Данилейченко Інна Валеріївна кандидат медичних наук

Львівський національний медичний університет ім Д.Галицького

Кафедра променевої діагностики і терапії

Кащевська Софія Ігорівна

завідувач відділенням Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні

Значення ультразвукового методу дослідження

у діагностиці ураження травної системи

у дітей з ротавірусною інфекцією

В теперішній час у всьому світі на перше місце серед гострих кишкових інфекцій виходять секреторні діареї, збудниками яких є віруси, переважно родини ротавірусів. Особливо небезпечна ротавірусна інфекція для дітей молодших п’яти років.

Ротавірусна інфекція (РВІ) має різні клінічні форми. Найчастіше (60-70% хворих) це ротавірусний гастроентероколіт. Залежно від рівня ураження травного тракту РВІ перебігає у вигляді гастриту, гастроентериту або гастроентероколіту.

За даними літератури у дітей РВІ частіше розпочинається гостро, основні симптоми захворювання з’являються протягом 12-24 годин. При цьому у значної кількості хворих одночасно підвищується температура тіла, виникають повторні блювання і діарея.

Інтоксикаційний синдром, який виникає при РВІ, супроводжується вираженими змінами показників гомеостазу, що призводить до зниження перфузії тканин і розвитку гіпоксії та ацидозу.

Паралельно з наявністю ацетонемічного синдрому, що посилює тяжкість токсикозу та ексикозу, у дітей віком від 2 років 3 місяців до 3 років 5 місяців хворих на ГРІ, часто діагностується реактивний панкреатит та зниження евакуаторної функції жовчевого міхура.

Реактивний панкреатит, що виникає при ГРІ, характеризується наступними симптомами: біль з локалізацією довкола пупка або розповсюджується по всьому животі, нудота, багаторазове блювання, частіше пов’язане з прийомом їжі. Підвищується температура тіла, як правило не вище 37⁰С; багаторазовий пронос; сухість в роті, білий наліт на язику.

Метою роботи була оцінка можливостей ультразвукового дослідження підшлункової залози при реактивних панкреатитах у дітей з ротавірусною інфекцією.

Матеріали і методи.

Дослідження проводилось на базі Львівської клінічної інфекційної лікарні. У період з грудня 2013 року по лютий 2014 року було обстежено 102 дітини віком від 1,5 року до 4 років з лабораторно доведеним діагнозом - ротавірусна інфекція. Діагноз був підтверджений швидкими тестами ”Cito TEST ROTA” фірми ”Фармаско”, принцип дії яких грунтується на імунохроматичному аналізі.

Крім того використовували наступні методи обстеження: клінічне спостереження хворої дітини в динаміці захворювання, інструментальний метод обстеження (УЗД органів черевної порожнини), біохімічні дослідження крові; проведення загальних аналізів крові, сечі, бактеріологічні посіви калу.

Ультразвукове дослідження проводили за допомогою апарату фірми ”Medelcom” із застосуванням конвексного датчика з частотами 3,5 МГц.

Результати та обговорення.

У всіх 102 обстежених хворих дітей спостерігались явища токсикозу і зневоднення організму. Явища токсикозу були більш виражені у дітей більш молодшого віку (1,5 - 3роки).

У 48-ми дітей (47% обстежених) на фоні покращання загального стану організму на 4-5-ий день знаходження в стаціонарі знову з’являлось багаторазове блювання, пов’язане з прийомом їжі , зниження або відсутність апетиту, болі в верхній половині живота, підвищення температури тіла. В біохімічному аналізі крові у таких дітей спостерігалось підвищення активності ферментів підшлункової залози: амілази і ліпази.

За основу діагностичних критеріїв УЗ-ознак панкреатиту була взята класифікація гострого панкреатиту (Атланта, 1992 р.). Відповідно до цієї класифікації виділяють наступні форми: набряковий панкреатит, деструктивний панкреатит (панкреанекроз) – жировий, геморагічний, без гнійних ускладнень та інфікований.

Серед дітей з симптомами реактивного панкреатиту діагностувалася набрякова форма.

При дослідженні підшлункової залози звертали увагу на розміри органу. Так, на даний момент, акустичні розміри незміненої залози, за даними різних авторів значно варіюють, оцінка ступеня збільшення підшлункової залози є досить суб’єктивною процедурою.

В своєму дослідженні ми відштовхувались від наступних норм для дітей віком 1–5 років: головка 17 мм, тіло 10 мм, хвіст 18 мм (О.А.Змитрович, 2009г.).

Підшлункову залозу вважали збільшеною, якщо її розміри перевищували верхню межу наведеної норми.

У 40-ка дітей з ознаками панкреатиту (41%) було віиявлено локальне збільшення підшлункової залози за рахунок головки. Лише у 7 дітей (6%) збільшення розмірів залози було тотальним.

При набряку паренхіми залози ехогенність тканини знижувалась, зернистість була крупною. Контур залози залишався чіткім, рівним.

Для оцінки ангіоархітектоніки парапанкреатичних судин застосовували режим допплерівського картування: залоза мала аваскулярний вигляд, геометрія парапанкреатичних судин не змінювалась.

Іншим достатньо специфічним симптомом ротавірусної інфекції у дітей був синдром згущення жовчі – синдром сладжа, який характеризується ехопозитивним більш або менш неоднорідним утворенням в просвіті жовчевого міхура. При цьому стінка міхура залишалась не потовщеною.

Зниження евакуаторної здібності жовчевого міхура ехографічно було виявлено більш ніж у половини обстежених дітей. Це, вирогідно, пов’язано із зниженням скоротливої здатності жовчевого міхура, а також згущенням жовчі на фоні токсикозу в поєднанні із зневодненням організму хворих дітей.

Синдром холангіосладжа + ехографічний симптом ураження печінки у вигляді посилення контурів внутрішньопечінкових протоків – спостерігався найбільш часто у дітей молодшого віку (1-2 роки) у 80% випадків (82 дитини).

Поєднання симптомів сладжу і холангіосладжу спостерігалось у 25% (26 дітей) з гострим ротавірусним гастроентерітом у тій самій віковій категорії.

Тобто, чим меньший вік хворої на ротавірусний гастроентерит дитини, тим частіше спостерігаються в них дані ехографічні ознаки.

При гострому ротавірусному гастроентериті у дітей ехографічний синдром холангіосладжа зустрічався у 80% випадків при ексикозі І ст. важкості і у 75% випадків при ексикозі ІІ ст. важкості. Синдром сладжу при ексикозі І ст. важкості був відмічений у 90% обстежених дітей, при ексикозі ІІ ст. – у 100% випадків.

Виявлення поєднання обох ехографічних синдромів (сладж + холангіосладж) відмічено приблизно у половини хворих дітей з гострою ротавірусною інфекцією.

Висновки.

Ультразвукове обстеження дітей з ротавірусною інфекцією дозволяє не лише діагностувати наявність та розповсюдження патологічних процесів, які відбуваються в травній системі у дітей, але і диференцювати різні клінічні прояви даного захворювання. Метод забезпечує можливість динамічного візуального спостереження за станом паренхіми залози, ознаками синдрому сладжу та холангіосладжу.

Література.

1. Дзюблик І.В. Ротавірусна інфекція у дітей: особливості етіології, патоімуногенезу та епідеміології// ”Ваше здоров’я” -2004. - №41.

2. Михайлова Е.В. Ротавирусная инфекция у детей: Учебное пособие /Издат.Саратовского медицинского университета.

3. Ганган В.В. Желудочно-кишечный тракт// Эхография внутренних органов у детей. –М.: Медицина, 1994.-С.133-208.

4. Змитрович О.А. Основные планиметрические и количественные показатели у детей и взрослых при ультразвуковом исследовании: Учебное пособие/ Минск: БелМАПО, 2009.

5. Lee C.N. NSP4 gene analisis of rotaviruses recovered from infected children with and diarrhea//. Journal of clinical microbiology. - 2000.-Vol.38.-№12. – p.4471-4477.