Захарова Г.Б.

НКЦ Національний транспортний університет у м. Кривому Розі, Україна

Використання новітніх різновидів контролю самостійно-пізнавальної діяльності на основі інформаційних технологій

Функція контролю здійснюється на всіх ланках навчального процесу (М. Ярмаченко, А. Алексюк [1]). Вона є безперервною і ніякою мірою не повинна обмежуватись лише констатацією досягнутого. Дидакти вищої школи (С. Архангельський, С.Вітвицька, М. Фіцула, М. Солдатенко та інші) виявили, що на теренах вищої школи контроль виконує стимулювально-мотиваційну, управлінську, оцінно-констатувальну, діагностично-констатувальну, розвивальну, навчальну, прогностично-методичну, соціалізуючи функції, при цьому основними принципами контролю є систематичність, планомірність, системність, об’єктивність, гласність, доступність та економність; у вищій школі застосовуються такі види контролю, як контроль діагностичний, поточний, тренувальний, тематичний, перехресний, підсумковий, заключний, відстрочений (контроль так званих «залишкових знань»). Ці функції, принципи і більшість різновидів є повною мірою визначальними і для самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

Контроль як «зворотній зв'язок» під час самостійно-пізнавальної діяльності набуває нових форм та обрисів на ґрунті використання сучасних інформаційних технологій, які дозволяють оперативно здійснити: а) своєчасне оперативне інформування викладача про кількість та характер допущених помилок студентом; б) своєчасне розуміння й усвідомлення студентом кількості та характеру допущених помилок; в) оперативно задіяти певну систему виправлення помилок; г) поєднати оцінку виконаної студентом самостійної діяльності з боку викладача та комп’ютерної програми. Студент привчається усвідомлено планувати та контролювати власні навчально-пізнавальні дії, повною мірою усвідомлювати, що і як він робить, передбачати результати своїх дій, зіставляючи їх із загальними вимогами.

Застосування інформаційних технологій для оцінювання якості навчання дає цілий ряд переваг перед проведенням звичайного контролю, зазначає І. Захарова [3]. Насамперед, це можливість організації централізованого контролю, забезпечення охоплення всього контингенту студентів. Комп’ютерні засоби дозволяють зробити контроль більш об'єктивним, незалежним від суб'єктивності викладача. У теперішній час у практиці комп’ютерного тестування застосовуються контролюючі системи, що складаються з підсистем такого призначення:

– створення тестів (формування банку питань і завдань, стратегій ведення опитування та оцінювання ) ;

– проведення тестування (пред'явлення питань, обробка відповідей);

– відстежування якості знань протягом усього часу вивчення теми або навчальної дисципліни на основі протоколювання ходу і підсумків тестування в динамічно оновлюваній базі даних.

В Україні тестування як метод контролю рівня засвоєння знань використовується порівняно нещодавно. Згідно з наказом МОН України від 31.07.1998 р. №285 НПП ВНЗ під час розробки складової частини засобів діагностики рівня професійної підготовки студентів за результатами певних етапів навчання мають використовувати тестування як метод вимірювання та оцінювання рівня сформованості професійних умінь та навичок. Водночас, кабінетом Міністрів України ухвалено Постанову від 31 грудня 2005 р. № 1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», якою затверджено положення про Український центр оцінювання якості освіти, тож тестування дедалі більше застосовується в Україні для діагностування знань не лише школярів (ЗНО), а й студентів. «Це потребує ґрунтовних наукових досліджень у галузі тестування як методу вимірювання рівня професійної підготовки студентів, розробки методики конструювання валідних тестових завдань і тесту загалом» [2, c.70], - слушно наголошують В.Лисенко, О. Зазимко, Л. Кліх. Сам процес тестування визначається науковцями як процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, їхньої професійної придатності, обдарованості або інших якостей за допомогою системи спеціально підготовлених завдань. До переваг тестового контролю викладачі відносять:

– об’єктивність, простоту, формалізованість процедури оцінювання якості фахової підготовки;

– простоту процедури введення відповіді, незалежність оцінювання від техніки письма;

– кількісні критерії оцінювання – наявність кількісних показників для визначення глибини засвоєння матеріалу;

– чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань, що забезпечує однозначність сприйняття студентами їхнього змісту;

– рівні вимоги до знань та умінь фахівця через використання у тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;

– забезпечення необхідного охоплення знань та умінь, що контролюватимуться під час перевірки;

– можливість одночасної перевірки значної кількості студентів;

– можливість багаторазового повторення умов перевірки для з’ясування змін у рівні підготовки [3, с.70].

Та дидактичні переваги тестового контролю можуть бути реалізовані лише при дотриманні певних вимог до змісту тестових завдань (тестове – завдання, для якого може бути попередньо визначена та сформульована правильна відповідь) та до тесту загалом. Найбільш повно реалізувати вимоги валідності, надійності та простоти цілком можливо на ґрунті застосування сучасних комп’ютерних можливостей.

З підсистемою створення тестів в інформаційно-компбтерному середовищі вищого навчального закладу працює безпосередньо або викладач, або оператор, який уводить навчальну інформацію, надану викладачем. Щоб уникнути можливих помилок з метою спрощення підготовки матеріалів у таких підсистемах зазвичай використовуються шаблонні форми - для внесення тексту питання або завдання, варіантів відповіді, правильної відповіді і т.д. У підсумку така підсистема формує базу даних, що служить основою для проведення тестування. Студенту, що працює з підсистемою проведення тестування, може бути запропонований індивідуально підібраний набір питань і алгоритм їх пред'явлення. За результатами тестування за допомогою підсистеми моніторингу формується база даних, що забезпечує необхідною інформацією викладача, студентів і адміністрацію навчального закладу. Розробка сучасних контролюючих систем базується на дотриманні основної вимоги: система повинна бути абстрагована від змісту, рівня складності, тематики, типу та предметної спрямованості окремих тестових завдань і здатна працювати на ізольованих комп’ютерах , в локальній мережі та, у разі потреби, в мережі Internet. Подібна стандартизація дозволяє не вдаватися для створення кожного чергового тесту і обробки його результатів до послуг програмістів, а, освоївши певну систему , наповнювати її змістову частину з різних дисциплін на основі загальних принципів. У цьому випадку легше підготувати викладачів до формування тестів, студентів - до проходження тестування.

«Сучасний тестологічний етап характеризується значною кількістю наукових досліджень, присвячених теорії тестування з погляду теорії ймовірності та статистики, - пишуть І. Шелевицький та Р.Дубан. – Однією з центральних проблем є побудова адекватних моделей умовної ймовірності правильної відповіді на запитання… Під час тестування респондентів з метою виявлення рівня їхніх знань отримана кількість балів залежить одночасно від складності тестових завдань і підготовки респондента». Використання програмістами сучасних сплайн-моделей дозволяє врахувати такі параметри, як міра складності запитань, частота правильних відповідей та ін. Наприклад, тестова платформа Logit, розроблена на базі сплайн-технологій, орієнтує викладача-автора тестів на компактне подання профілю тестових питань; і викладач, і тестовані студенти мають можливість оперативно отримати інформацію про основні характеристики тестових груп та підсумкові результати тестування. Розробник тесту вказує, яка галузь знань тестується, заповнює рубрики «Розділ» (блок тестових завдань), «Текст питання», «Варіанти відповідей», висвітлюється статус питання (опубліковане чи неопубліковане), автоматично вказується автор тесту, дата створення, остання дата редагування окремого тестового питання. Також розробниками тестової платформи Logit передбачені можливості коректування (редагування) тексту питань та варіантів відповідей. Тестовані (студенти, викладачі) можуть залишити свої зауваження щодо формулювання питань та пропонованих варіантів відповідей у полі «Рецензії». Можливість оперативного рецензування відкриває широкі перспективи для удосконалення тестового матеріалу, зазначає В. Садова [4]. Суттєвими перевагами тестової платформи Logit як засобу контролю якості знань студентів можна вважати:

- максимальну індивідуалізованість: кожен студент здійснював процедуру підсумкового тестування, працюючи самостійно на своєму робочому місці за комп’ютером (у комп’ютерному класі працювали підгрупи студентів), за індивідуальним «тестовим маршрутом», перелік завдань та варіанти відповідей пропонувалися тестованому студенту автоматично у довільному порядку в межах кожного блоку, студенти мали можливість «повернутися» до того питання, яке викликало в них певні ускладнення;

- оперативність обробки результатів тестування: підсумкові результати отримуються розробником тестів, викладачем, що здійснював тестування та студентами відразу після звершення тестування;

- анонімність отримання підсумкової інформації: приступаючи до тестування, студенти довільно обирають варіант завдань (варіант «тестового маршруту»), про підсумкові результати (кількість правильних відповідей за кожним блоком) дізнаються за індивідуальним «кодом», відомим лише викладачу та студенту [4].

На черзі для укладачів тестових завдань та розробників комп’ютерних технологій розв’язання питання оптимальної демаркації тестових завдань за рівнями складності на основі аналітичної обробки інформації про особливості процедури тестування та отриманих результатів.

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.

2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

3. Лисенко В. Валідні тести як мет од контролю якості професійної підготовки фахівців у ВНЗ / В. Лисенко, О. Зазимко, Л. Кліх // Вища освіта України. – 2012. - № 2. – С. 68-75.

4. Садовая В.В. Опыт использования SPLINE-технологий как средства контроля историко-педагогических знаний будущих филологов / В. В.Садовая // Образование через всю жизнь: непрерывное образование в интересах устойчивого развития. Материалы 11-й международной коференции. – Санкт-Петербург. - 2013. – Выпуск 11. – Часть II. – С.289-292.