ПОЛИТОЛОГИЯ. /3. Теория политических систем

студентка Чорненька Ю.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна.
Науковий керівник: к.і.н.Сєкунова Ю.В.

США – демократична держава

Сьогодні важливого значення в сучасному світі набуває демократична форма політичного устрою, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності. У сучасних демократичних державах влада реалізується через обрання громадянами до органів влади своїх представників. Крім того, демократія як спосіб організації суспільного життя передбачає політичний та ідеологічний плюралізм — визнання рівноправності існуючих у суспільстві інтересів, ідеологій, культурних цінностей .

Зразковим проявом демократії та носієм демократичних традицій є Сполучені Штати Америки (далі США). Політичний устрій цієї держави представляє собою демократичну форму політичної системи. США — це правова держава з президентською формою правління. Класичний зразок взаємодії та незалежного існування на користь суспільства є принцип розподілу гілок влади, що складає саму державну систему: судової, законодавчої та виконавчої влади. Законодавчу гілку влади представляє конгрес, який складається з двох палат: сенату (по два представники від кожного штату), які обираються на 6 років, з ротацією 1/3 через кожні два роки та палати представників, які обираються на 2 роки по 435 одномандатних округах. Кожен член палати представляє 500 тис. виборців. Члени палати обираються строком на два роки. Сенат - 100 членів (по два сенатори від кожного штату). Обираються на шестирічний термін. Сенат кожні два роки оновлюється на 1/3.

Конституційні повноваження конгресу дуже широкі. Серед них найважливішими є переваги у фінансовій галузі — те, що в США прийнято називати "владою гаманця". Конгрес встановлює єдині для всієї території держави податки, мита, податкові та акцизні збори, затверджує державний бюджет та виділяє кошти на всі без винятку державні акції, позичає гроші в кредит і виплачує борги від імені США, регулює зовнішню торгівлю і торгівлю між штатами тощо. "Влада гаманця" дає могутні важелі впливу на економіку і внутрішню політику держави, є потенційно важливим засобом формування зовнішньої та військової політики, здійснює контроль за діяльністю урядових установ та відомств тощо [2].

Виконавчу владу у США представлено посадою президента та структурою управління. Президент обирається за складною схемою строком на чотири роки. Вибори — непрямі. Американські громадяни вдень виборів голосують не за президента, а за членів колегії виборщиків. Кандидати у члени колегії виборщиків висуваються єдиним списком комітетами політичних партій кожного з 50 штатів і округу Колумбія до дня президентських виборів. Комітет кожної партії у своєму штаті може висувати таку кількість виборщиків, яка дорівнюватиме кількості сенаторів і членів палати представників, обраних від даного штату. Всього до складу колегії входять 538 виборщиків. Учасниками колегії не можуть бути члени конгресу або особи, котрі перебувають на державній службі. Американські виборці, таким чином, голосують за членів колегії виборщиків від тієї чи іншої політичної партії.

Важливе місце в структурі державної влади займає вища судова інстанція — Верховний суд який складається з 9 суддів, які призначаються президентом "за порадою та згодою" сенату і залишаються ними, "поки ведуть себе бездоганно", довічно. Зміщення можливе тільки в порядку імпічменту. Судді незалежні від діючої влади, керуються тільки законами і діють виключно в їх рамках. Громадяни США цілком задоволені існуючою системою влади, управління та правосуддя. Вони переконані, що держава має стояти на сторожі конституції, законів і принципів свободи, створювати оптимальні умови для реалізації можливостей громадянина [4].

Досліджуючи політичну систему США можна стверджувати що це дійсно демократична держава, адже в ній присутні ознаки, які притаманні демократії:

- вільні вибори правителів;

- наявність представницьких органів, які формуються на основі загальних виборів;

- виконавча влада походить від народу;

- поділ державної влади на: законодавчу, виконавчу і судову з визначенням функціональних переваг кожної з них;

- легальна діяльність політичних і громадських організацій;

- визначення і здійснення на практиці принципів конституційності і законності як з боку владних органів, так і окремими громадянами;

- рівноправність громадян, проголошення і здійснення на практиці демократичних прав і свобод;

- розвинуте громадянське суспільство [1].

Якщо проаналізувати політичну систему сучасної України і порівняти її з США то можна прослідкувати, що рівень демократії в Україні за показниками, на які звертає увагу світова спільнота, відповідає рівню Америки. Отже, в українському парламенті представлено декілька політичних партій і блоків, близько 35%, усіх депутатів згруповані в опозиційній фракції, а президент обирається всенародно. Але демократичні процеси все ж таки відбуваються повільно. Можна погодитися з думками експертів, які стверджують, що загалом Україна має досить непогані перспективи для розквіту демократії, але нині вона стикається із загрозами і викликами, пов’язаними з глобалізацією суспільства, поширенням терористичної загрози, етнічними конфліктами, що призводить до серйозних змін у функціонуванні сталих демократичних інститутів. Однією з головних економічних перешкод демократичного розвитку сьогодні є відсутність середнього прошарку суспільства, малозабезпеченість більшої частини населення. А майбутнє демократії в державі, як відомо, пов’язане з розвитком також економіки [5,6].

На нашу думку, важливо наголосити на тому, що стабільність демократії залежить від широкої підтримки з боку громадян. А громадянське суспільство не може бути просто запозичене, воно має формуватися і громадянами на основі традиційної культури з огляду на економічний і політичний розвиток держави, зростання добробуту і самосвідомості народу. Політичний режим є демократичним тільки в разі, якщо він представляє інтереси широких верств населення. Політична еліта повинна правити в інтересах більшості суспільства, а не для вигоди привілейованої меншості. Справжня, а не завуальована демократія виходить з цінності кожної людини, тому прагне до створення цивілізованих умов життя для всіх громадян незалежно від багатства і таланту.

Література:

1. Політологія: підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенко. – К.: “Ака-демія”, 2002. – С. 117-121.

2. Політологія: Навчальний посібник / В. Штанько, Н. Чорна, Т. Авксентьєва. – Науково-методичний центр вищої освіти. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Фірма "ІНКОС", 2007. – С. 98-115.

3. Кирилюк Ф. М. Новітня політологія: навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С. 214-283.

4. Новітня історія країн Європи та Америки / Газін В.П., Копилов С.А.: Либідь, 2004. – С. 312-370.

5. Лисенко Ю. Сучасні тенденції перетворень у соціальній політиці демократичних держав: перспективи України // Український науковий журнал Освіта регіону. – 2010. – №3.

6. Швець В., Шайхалієва Ю. Особливості становлення демократії та впровадження демократичних цінностей в Україні й світі // Журнал Верховної Ради України: Віче. – 2010. – №10. – С. 13-16.