Цибрій І. В., Бахновська І. П.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю

Ключові слова: нагляд, контроль, діяльність, законодавство, державний, громадський, уповноважений, інспекції.

Актуальність дослідження. Особливий науковий інтерес до проблем нагляду та контролю за трудовим законодавством України виникає внаслідок переходу держави до ринкових відносин та необхідністю посилення захисту прав, свобод і законних інтересів найманих працівників. Як контроль так і нагляд за додержанням законодавства про працю, як поняття мають на меті забезпечити дисципліну та законність в процесі регулювання і реалізації трудових відносин, задля попередження різних пов’язаних з ними правопорушень. Велика кількість різних органів, служб та підрозділів, які регулюють дотримання трудового законодавства України, а також постійне збільшення показників порушення трудових прав робітників викликають необхідність дослідження даного питання. З’явилися нові організаційно-правові форми та соціальні інститути, сформувалася недержавна система нагляду та контролю за додержанням трудового законодавства, що посилило важливість наукових досліджень загальнотеоретичних проблем в області захисту трудових прав працівників. [3, c.3]

Важливість наглядової й контрольної діяльності щодо використання роботодавцями найманої праці зумовлюється багатьма чинниками, зокрема низьким рівнем правової культури серед роботодавців; поширенням неофіційної зайнятості, коли використання праці відбувається поза впливом трудового законодавства тощо. Поширеними є випадки несвоєчасної або неповної виплати заробітної плати, ігнорування закону у сфері охорони праці, незаконного звільнення з роботи.

Проблематика нагляду та контролю в умовах ринкових трансформацій є малодослідженою та широко обговорюваною. Вищесказане зумовлює необхідність дослідження даної теми.

Проблеми нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю широко висвітлені у працях таких учених, як Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Бандурки О.М., Венедіктова В.С., Гаращука В.М., Гоца В.Я, Гінзбурга Л.Я., Давиденко Л.М., Жернакова В.В., Іванова С.О., Каринського С.С., Лазор Л.І, Лівшица Р.З., Мичко М., Малова В.Г., Муксінової Л.А., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенко П.Д., Прокопенко В.І., Процевського О.І., Руденко М., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., Ярмиша О.Н. та інших.

Метою даної статті є дослідження проблем нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та формулювання нових підходів та внесення пропозицій щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення.

Виклад основного матеріалу. Одним із способів захисту трудових прав працівників є нагляд та контроль за додержанням трудового законодавства[1].

Як зазначає А. С. Мельник, поняття «дотримання трудового законодавства» має досить широкий зміст. Поряд із власне дотриманням трудового законодавства, що представляє активну діяльність із виконання вимог закону, воно охоплює також усі інші форми реалізації трудового права, зокрема й дотримання законів, що зазвичай трактується як дотримання вимог, установлених законом. Якщо закони не проводитимуться в життя, а залишатимуться лише на папері, то воля законодавця виявиться хіба що добрим побажанням або рекомендацією. Тому, на думку автора, забезпечення трудового законодавства, на що спрямовано діяльність органів виконавчої влади та інших органів нагляду та контролю, є неодмінною умовою дотримання законодавства про працю.[2, с. 641]

Замченко А. О. стверджує, що нагляд і контроль за дотриманням законодавства України про працю мають як загальні, так і специфічні особливості. І контроль, і нагляд можуть здійснюватись в однакових формах (перевірки, вимоги звітів, пояснень, надання вказівок та застосування санкцій тощо). Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства є різними методами, формами та способами забезпечення законності в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. Таким чином, контроль слід відрізняти від близького до нього виду державної діяльності - нагляду, хоча у них є ряд однакових рис, ознак, якостей та властивостей. Єдина у них і мета - забезпечення законності, попередження правопорушень та їх усунення.[4, с.3]

У процесі діяльності в сфері нагляду та контролю попереджаються та виявляються порушення трудового законодавства з боку роботодавців, поновлюються трудові права працівників, а винні в порушенні трудових прав притягаються до юридичної відповідальності. Нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю присвячені глава XVIII КЗпП [1] та інші нормативно-правові акти.

У чинному законодавстві терміни «нагляд» і «контроль» у більшості випадків вживаються у поєднанні. Цим підкреслюється спільність цілей і завдань, що стоять перед відповідними органами. Відмінності між органами, на які покладено повноваження у сфері здійснення нагляду і контролю, виявляються переважно в компетенції, функціях, що здійснюються ними, в методах виявлення порушень і способах реагування на них.[6, с.229]

Норми трудового права, які регулюють відносини нагляду та контролю, є охоронними і складають правовий інститут особливої частини трудового права. Ці правовідносини є самостійним видом суспільних відносин, які тісно пов’язані з трудовими правовідносинами (передують та існують поряд з трудовими правовідносинами). Сфера здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю поширюється на всі правовідносини щодо застосування праці.

Прийнято виділяти державний нагляд і контроль та громадський контроль. Відносини державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю мають і публічно-правовий характер, а повноваження наглядових органів теж мають публічно-правовий характер і визначені у нормативно-правових актах. За наслідками нагляду приймаються правоохоронні акти індивідуального призначення, що містять вимогу усунути правопорушення, а, можливо, і передбачають міру покарання.

Контроль за додержанням трудового законодавства здійснюється як державними органами, так і громадськими організаціями, уповноваженими трудових колективів. Акти органів контролю мають попереджувальний та рекомендаційний характер і можуть прийматися і за відсутності правопорушення [1].

Значення нагляду та контролю у сфері встановлення умов праці зростає у зв’язку з розширенням індивідуально-договірного регулювання трудових відносин. Нагляд та контроль у сфері застосування умов праці передбачає перевірку відповідності правозастосовчих документів чинному трудовому законодавству. Метою нагляду та контролю є:

- попередження порушення трудового законодавства (перевіряється законність та доцільність рішення роботодавця);

- виявлення допущених порушень трудового законодавства;

- поновлення трудових прав працівників.

При здійсненні державного нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства застосовуються різні види перевірок: оперативні; цільові; комбіновані.

До державних органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю належить Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнагляд праці), що є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці України і підпорядковується йому[1]. Основними завданнями Держнагляд праці є: забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, на випадок безробіття в організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Держнагляд праці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою застосування законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування; забезпечує інформування населення щодо стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування; подає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз’яснювальну та консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції; виконує інші функції.

Для проведення перевірки роботодавцем надається робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками, створюються з цією метою інші належні умови. Вказані посадові особи мають право: давати приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов’язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством; вносити роботодавцям пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передавати матеріали про порушення до правоохоронних органів.

Посадові особи Держнаглядпраці мають службові посвідчення встановленого зразка, персональні круглі номерні печатки. Посадові особи Держнаглядпраці не можуть виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Судовий нагляд здійснюється з метою захисту конституційних прав і свобод працівників (громадян) та поновлення порушених прав.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Громадський контроль за додержанням трудового законодавства (про охорону праці) здійснюють професійні спілки, їхні об’єднання в особі своїх виборних органів і представників, трудові колективи через обраних ними уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, комісії з питань охорони праці підприємства, громадські інспектори праці та пожежні громадські об’єднання.

Основні функції професійних спілок зі здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці такі: контроль за додержанням законодавства про охорону праці; контроль за забезпеченням працівників засобами індивідуального та колективного захисту; контроль за створенням безпечних і нешкідливих умов праці; право вимагати від роботодавця припинення робіт на робочих місцях, у підрозділах, на підприємстві; проведення незалежних експертиз умов праці, об’єктів виробничого призначення; участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві; вносити подання до органів управління та нагляду з питань охорони праці та одержувати відповідь, а також інші відповідно до Закону України «Про охорону праці» [5]. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Трудові колективи теж контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 160 КЗпП) [1]. За рішенням трудового колективу підприємства може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та роботодавця, що створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

Громадські інспектори праці проводять перевірки додержання трудового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності в порядку громадського доручення без звільнення від основної роботи і додаткової оплати. Правове становище громадських інспекторів праці визначено Положенням про громадських інспекторів праці. Держнаглядохоронпраці може залучати на громадських засадах позаштатних державних інспекторів із нагляду за охороною праці. Позаштатним інспектором може бути фахівець, який має вищу освіту, стаж роботи у відповідній галузі економіки не менше 3 років та бажання здійснювати нагляд за станом охорони праці на громадських засадах. Основні завдання позаштатного інспектора, його права та обов’язки визначені у Положенні про позаштатного державного інспектора із нагляду за охороною праці. Громадський контроль за додержанням вимог з питань пожежної охорони здійснюють протипожежні об’єднання громадян та добровільна пожежна команда (дружина) у межах їхньої компетенції.

Висновок. Держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення у державі створено систему спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю - це діяльність компетентних державних і громадських органів, спрямована на перевірку відповідності трудовому законодавству дій роботодавців у процесі управління найманою працею, попередження і виявлення правопорушень, притягнення винних у порушенні трудових прав працівників до юридичної відповідальності.

Література:

1. Кодекс законів про працю України // Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971

2. Мельник А. С. Нагляд та контроль за дотримання трудового законодавства в Україні / А. С. Мельник // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 640–644 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

3. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Є.М. Попович ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 20 с.

4. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.О. Замченко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2008. — 20 с.

5. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992, №49, ст.668

6. Середа О. Поняття і сутність нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства / О. Середа // Публічне право. – 2012. - №4. – С. 227-232.