Сімейні цінності студентської молоді.

Голоднюк Н.В.

Ціннісна невизначеність сучасного соціуму, безумовно, впливає на ціннісну невизначеність молоді. Це стосується й планів побудови студентською молоддю сімейного життя як способу особистісного самовизначення. Символами особистісного самовизначення виступають цінності. Сучасні гуманітарні науки розглядають цінності як раціональні цілі особистості, прагнення до яких наповняє життя сенсом. Можна визначити декілька груп сімейних цінностей: репродуктивні, пов’язані з бажанням мати дітей; екзістенційні – пов’язані з мікрокліматом родини, повагою, самореалізацією, забезпеченням морального комфорту, психологічної та життєвої безпеки; економічні – пов’язані з забезпеченням основ життєдіяльності людини, створінням умов споживання, побутового комфорту; родові цінності – пов’язані зі спілкуванням та взаємодією між родичами, отриманням підтримки: батьківські цінності, які проявляються через радість та значення материнства та батьківства. На питання «Що є причиною для вступу в шлюб?» отримані такі відповіді: вагітність 60%, економічна самостійність - 28%, любов – 30%, розрахунок – 16%. Ми бачимо двоякість відповідей. Любов як цінність, що веде до шлюбу займає не перше місце. Студенти демонструють прагматичний підхід і вказують на вагітність, бажання пити від батьків, значна кількість молоді пов’язує брак з можливістю покращати матеріальні умови життя. Наше дослідження показало, що толерантне ставлення до консенсуальних (незареєстрованих шлюбних союзів шлюбних активно втілюється в свідомість молоді. Це визиває занепокоєння, так як, на нашу думку, створює базу, яка підриває традиційні сімейні цінності. Мотивація таких союзів носить економічний, соціальний та психологічний характер. Серед мотивів – неготовність до відповідальності, яку вимогає офіційний бак, віра в те, що так можна уникнути проблем, бажання уникнути формальностей. Однак опитувані відмітили проблеми, яки викликає така форма шлюбу: нестабільність, с складнощі при оформлення батьківства. Однак, більшість респондентів продемонстрували орієнтацію на легітимну родину – це вказує, що вона не втратила цінності для нашої молоді. Репродуктивні цінності родини виражені, на нашу думку слабо. Більшість опитуваних зазначили, що родина повинна мати дітей, однак спостерігається чітка орієнтація на малодітну родину. Середні кількість дітей, яку бажають мати наші студенти – всього складає 1,6. Це відповідає демографічній ситуації в країні і є відображенням соціально-економічного становища суспільства. Нестабільність на роботі, невпевненість в майбутньому, невпевненість у відносинах подружжя студенти називали як причину малодітності сучасної родини. Також викликає турботу те, що студенти вказали, що стартові умови для створення родини закладають батьки – це є показником матеріальних складнощів для свого майбутнього ( і не тільки сімейного) яке бачить молодь. Батьківська родина повинна бути тим фундаментом, де закладається модель, яку потім спадкує молода родина, але, тільки 52% респондентів зазнали, що батьківська модель родини є та, яку б вони хотіли спадкувати.

В наш час молода родина потребує підтримку й з боку суспільства й з боку держави. Це стосується не тільки матеріальної допомоги, створення економічних можливостей для народжування дітей. Треба приділяти увагу пропаганді сімейних цінностей як основи функціонування здорового суспільства. Екзістенційні сімейні цінності повинні бути привалюючими над економічними та соціальними, необхідно виховувати відношення до родини як основи народження людяності, любові, відповідальності, взаємодопомоги. Ідеологія сімейних цінносте має не тільки демографічне, ай велике духовне значення, яке створює основу для збереження національної культури, народного духу, традиції. Треба стверджувати думку про те, що створення та розвиток традиційної родини – достойна форма самореалізації особистості, основа психологічного та морального задоволення життєвим шляхом.