Физическая культура и спорт / 1.Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

К.п.н. Бойко Г.Л.

Національний Технічний університет України, Київ

ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА ТА ПОКАЗНИКІВ СКЛАДУ ТІЛА ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Проблема ожиріння, на жаль, актуальна для всіх верств населення [1]. За останні роки в Україні кількість дітей та підлітків, які мають надлишкову вагу, значно збільшилася. Нормалізація ваги в у підлітковому віці потребує багато зусиль. Під час активного росту організму складно примусити підлітка обмежувати споживання їжі. Ожиріння є фактором спричинення різноманітних комплексів фізичної неповноцінності, психологічного дискомфорту і може призвести до формування вторинних нервово психічних порушень [1,2,3]. Ожиріння, яке почалося в дитячому віці, майже в 60% випадках призводить до серйозних ускладнень у дорослому віці. Одним з головних чинників ожиріння є підвищення споживання енергетично багатих, але бідних живильними речовинами продуктів з високим змістом жиру, цукру, солі і зниженим змістом білків, вітамінів мікроелементів. Також вагомою причиною захворювання є низький рівень фізичної рухової активності. Розповсюдження ожиріння серед населення та на його фоні підвищення частоти захворювань серцево-судинної системи, порушень вуглеводно-ліпідного обміну, цукрового діабету непокоїть фахівців, бо в майбутньому це може привести до зростання інвалідності і навіть смертності. Якщо раніше ожиріння найчастіше зустрічалося в дорослого населення, то зараз вік людей, які страждають від цієї хвороби достатньо помолодшав. Кожні 30 років кількість людей з цією хворобою подвоюється [2,5].

В Україні як і в інших країнах, зокрема в США, фахівці б’ють на спалах, тому що кількість дітей та підлітків з надлишковою вагою неухильно зростає. Перед такими підлітками постає загроза артеріальної гіпертензії, дисфункції дихальної системи, нирок, опорно-рухової системи. За даними наукових джерел до 80% підлітків з надлишковою вагою мають підвищений артеріальний тиск, 20% - порушення толерантності до вуглеводів, 20%- жировий гепатит. У дівчат, які мають надлишкову вагу, спостерігається раннє статеве дозрівання, а близько ніж у третини хлопців навпаки – затримка статевого розвитку. Як правило батьки таких підлітків звертаються до лікарів вже під час ускладнення хвороби, через 5-10 років після першої появи надлишкової жирової маси тіла. Тому з метою профілактики неінфекційних захворювань, пов’язаних з надлишковою жировою масою, необхідно досліджувати показники індексу маси тіла (IMT), а також показники складу тіла [4].

Показник IMT був розроблений в 1969 році Адольф Кетле - бельгійським соціологом.

Формула розрахунку IMT: IMT= M/P²,

де M –маса тіла в кг, P –зріст в метрах.

Індекс маси тіла (IMT) – величина, яка дозволяє оцінити ступінь відповідності маси і росту дорослої людини. На даний час нормативною (схвалена ВООЗ) є класифікація, яку розробив національний інститут здоров’я США (таблиця 1).

Таблиця 1.

Класифікація IMT

IMT, кг/ м^2	Оцінка
<16	III ступінь хронічної енергетичної недостатності
16-17,5	II ступінь хронічної енергетичної недостатності
17,5-18,5	I ступінь хронічної енергетичної недостатності
18,5-25	Нормальний діапазон, найменший ризик проблем зі здоров’ям
25-30	Надлишок маси тіла
30-35	I ступінь ожиріння
35-45	II ступінь ожиріння
>40	III ступінь ожиріння

Величини, зазначені в таблиці, однакові як для дорослих жінок так і для чоловіків [6,7]. Завдяки показнику IMT масу тіла можна розрізняти як нормальну, надлишкову та збільшену, а також визначати ступінь енергетичного дефіциту, або ожиріння. На даний час ВООЗ розроблений «Міжнародний довідниковий посібник за зростом і вагою дітей і підлітків шкільного віку».

Нормальний IMT у дітей менше, ніж у дорослих,і знаходиться в межах від 15 до 18,5 у залежності від віку. Це пов’язано з тим, що у дітей і дорослих різні пропорції тіла і різне співвідношення росту і ваги.

В залежності від вікових груп межі оптимального діапазону для ІМТ змінюються:

· для вікової групи 19-24 роки ІМТ знаходиться в межах 19-24;

· для 25-34 років ІМТ - 19-25;

· для 35-44 років ІМТ - 19-26;

· для 45-54 років ІМТ - 19-27;

· для 55-64 років ІМТ - 19-28;

· для вікової групи старше 65 років ІМТ - 19-24

За критеріями ВОЗ індекс маси тіла (IMT) є обов’язковим компонентом діагностики ожиріння, метаболічного синдрому та інших захворювань. Його можна застосовувати для всіх дорослих осіб незалежно від статі та віку. Але, на жаль, цей показник має і свої недоліки. Він не враховує особливості розподілу жиру, а також існує загроза хибного висновку про наявність ожиріння у людей з атлетичною статурою [8]. Для більш достовірної діагностики необхідно застосовувати інші методи об’єктивної оцінки відкладення жиру, серед яких метод біоелектричного імпедансу. Такий комплексний підхід гарантує якість результатів антропометричних досліджень.

Дослідження останніх років виявили, що ожиріння є одним з факторів розвитку запальних процесів різної локалізації і характеру. Навіть незначне перевищення ІМТ> 30кг/м^² значно збільшує ризик розвитку таких захворювань, гіпертиреоз, атеросклероз, сечокам`яна хвороба, хронічний панкріотит, хронічний холецистит, а також багатьох інших хвороб.

Американські вчені виявили зворотну залежність між зниженням уваги пам`яті, а також функціональної активності мозку і зростанням показника ІМТ> 30кг/м^² .

Нами було проведено дослідження в НТУУ «КПІ», в якому взяли участь 400 студентів НТУУ "КПІ"(217 студенток, 183 студентів), які за станом здоров'я відносяться до основної та підготовчої групи, займаються на навчальному відділенні гімнастики, атлетизму, шейпінгу, баскетболу та 33 викладачах (15 жінок, 18 чоловіків).

Наукова робота проводилася на початку навчального року серед студентів 1-2 курсів зазначених вище навчальних відділень та викладачів.

Наші результати підтверджують дослідження інших авторів щодо недоліків ІМТ. Тому необхідно застосовувати комплексний підхід при визначенні надлишкової маси з метою отримання достовірних результатів. На підставі наших результатів був застосований індивідуальний підхід в навчальному процесі до студентів, які мали надлишкову жирову масу та недостатню м`язову масу, що дозволило запобігти подальшому ускладненню ситуації. Для цих студентів були розроблені програми для самостійних занять. Спеціальні програми та рекомендації були розроблені також для викладачів.

Література.

1. Аверьянов А.П. Ожирение у детей и подростков: клинико-метаболические особенности, лечение, прогноз и практика осложнений./ А.П.Аверьянов: дис.док.мед.наук, – Саратов. 2009. – 339с.

2. Аметов А.С. Ожирение – эпидемия XXI века./ А.С.Аметов //Терапевтический архив. – 2012– Т.74. - № 10 – С.5-7.

3. Гинзбург М.М. Ожирение: дисбаланс энергии или дисбаланс нутристов / М.М.Гинзбург, Г.С.Козуниця // Проблемы эндокринологии.- 1997.-№5. – с.42-46.

4. Євстратов П.І. Особливості показників індексу маси тіла студенток І курсу гуманітарних спеціальностей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича / П. Євстратов, Л. Бигар, Л. Зорій //Фізичне виховання, спорт і культура здоров`я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. – 2012 – №3 (19). – С.200-203.

5. Трушкина И.В. Возрастные аспекты кардиометаболических нарушений у пациентов с избыточной массой : авторе. Дис. Докт.мед.наук. 14.01.08 – педиатрия; 14.01.05–кардиология /И.В.Трушкина. – Томск, 2010. – 23с.

6. GWHO. Obesity: preventing and managing the global epidemic [Text]: Report of a WHO consultation. – Technical report series 894.- Geneva: WHO.2000.-55p.

7. WHO. Diet, nutrition and the preventing of Chronic diseases [Text]: Report of a Joint FAO/ WHO. Expert consultation. WHO. Technical report series 916. - Geneva: WHO. 2003.- 58p.

8. Lindstrom M. Increasing prevalence of overweight obesity and physical inactivity: two population – based studies 1986 and 1994[Text]/M. Lindstrom, S.O. Isacsson, J. Merlo// Eur J. Public Health. –2003 – 13(4). –p.36-12.