Физическая культура и спорт/4

Физическая культура и спорт/4.Исследование физической трудоспособности у спортсменов

Насонкіна О. Ю.

Харківська державна академія фізичної культури, Україна

Визначення показників швидкісної підготовленості та швидкісної витривалості висококваліфікованих футболісток

В процесі гри в футбол постійно виникає проблема швидкого реагування на несподівані дії суперників, прояв високих швидкісних і силових якостей при виконанні окремих технічних прийомів гри, швидкості орієнтування, здійснення переміщень, атакуючих і захисних дій в умовах суворого дефіциту часу, складної взаємодії з партнерами по команді.

В останні роки гра в футбол значно інтенсифікувалася, що, в кінцевому підсумку, ускладнює процес спеціальної фізичної підготовки і викликає необхідність реалізації такої методики, яка дозволила б спортсмену не тільки мати достатньо високі показники розвитку профільних фізичних якостей, а й забезпечувати здатність до їх реалізації під взаємозв'язку з технікою і тактикою гри і між окремими гравцями команди [1].

Розвиток спорту вищих досягнень супроводжується все більш активним залученням до нього представниць жіночої статі. Постановка цільових завдань тренування футболісток, розробка її загальної стратегії та програмування неможливе без урахування індивідуальних особливостей спортсменок, оцінки їх вихідного і поточного стану підготовленості, розробки об'єктивних оцінок зміни цього стану [4].

Метою дослідження було проаналізувати динаміку рівня показників швидкісної підготовленості та швидкісної витривалість футболісток високої кваліфікації в підготовчих періодах тренування.

Для досягнення меті були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної обробки даних.

Рівень швидкісної підготовленості кваліфікованих футболісток визначався за результатами в наступних тестах: біг на дистанціях 10 м по руху, 10 м з ходу, 30 м зі старту, 30 м з ходу, 60 м зі старту. Рівень швидкісної витривалості визначався за результатами бігу 7×50 м. В процесі дослідження проведено тестування 15 висококваліфікованих футболісток. Були використані результати двох обстежень підготовленості висококваліфікованих футболісток, проведених в підготовчих періодах тренування в 2013 та 2014 роках.

Для визначення початкового рівня швидкісної підготовленості та швидкісної витривалості в січні 2013 року було проведено первинне тестування спортсменок, результати якого представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники рівня підготовленості висококваліфікованих футболісток

рік	10 м по руху, с ±σ	10 м з ходу, с ± σ	30 м з високого старту, с ±σ	30 м з ходу, с ±σ	60 м з високого старту, с ±σ	7×50 м,с ±σ
2013	2,01±0,26	1,45±0,11	4,95±0,23	4,28±0,26	9,31±0,42	74,4±2,9
2014	1,89±0,07	1,31±0,08	4,74±0,23	4,03±0,20	9,08±0,47	70,6±2,6
t	1,79	4,22	2,62	2,99	1,40	3,78
р	>0,05	<0,05	<0,05	<0,05	>0,05	<0,05

В тренувальному процесі футболісток високої кваліфікації був задіяний системний підхід використання тренувальних засобів. У тренувальному процесі були використані загальнопідготовчі засоби, які склали 27 %, спеціальна фізична підготовка (питома вага – 49 %), була витримана поступова наростаюча динаміка тренувальних навантажень, питома вага тренувальних засобів індивідуалізованої фізичної підготовки футболісток з урахуванням різних ігрових амплуа склала 24 % всіх тренувальних засобів. В процесі спеціальної фізичної підготовки враховувалася структура і зміст комплексів вправ, максимально наближених до умов гри.

Для виявлення динаміки рівня підготовленості було проведено повторне визначення окремих показників у січні 2014 року (табл. 1).

Проведений порівняльний аналіз показників швидкісної підготовленості футболісток в підготовчих періодах тренування виявив покращення результатів в бігу на дистанції 10 м по руху та 60 м на 6 % та 2,5 % відповідно.

В бігу на 10 м з ходу, на 30 м з високого старту та 30 м з ходу зафіксовано достовірне покращення результатів. Так, у бігу на 10 м з ходу результат покращився з 1,45 с до 1,31 с, на 30 м з високого старту – з 4,95 с до 4,74 с та на 30 м з ходу – з 4,28 с до 4,03 с (р<0,05).

Невелике значення приросту показників стартової швидкості, на наш погляд, можна пояснити тим, що, як правило, вже до 16 років розвиток швидкості досягає рівня, характерного для висококваліфікованих спортсменів. Проте не варто нехтувати розвитком швидкісних можливостей футболісток високої кваліфікації, оскільки розвиток швидкості позитивно позначається на вдосконаленні силових якостей і спеціальної витривалості спортсменок і, як наслідок, підвищенні майстерності футболісток.

Аналіз показників швидкісної витривалості виявив достовірне покращення результатів з 74,4 с до 70,6 с (р<0,05).

Необхідно враховувати, що гравці різних амплуа мають різні зміни показників швидкісної підготовленості. Показники рівня підготовленості в залежності від ігрового амплуа футболісток представлені в таблиці 2.

Найкращі показники стартової швидкості спостерігалися у воротарів та нападників, абсолютної та дистанційної швидкості, а також швидкісної витривалості – у нападників.

Аналіз результатів тестування воротарів виявив недостовірне покращення показників рівня швидкісної підготовленості. Так, показники стартової швидкості покращились на 4,2 %, абсолютної швидкості – 6,2 %, дистанційної швидкості – 2,5 %. В бігу на 60 м результат змінився з 9,20 с до 8,98 с, що склало 2,4 %. А показники швидкісної витривалості покращились на 4,8 %. Отримані результати підтверджують дослідження Л.В. Слуцького (2009), які показали, що воротарі під час гри переважно стоять або повільно ходять [5]. Це також може пояснюватись набором засобів тренування воротарів, які трохи відрізняються від інших футболісток та спрямовані на розвиток інших фізичних якостей.

Таблиця 2

Показники рівня підготовленості висококваліфікованих футболісток в залежності від ігрового амплуа

Ігрове амплуа

10 м з високого старту, с

±σ

10 м з ходу, с

± σ

30 м з високого старту, с

±σ

30 м з ходу, с

±σ

60 м з високого старту, с

±σ

7×50 м,с

±σ

Воротарі

2013

1,90±0,03

1,46±0,10

4,86±0,13

4,05±0,06

9,20±0,36

75,7±2,8

2014

1,82±0,07

1,37±0,04

4,74±0,23

3,90±0,08

8,98±0,23

72,0±0,1

1,49

1,18

0,62

1,93

0,71

5,51

> 0,05

Півзахисники

2013

1,94±0,07

1,44±0,08

4,99±0,20

4,25±0,16

9,40±0,51

74,7±2,7

2014

1,88±0,02

1,33±0,03

4,68±0,25

4,07±0,13

8,98±0,43

71,0±2,9

1,87

2,81

1,98

1,73

1,26

1,84

> 0,05

< 0,05

> 0,05

Захисники

2013

2,22±0,39

1,51±0,09

5,10±0,11

4,37±0,32

9,58±0,26

74,6±3,4

2014

1,95±0,06

1,33±0,08

4,89±0,18

4,08±0,21

9,36±0,52

70,6±2,5

1,54

3,29

2,32

1,70

0,85

2,12

> 0,05

< 0,05

> 0,05

Нападники

2013

1,89±0,04

1,39±0,16

4,78±0,30

4,33±0,32

8,95±0,35

73,3±3,6

2014

1,87±0,06

1,22±0,06

4,60±0,23

3,99±0,30

8,90±0,53

69,6±3,5

0,52

1,97

0,91

1,56

0,17

1,49

> 0,05

В ході дослідження показників швидкісної підготовленості півзахисників спостерігалось недостовірне покращення результатів бігу на 10 м по руху (результат покращився з 1,94 с до 1,88 с, що склало 3,1 %), 30 м з ходу (час виконання тесту зменшився з 4,25 с до 4,07 с, що склало 4,2 %), 30 м зі старту (результат покращився на 0,31 с, що склало 6,2 %). В бігу на 60 м та 7×50 м спостерігалось покращення показників на 4,5 % та 4,9 % відповідно. Аналіз рівня швидкісної підготовленості півзахисників виявив достовірне покращення показників абсолютної швидкості (р<0,05).

У гравців захисту зафіксовано достовірне покращення лише у деяких тестових показниках. Так, в бігу на 10 м з ходу результат зменшився з 1,51 с до 1,33 с, а на 30 м – з 5,10 с до 4,89 с. Показники в таких тестових завданнях, як біг на 10 м по руху, 30 м з ходу та 60 м покращились, але зміни мали не достовірний характер. Результати в бігу на 7×50 м покращився з 74,6 с до 70,6, що склало 5,4 %. Невелике значення приросту показників дистанційної швидкості та швидкісної витривалості, можливо пояснюється нераціональним розподілом зусиль спортсменок при подоланні тестових дистанцій.

У гравців-нападників спостерігалось незначне вдосконалення результатів у всіх тестових завданнях. Можливо це пояснюється ігровим амплуа гравців та структурою їх змагальної діяльності. Так, в дослідженнях Л.В. Слуцького (2009) показано, що захисники і нападники набирають у сумі понад 9 км бігу, з яких близько 3,2 км припадає на повільний біг, 1 км – на біг з середньою швидкістю і близько 300 м – на спринтерські прискорення, всього – 20-25 прискорень за гру. У цьому випадку довжина спринтерського прискорення в середньому становить 10-20 м.

На наш погляд, тенденція вдосконалення деяких показників швидкісної підготовленості футболісток може бути обумовлена як зростанням загального рівня технічної майстерності спортсменок, так і інтенсифікацією питомої ваги спеціальної фізичної підготовки і ігрової практики. Слід зауважити, що для збереження ефективності технічної майстерності в умовах інтенсивної ігрової змагальної діяльності футболісток необхідний високий рівень розвитку максимальної анаеробної потужності, яка лежить в основі швидкісно-силової підготовленості.

Важливість вдосконалення швидкісної підготовленості підтверджують В. Пшибильський (2003) та А. Зайцев (2005). В. Пшибильський (2003) вказує, що з кожним роком зростає швидкість і щільність виконання технічних прийомів, що пред'являє все більш високі вимоги до фізичної кондиції гравців. Причому це стосується гравців різних ігрових амплуа, оскільки відбувається їх подальша універсалізація на вищому якісному рівні [2, 3].

На основі отриманих результатів можна зробити наступні висновки. В ході проведеного дослідження спостерігалось покращення показників абсолютної та дистанційної швидкості, а також швидкісної витривалості футболісток високої кваліфікації в підготовчих періодах тренування.

Показники швидкісної підготовленості та швидкісної витривалості покращились у гравців всіх амплуа, але це не мало достовірного характеру. Серед гравців достовірне покращення результатів спостерігалось у півзахисників в бігу на 10 м з ходу та у захисників – в бігу на 10 м з ходу та 30 м зі старту. мали тенденцію до зниження у всіх груп, що досліджувались.

Отримані результати свідчать про раціональне використання тренувальних засобів, де швидкісна підготовка органічно і грамотно вписана в загальний тренувальний процес.

Литература

1. Беккер С. И. Структура специальной подготовленности и развитие физических качеств квалифицированных футболистов / С. И. Беккер // Физическое воспитание студентов творческих специальностей : Сб. научн.тр. под ред. Ермакова С.С. – Харьков : ХГАДИ (ХХПИ), 2004. – № 6. – С. 17–23.

2. Зайцев А. А. Медико-биологические аспекты, определяющие концепцию развития компонентов подготовленности в женских командно-игровых видах спорта / Зайцев А. А. / Российский медико-биологический вестник имени академика И. П. Павлова. – 2005. – № 1–2. – С. 11–18.

3. Пшибыльский В. Специальная физическая подготовка квалифицированных футболистов в подготовительном периоде тренировки / Пшибыльский В. // Наука в олимпийском спорте. – 2003. – № 1. – С. 23–27.

4. Саенко И. В. Программирование тренировочных нагрузок на этапах макроцикла подготовки футболисток высокой квалификации: дис…канд. пед. наук : 13.00.04 / Саенко И. В. – М., 2001. – 132 с.

5. Слуцкий Л. В. Управление физической подготовкой футболистов на основе контроля соревновательной двигательной деятельности: дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Слуцкий Леонид Викторович. – М., 2009. – 116 с.