Технические науки/1. Металлургия

 

Д.т.н. Жигуц Ю.Ю., к.е.н. Ерфан Є.А., магістр Мікловш О.Я.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

ПРО Особливості ТЕРМІТНОГО ЗВАРЮВАННЯ ЖАРОТРИВКИХ І ЖАРОМІЦНИХ СТАЛЕЙ

 

Вступ. Термітне зварювання – спосіб зварювання, при якому для нагрівання металу використовується терміт, що складається з порошкоподібної суміші металевого алюмінію або магнію і залізної окалини. При використанні терміта на основі алюмінію з'єднувані деталі заформовують вогнетривким матеріалом, підігрівають, місце зварювання заливають розплавленим термітним сплавом, який попередньо отримують в результаті горіння термітної суміші. Рідкий розплав сплавляється з основним металом і створює міцне
з'єднання
[1–2]. Зварювання термітом на основі алюмінію застосовується для з'єднання сталевих, чавунних деталей і деяких кольорових сплавів при стикування рейок, труб, заварювання тріщин, наплавлення поверхонь при ремонті, а також для з’єднань дротів і кабелів.

Методика термітного зварювання. При нагріванні термітної суміші до 1150-1200 °С за допомогою спеціальних запальних сумішей або термітних сірників терміт запалюється. Реакція за декілька секунд поширюється на весь об'єм суміші. 3 1 кг терміту утворюється ~ 550 г заліза та 450 г окису алюмінію і виділяється близько 3000 кДж тепла. Температура реакції досягає 3000 оС.

Для металотермічного зварювання оплавленням на торці зварюваних виробів встановлюють вогнетривку форму. Між торцями залишають щілину, величина якої залежить від розміру перерізу зварюваних виробів. Потім з плавильного тигля крізь отвір у днищі щілину заповнюють розплавленими продуктами реакції. Термітний шлак, маючи меншу питому вагу, збирається у верхній частині форми, а розплавлене термітне залізо заповнює щілину i нижню частину форми. Оскільки залізо дуже перегріте, то воно оплавляє поверхню торців зварюваних виробів i після застигання утворює з ними одне ціле.

На підготовчому етапі проводили розрахунок металотерміної суміші за стехіометричними коефіцієнтами взаємодії основних інгредієнтів реакції. У подальшому встановлювали вплив легуючих домішок на властивості термітних легованих сталей [3] та досліджували властивості синтезованої сталі [4]. Третій етап дослідної роботи полягав у здійсненні металотермічного зварювання і дослідженні властивостей отриманих швів.

Особливості зварювання термітних жаротривких і жароміцних сталей. Найкращими властивостями для термітного зварювання володіють жаротривкі сталі аустенітного класу. До цього класу належать і хромонікелеві сталі [1–3]. Особливістю зварного сплаву є те, що гартовані структури утворюються одразу у матричному сплаві після твердіння, а це призводить до необхідності проведення додаткової термічної обробки до початку процесу зварювання. За рахунок значного градієнта температур у зварному шві утворюється гартована на твердий розчин структура. Після зварювання можливе виникнення характерних дефектів зварювання: зварювальні тріщини в основному сплаві, напрямлені вздовж шва і поперечні – у зоні термічного впливу. Для зменшення імовірності їх утворення проводять дворазове старіння з метою додаткового зміцнення сплаву. Старіння виконується при температурах 750–800 0С. Поверхні для зварювання обов'язково механічно обробляють і хімічно травлять. Очищення сталей перед зварюванням здійснюють шляхом знежирення дихлоретаном.

Контроль якості зварних з’єднань. Оскільки в даний час немає повної інформації з працездатності зварених алюмінотермічною технологією стиків заготовок і статистики розвитку внутрішніх дефектів, то всі стики після зварювання згідно ТУ 091-127-01124323-2005 повинні бути укладені в спеціальні запобіжні накладки. Контроль якості алюмінотермічних зварних стиків виконується після чистового шліфування і складається з візуально-вимірювального контролю, при якому виявляються зовнішні дефекти, а також можливі відхилення в геометрії термітного шва, і подальшого ультразвукового контролю для визначення внутрішніх дефектів. Також виконують періодичні випробування зварених зразків на міцність і пластичність при статичному згині та вимірювання твердості металу в зоні стику. Порядок цих випробувань, нормативні значення міцності і пластичності, а також вимоги до зразків викладені у ТУ 091-127-01124323-2005 «Зварювання рейок алюмінотермічним методом проміжного лиття».

Висновки. 1. Встановлено склади металотермічних сумішей для проведення термітного зварювання. 2. Досліджено можливості застосування термітного сплаву для зварювання легованих сталей, а також проведено аналіз властивостей отриманих зварних швів та впливу умов термітного зварювання на якість шва.

 

Література:

1. Жигуц, Ю. Ю. Сплави, синтезовані металотермією і СВС-процесами [Текст] / Ю. Ю. Жигуц. — Ужгород : Ґражда, 2008. — 276 с.

2. Жигуц, Ю. Ресурсозберігаюча технологія термітного зварювання сталевих деталей [Текст] / Ю. Жигуц, В. Лазар // Вісник ТДТУ. — 2009. — Т. 14, № 4. — С. 94 - 98.

3. Жигуц Ю. Ю. Вплив легування нікелем та хромом на структуру і властивості термітних сталей / Ю. Ю.Жигуц, Д. Ф. Чернега, В. В. Ковач // Збірник матеріалів XII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Спеціальна маталургія: вчора, сьогодні, завтра», Київ, 15 квітня 2014 р. / [редкол.: В. С. Богушевський та ін.]. К. : НТУУ «КПІ», 2014. — С. 406 - 414 с. — Режим доступу до збірн. : http://www.fhotm.kpi.ua/labours/labours-2014.pdf.

4. Жигуц Ю. Ю. Технологія синтезу термітних жароміцних сталей з карбідним зміцненням // Ю. Ю. Жигуц, Д. Ф. Чернега, В. В. Широков,
В. Ю. Талабірчук // Вісник національного університету „Львівська політехніка”. Серія : Оптимізація виробничих процесів і технічний контроль у машинобудуванні та приладобудуванні. — 2013. — № 772. — С. 21 - 26.