Буряк Є.В.,

здобувач Донецького державного університету управління

особливості формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості підприємств України

Особливостями формування економічного потенціалу на сучасному етапі розвитку економічних та управлінських теорій та практики господарювання є зростання ролі трудового потенціалу, виділення окремо такої його складової як інтелектуальний потенціал, який не є власністю організації та інформаційного потенціалу, який тісно пов’язаний з першим, оскільки саме кваліфікований персонал, здатний оперативно формувати інформаційний банк даних та здійснювати аналітичну діяльність та інші види діяльності в тому числі телекомунікаційне забезпечення процесів управління та його віртуалізацію.

Харчова промисловість України є однією з ланок обробної промисловості. Основними кваліфікаційними ознаками, на основі яких відбувається поділ харчової промисловості, є: джерела сировини, місця споживання готової продукції, і джерела сировини та місцезнаходження споживача одночасно. Види харчової промисловості за цими кваліфікаційними ознаками відображені на рис.1.

Методичні підходи до формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості досліджені недостатньо. В останні роки дослідження вчених зосереджувалося лише на проблемах формування експортного потенціалу цієї промисловості та його державному регулюванні [1].

Так у цих роботах було відзначено, що саме низький рівень використання виробничого потенціалу не дозволяє підприємствам цієї галузі досягти конкурентних переваг на продовольчих ринках близького та далекого зарубіжжя. За підрахунками Пепи Т.В. [2] при ефективному використанні наявного потенціалу можна збільшити обсяги виробництва основних видів продовольчих товарів у 2-2,5 рази.

Рис. 1. Види харчової промисловості за кваліфікаційними ознаками

Харчова промисловість України має потужну ресурсну базу, яка ґрунтується на широкій асортиментній структурі вирощування та виробництва основних видів сільського господарської продукції, яких потенційно може створюватися надлишок. Формування економічного потенціалу її підприємств буде мати відмінності, в першу чергу, на базовому рівні.

В цілому за виробництвом продукції харчова промисловість (18.9%) займає друге місце після металургії та оброблення металу (22.1%) серед усіх видів економічної діяльності у 2006 році в Україні.

Підприємства харчової галузі формують свій економічний потенціал, виходячи із орієнтації на розміщення джерел сировини та концентрацію платоспроможного попиту. Завдяки застосуванню інноваційних технологій, які забезпечують продовження термінів реалізації харчових продуктів та швидкому розвитку мережі гуртової торгівлі, яка має можливості щодо зберігання цих продуктів, розміщення споживача поступово перестає відігравати вирішальну роль при виборі місця знаходження підприємства харчової промисловості. Вирішальним фактором при прийнятті рішення щодо створення таких підприємств залишається близькість сировинних ресурсів та наявність дешевої робочої сили.

Найскладнішими проблемами формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості є забезпечення високоякісною сільськогосподарською сировиною, інноваційними технологіями її переробки, залучення кваліфікованого персоналу на базовому рівні (виробничого потенціалу) та зростання частки ринку (національного та зарубіжного) на другому рівні (ринкового потенціалу).

У власників та менеджменту цих підприємств виникли непрості проблеми щодо формування стабільних джерел сировини. На наш погляд, вирішувати їх можна як через налагодження стабільних зв’язків з сільськогосподарськими виробниками, інтегруючи їх у свої підприємства або диференціюючи з ними свою діяльність.

Література:

1. Кириченко О.М. Державне регулювання експортного потенціалу харчової промисловості // Автореф. дис. ... к-та. екон. наук. – К., 2002.

2. Пепа Т.В. Формування та використання експортного потенціалу харчової промисловості України // Автореф. дис. ... к-та екон. наук. – К., 2001.