Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Аподитичні конклюзії відносно холістичності

економічного терміну «ціль маркетингу»

Все частіше, в останні час, можливо зіткнутися із твердженням, що ціль маркетингу підприємства у кінцевому рахунку не спрямована на збільшення його прибутку, а переслідує максимально можливе задоволення запитів покупця та потреб споживача. На наш погляд, такі дефініції економічного терміну «ціль маркетингу» мають провокаційно дискусійний характер, не відображають його стратегічну спрямованість, що і породжує актуальність цього питання.

Ознайомившись із авторитетними працями провідних вчених-економістів [1-8] та інші, можливо відзначити відсутність єдності їх поглядів у визначенні характеристики цілі маркетингу. Означений факт породжує проблему пов’язану із питанням подальшого розвитку маркетингу, як на науковому так і практичному рівнях.

Тому, ціллю публікації виступає переконливий доказ того, що ціль маркетингу підприємства – отримання монопольно високого прибутку.

За для досягнення означеної цілі потрібно виконати наступні завдання:

-                                 критичний огляд поглядів фахівців-маркетологів на визначення економічного терміну «ціль маркетингу»;

-                                 доказ єдиної можливої концепції стосовно означеного питання.

Система маркетингу ставить виробництво товарів в функціональну залежність від запитів покупця. На цієї основі економісти намагаються доказати, що діями сучасного промислового капіталу керує нібито не гонитва за прибутком, а прагнення до задоволення запитів покупця та потреб споживача. З поглядами апологетів цієї концепції можливо ознайомитися із табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика цілі маркетингу

Визначення

Джерело

1

2

«Ціль маркетингу – пізнання ринкового стану на рівні окремого підприємства, отримання достовірної інформації про розміри і структуру попиту, облік споживчих і вартісних характеристик продукції зі сторони окремих споживачів, визначення обсягів виробництва та організації збуту товарів. Маркетинг також передбачає активний вплив на споживача через стимулювання збуту шляхом реклами, сервісного обслуговування»

[1, с. 4]

«Ціль маркетингу – зробити спеціальні зусилля по збуту непотрібними. Але при цьому зусилля по збуту і його стимулюванню повинні бути складовою частиною системи маркетингу, тобто набора маркетингових засобів, які потрібно ув’язати один з одним, щоб досягти максимального впливу на ринок»

[2, с. 16]

«Цілями можуть бути і ріст продажу, і освоєння частки ринка, і підвищення престижу підприємства і інше»

[3, с. 256]

«… Важливою ціллю якого - (маркетингу) - стає забезпечення найбільш повного задоволення потреб і попиту споживачів»

[4, с. 7-8]

«Ціль маркетингу є в тому, щоб налагодити із споживачами довгострокові відносини за рахунок задоволення їх потреб, а зовсім не в тому, щоб здобути сиюхвилинну вигоду за рахунок різних хитрощів»

[5, с. 18]

«Ціль маркетингу – залучити нових клієнтів, обіцяючи найвищу споживчу цінність, та зберегти старих клієнтів, постійно задовольняючи їхні мінливі запити»

[6, с. 24-25]

«Цілі … маркетингу звичайно включають до себе: систематичний та безперервний аналіз потреб і запитів ключових споживчих груп, а також розробку і виробництво товара (надання послуг), що дозволить компанії обслуговувати обрані групи або сегменти більш ефективно, аніж конкуренти. Досягаючи цих цілей, фірма забезпечує собі стійку конкурентну перевагу»

[7, с. 35]

«Ціль маркетингу – досягнення такого рівня знань і розуміння нужд і потреб клієнтів, при якому пропонуємі вами товари і послуги будуть повністю їм відповідати і самі продавати себе»

[8, с. 22]

 

Однак, означені погляди-концепції виступають як плід намагань сучасних економістів видати міфічне за реальне.

Так, дійсно, зусилля маркетингових служб спрямовані на створення такого асортименту товарів, який відповідав би попиту. Багато уваги приділяється зовнішньому виду товара, його споживчім характеристикам, післяпродажньому обслуговуванню. Однак потрібно мати на увазі, що маркетингова діяльність із удосконалення та оновлення товарного асортименту ведеться в ринкових умовах, які швидко змінюються. Для того щоб створити стійкий попит на свої товари, успішно конкурувати з іншими підприємствами, отримати додатковий прибуток, підприємство повинне переконати покупця в тому, що його товар – самий найкращий, створити те, що фахівці з маркетингу називають «прихильність» покупця до товарної марки. Підприємство, орієнтоване на маркетинг, повинне не просто збути товар, а налагодити міцні зв`язки з ринком, покупцем, створити те, що називається комунікативністю, або зворотним зв`язком споживання з виробництвом, з тим щоб у споживача була вироблена і закріплена стійка система переваг по відношенню до товарів цього підприємства. Споживчі властивості товарів, відповідно, цікавлять підприємства лише постільки, поскільки вони виступають носієм мінової вартості, а їх реалізація – потрібною умовою отримання додаткової вартості. Саме під цим кутом зору потрібно розглядати стратегічну установку маркетингу – орієнтацію виробництва на споживача.

Таким чином, застосування будь-яким підприємством системи маркетингу означає організацію його діяльності в області виробництва і збуту кожного товару за визначеною програмою, в якої передбачаються заходи із удосконалення виробництва і збуту заради досягнення найвищої цілі діяльності підприємства – отримання високого і стійкого прибутку.

Література:

1.                 Пушкарь М.С., Пинхасик В.А. Основы маркетинга. – Тернополь, 1992. – 78 с.

2.                 Егоров А.Ю. Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельности. – М.: СП «Вся Москва», 1994. – 256 с.

3.                 Маркетинг / Упоряд., вступ. ст. А.І. Кредитова. – К.: Україна, 1995. – 399. – Рос. мовою.

4.                 Армстронг Гарі, Котлер Філіп. Маркетинг. Загальний курс, 5-те видання.: Пер. з англ.: Уч. Пос. – М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. – 608 с.

5.                 Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок / Перев. с англ. под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.: Питер, 2004. – 800 с.: ил.

6.                 Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Экспресс-курс. 2-е изд. / Пер. с англ. под ред. С.Г. Божук. – СПб.: Питер, 2005. – 464 с.: ил.

7.                 Ковалёв А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 176 с.: ил.

8.                 Джоббер Дэвид. Принципы и практика маркетинга.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 688 с.: ил.