ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ, ЯК ПРІОРИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Г.М. Партала

Донецький Національній Університет, Україна

У 1990-х роках Україна пережила важкий період: не вистачало кредитів, шаленіла інфляція, зменшувалось промислове виробництво. Відсутність чіткої економічної політики мала значний негативний вплив на сільськогосподарське виробництво. Але нація витримала взятий курс на створення демократичної республіки. Розвиток української держави відбувався в умовах формування європейської та глобальної систем безпеки і глобалізації світової економіки, заснованих на взаємодії демократичних держав євроатлантичного простору. Усвідомлюючи себе невід’ємною частиною цього простору, Україна перебувала під впливом оточуючих її силових полів, але крок за кроком розбудовувала власну державну політику.

Розглядаючи інтеграцію нашої держави до Світової організації торгівлі (надалі СОТ), відзначимо, що вперше Україна офіційно висловила бажання приєднатись до міжнародних угод з оптимізації торгівлі у 1993 року. Саме тоді було подано офіційну заявку, і український уряд розпочав відповідні багатосторонні переговори з країнами-учасниками ГАТТ/СОТ. Пріоритет зовнішньоекономічної політики України щодо вступу до цієї структури не потребував додаткового декларування, а тільки негайної акумуляції зусиль всіх органів влади щодо його забезпечення.

Але, на шляху до СОТ Україна подолала багато перешкод. Серед вагомих досягнень нашої країни слід виділити скасування США економічних санкцій проти України, зокрема поправки Джексона-Веніка, підписання протоколу для вступу до СОТ, надання України статусу країни з ринковою економікою тощо. Упродовж 2004–2005 років Указами Президента, постановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ.

У результаті довгострокових переговорів щодо приєднання країни до Угоди СОТ 25 січня 2008 року Кабінет Міністрів України підписав Проект Рішення Вступу України до СОТ, в якому зазначалося, що Україна може приєднатися до Угоди СОТ на умовах та в строки, визначені в проекті Протоколу який додавався до цього Рішення. При цьому можливо було констатувати, що наприкінці року країна досягла максимальної готовності до членства у СОТ. Але тоді в січні мало хто вірив, що спільне завдання для Кабінету Міністрів, парламенту та Секретаріату Президента щодо вступу держави до СОТ в лютому поточного року буде виконано.

Нарешті, 5 лютого 2008 року Президент України Віктор Ющенко та Генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі підписали в Женеві Протокол про вступ України до СОТ. Україна 14 років йшла до цього моменту. Зараз з впевненістю можна стверджувати, що співробітництво України з СОТ є складовою комплексної соціально-економічної стратегії, спрямованої на побудову ефективної, конкурентоспроможної та соціально орієнтованої економіки, а „членство України у СОТ - це історичний момент, який стане поворотним у розвитку української економіки”, й дасть можливість Україні для розбудови тісного економічного співробітництва у світовому масштабі.

Визнання зобов’язань за угодами СОТ уможливили реалізацію зовнішньоекономічних зв’язків та регулювання торговельних суперечностей в руслі міжнародно-правових відносин, отримання доступу до світових ринків товарів та послуг на паритетних засадах з іншими учасниками міжнародної торговельної системи. Членство у СОТ сформулювало для національної економіки низку важливих передумов суттєвого прогресу на шляху економічних перетворень, утвердження інноваційної моделі розвитку та подальшого підвищення добробуту населення.

До речі 2007 рік став точкою відліку у розробці і здійсненні повноцінної національної стратегії. Уряд завершив етап соціально-економічної стабілізації, фінансового, бюджетного оздоровлення і перейшов до виконання наступних завдань. А саме, була розпочата реалізація довгострокової стратегічної програми структурних соціально-економічних реформ, кінцевого етапу досягла адаптація українську економіку до умов членства України в СОТ, завершилася розробка нової рамкової Угоди про співробітництво між Україною і Євросоюзом, зокрема щодо про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС на основі чітко визначених національних економічних пріоритетів.

Подальше розширення міжнародної торгівлі, забезпечення цілей розвитку України, безпосередньо співробітництво з країнами-членами СОТ, поступове наближення та інтеграції до Європейського Союзу були визначені серед основних напрямків урядової політики в економічній та соціальній сфері на 2008 рік. У ході розробки національної стратегії розвитку нашої країни було враховано досить зважені та необхідні заходи, які забезпечили поступову глобальну інтеграцію України в світові економічні структури, при цьому вступ та діяльність України як члена СОТ повинні були сприяти реалізації низки стратегічних завдань макроекономічного характеру.

У цьому контексті Президент України визначив реальну спільну вигоду України щодо запровадження зон вільної торгівлі на принципах СОТ з провідними торговельними партнерами. Насамперед, у своїх зовнішньополітичних пріоритетах Україна налаштована на поглиблення і практичне зміцнення нашого стратегічного партнерства, в першу чергу, з США, Російською Федерацією, країнами - членами ГУАМ. Коментуючи пріоритети міжнародної політики в регіоні, слід наголосити на принциповій важливості для України зміцнення заходів довіри і співпраці між країнами регіону, реалізації спільних проектів співпраці від Балтії до Чорного моря за участю всіх без винятку зацікавлених сторін.