Бордюгов Л.Г.
Донецький НДІ судових
експертиз
ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ
РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
Підвищення ефективності боротьби зі
злочинністю передбачає максимальне використання сучасних досягнень різних
галузей науки. Однією з форм використання спеціальних знань при розслідуванні
злочинів, пов’язаних з порушенням вимог екологічного законодавства є судово-екологічна
експертиза.
Використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних справ
з фактів порушень екологічного законодавства має досить суворе цільове
призначення: це може бути проведення судової екологічної експертизи, що дає
слідчому чи суду можливість одержати нові докази; це може бути використання
спеціаліста при проведенні робіт допоміжно-технічного характеру; це може бути
виконання обізнаними особами консультативно-довідкових функцій. Успішне розслідування даного виду кримінальних справ
припускає використання спеціальних знань у різних формах, що передбачені
законом, або ж хоч і не передбачені законом, але не суперечать його вимогам.
При розслідуванні
кримінальних справ, пов’язаних з порушеннями екологічного законодавства,
використання спеціальних знань може відбуватися в таких формах:
- застосування спеціальних знань безпосередньо слідчим, судом,
яким закон надає право збирати й оцінювати докази (ст.66, ст.67 КПК України);
-
використання спеціальних знань обізнаних осіб, що залучаються при проведенні
слідчих дій як спеціалісти (1281 КПК України);
- використання спеціальних знань обізнаних осіб, що
залучаються в якості судових екологічних експертів (ст. 75 КПК України) [1];
-
використання спеціальних знань обізнаних осіб без залучення їх до участі в
слідчих діях (консультації, довідки і т.д.);
- використання результатів несудових (службових, відомчих) розслідувань,
використання результатів обстежень окремих об’єктів, що проводяться при таких
розслідуваннях чи при інших умовах.[2, с.33; 3,с.31].
Особливостям використання
спеціальних знань в кримінальному процесі присвячені роботи багатьох вчених
криміналістів та практиків [4, 5, 6, 7].
Вибір тієї чи іншої форми застосувань спеціальних знань
повинний бути тактично обґрунтований. У першу чергу необхідно враховувати
сутність установлюваного факту. Якщо факт, що встановлюється з використанням
спеціальних знань, є доказовим, тобто може бути використаний як аргумент у
процесі наступного доказування, як засіб підтвердження чи виключення висунутих
при розслідуванні версій, і особливо коли ознакам, на основі яких цей факт встановлюється,
може бути дане різне пояснення, необхідне проведення судової експертизи. На
користь судової експертизи свідчить також необхідність спеціального
лабораторного дослідження.
Основною формою використання спеціальних
знань у судочинстві є судова експертиза. Судові експертизи є найбільш
досконалою та відпрацьованою формою використання спеціальних знань під час
розслідування злочинів, прийнятті судових рішень [8, с.128].
Судова експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних
питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні
знання. (ст. 75 КПК України) [1]. Разом з тим використання терміна “спеціальні
знання” вимагає з’ясування їхньої
сутності. У спеціальній літературі визначенню цього поняття приділялося чимало уваги.
Так Надгорний Г.М. писав, що
“спеціальні знання – це знання, що не відносяться до загальновідомих, утворюючі
основу професійної підготовки з наукових, інженерно-технічних і виробничих
спеціальностей, а також незагальновідомі знання, необхідні для заняття якими-небудь
іншими видами діяльності.” [9, с.42].
Ейсман О.О. вважав, що “це знання не
загальновідомі, не загальнодоступні, що не мають масового поширення, коротше,
це знання, якими користується обмежене коло спеціалістів” [10, с.91].
Деякі сучасні криміналісти
вважають, що в кримінальному судочинстві “спеціальні пізнання – це наукові,
технічні й інші, у тому числі криміналістичні, професійні знання, отримані в
результаті навчання, і навички, придбані в процесі роботи у визначених галузях
практичної діяльності, використовувані разом з науково-технічними засобами при
пошуку, виявленні, вилученні і дослідженні слідів злочину з метою одержання
доказової інформації, що орієнтує, необхідної для встановлення істини з
кримінальних справ” [11, с.9]. Ці знання одержуються в процесі навчання та
практичної діяльності за тією чи іншою спеціальністю, причому вони охоплюють не
тільки відповідні знання, а й навички та вміння із застосуванням цих знань [12, с.57].
Останні точки зору, на наш погляд, найбільш
відповідають потребам теорії і практики судової екологічної експертизи.
Говорячи про спеціальні знання, у
літературі звичайно виділяють два безумовних обмеження. По-перше, у правовому
розумінні до спеціальних не відносять знання загальнодоступні, загальновідомі,
знання, що є результатом загальноосвітньої підготовки, тобто такі, що мають
масове поширення. По-друге, оскільки юридичний аналіз обставин справи –
виняткова прерогатива правосуддя, у судочинстві прийнято виносити за межі
поняття “спеціальних” знання юридичні, правові, хоча в загальному значенні вони
також є результатом особливої професійної підготовки. Традиційний
підхід у рішенні даного питання, який ми цілком підтримуємо, згідно якого
“спеціальні знання” розглядаються виключно в процесуальному аспекті та не містять
ніяких правових наук (галузей права) [13, с.74].
Можливості застосування спеціальних знань у слідчій і судовій
практиці забезпечуються дотриманням наступних умов: практичною необхідністю,
нормативною урегульованістю, перевіреністю і достовірністю спеціальних знань [14,
с.36].
У спеціальних знаннях, які
використовуються судовим експертом екологом у процесі проведення судових екологічних
експертиз, маються базові і небазові компоненти. До базових компонентів
відносяться загально-інженерні дисципліни (фізика, механіка та ін.), спеціальні
дисципліни з підготовки еколога (екологія, екологічна безпека та ін.).
Створення так званих небазових експертних знань включає: залучення даних
(теоретичних положень, методів, засобів дослідження) з інших галузей знань; створення
власних теоретичних і методичних розробок. В міру поглиблення і розширення
експертних досліджень структура спеціальних знань, здобуває характер
об’єктивного стимулу і передумови до створення відповідної судово-експертної
науки як окремої теорії конкретного виду експертизи. При цьому “спрацьовує”
внутрішня закономірність розвитку наукових знань, яка полягає в тому, що саме
за допомогою теорії найбільш повно здійснюється синтез окремих понять, гіпотез
і законів у єдину систему знань. Отже,
нова експертна наука, що зароджується, у своїх джерелах має, по-перше, потреби
судово-слідчої й експертної практики, а по-друге, характеризується
суперечливістю процесу функціонування і розвитку експертних знань [15, с.36].
Як зазначалося основною
процесуальною формою використання спеціальних знань при розслідуванні і
судовому розгляді кримінальних справ, пов’язаних з екологічними злочинами, є
судова екологічна експертиза [16, с.4].
Розвиток і впровадження в
судово-слідчу практику судової екологічної експертизи нерозривно пов’язані з
розробкою її методологічних основ і, зокрема, уточненням змісту предмета
експертизи і кола досліджуваних нею об’єктів. В практичній діяльності
призначення судової екологічної передбачає знання слідчим і судом її предмета,
об’єкта і методик дослідження.
Закон вказує, що судова експертиза – це дослідження
експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів,
що містять інформацію про обставини справи, яка знаходиться у провадженні
органів дізнання, досудового слідства чи суду [17].
Ознаки судової експертизи широко
досліджувалися в процесуальній літературі. При цьому різні дослідники виділяють
різні ознаки судової експертизи. Однак найбільш прийнятою слід вважати точку
зору О.О. Ейсмана, який вважав, що “експертизу характеризують три ознаки:
застосування спеціальних знань; дослідження; надання висновку” [10, с.89]. Ці ж
ознаки характеризують і судову екологічну експертизу.
Таким чином, ознаками судової екологічної експертизи є:
- процесуальний регламент призначення і проведення
судової екологічної експертизи. Мається на увазі процесуальна форма призначення
судової експертизи, процесуальна самостійність і індивідуальна відповідальність
судового експерта еколога, процесуальна форма використання експертом
спеціальних знань, процесуальне оформлення результатів експертизи;
- проведення дослідження на підставі
застосування спеціальних знань в екології та деяких прикладних науках, суміжних
з нею. Мається на увазі використання спеціальних знань при проведенні
дослідження з метою встановлення обставин екологічної події, що мають значення
як докази для справи;
- надання висновку, який має статус джерела доказу.
Мається на увазі проведення дослідження як процесу застосування спеціальних
знань, оформлення результатів у спеціальному процесуальному документі –
висновку експерта.
Інакше кажучи, судову екологічну
експертизу в судочинстві можна визначити як процесуальну дію, що полягає в
проведенні дослідження, яке здійснюється судовим експертом екологом на основі
спеціальних знань в галузі екології та деяких прикладних наук з метою надання
висновку, який є доказом у справі, пов’язаній з порушеннями вимог екологічного
законодавства.
Гносеологічна межа застосування
спеціальних знань визначається рівнем розвитку відповідної галузі знання, її
практичними можливостями. Гносеологічний критерій означає, що для дослідження
експерту не можуть бути ставитись питання, щодо яких наукою не дані адекватні
відповіді і стосовно до рішення яких немає науково обґрунтованих методик, які
дозволяють однозначно вірно встановити той чи інший факт об’єктивної дійсності
[18, с.100].
Судова експертиза завжди
призначається судом (слідчим) і проводиться особливим суб’єктом – судовим
експертом, що здобуває процесуальний статус у силу юридичного факту – наявності
ухвали суду (постанови суду або слідчого) про призначення судової експертизи, а
сутність експертизи можна визначити як проведення обізнаною особою (експертом)
спеціального дослідження.
У цьому зв’язку судовою екологічною
експертизою використовуються спеціальні знання не в будь-якій формі, а тільки у
формі дослідження.
Застосування певного виду спеціальних знань диктується тими питаннями і
завданнями, які вирішує та чи інша судова експертиза. Зокрема, при проведенні
судових екологічних експертиз використовуються професійні знання, що придбані
експертом екологом у процесі роботи в галузі екології, технічні,
криміналістичні й інші знання. Експерт еколог у сучасних умовах повинен
досконало володіти знаннями в галузі екології, а також мати достатні уявлення
про основні теоретичні положення деяких загально-методичних й суміжних з екологією
наук – філософії, математики, фізики, економіки, математичного моделювання,
програмування, математичної статистики, теорії ймовірності, тощо.
Судова експертиза – це спосіб
дослідження фактичної інформації, доказів з метою одержання нових доказів. Під
дослідженням доказів розуміється з’ясування змісту доказів як факту, а також як
засобу доказування. Експертиза звичайно полягає в дослідженні спеціальних
об’єктів з використанням інших матеріалів справи, що мають характер доказів.
Для експертизи характерно, що в результаті дослідження одних доказів формуються
інші докази [19, с.49].
Виходячи з зазначеного вище, судова екологічна експертиза
– це одна з форм використання науково-технічних досягнень у кримінальному,
цивільному, господарському та адміністративному процесі. Сутність судової екологічної
експертизи складається в дослідженні з
завдання слідчого (суду) обізнаною особою – судовим експертом екологом –
наданих у його розпорядження матеріальних об’єктів (речових доказів), а також
різних документів (у тому числі протоколів слідчих дій) з метою встановлення
фактичних даних у справі, пов’язаній з порушеннями вимог екологічного
законодавства, які мають значення для правильного її розгляду. В результаті
проведеного дослідження експерт складає висновок, який є одним з передбачених
законом джерелом доказів, а фактичні дані, що містяться в ньому, – доказами.
Судова екологічна експертиза є самостійною процесуальною
формою одержання нових і уточнення (перевірки) наявних доказів.
Судова екологічна експертиза не існує поза процесуальною
формою, тобто не можна одержати висновок судового експерта еколога як джерело доказів,
якщо при її проведенні були якісь принципові порушення будь-якої процесуальної
норми при призначенні, проведенні експертизи, оцінці висновку експерта.
Судова екологічна експертиза є найважливішою
процесуальною формою застосування спеціальних знань у судочинстві, в результаті
чого слідство і суд отримують нову інформацію, яка має доказове значення й не
може бути надана іншими процесуальними засобами.
Будучи
опосередкованим засобом доказування, судова екологічна експертиза проводиться
спеціальним суб’єктом – судовим експертом екологом – з метою одержання фактів,
що можуть бути встановлені тільки за допомогою експертного дослідження. Результати
судової екологічної експертизи оформлюються спеціальним документом – висновком судового
експерта.
Значення судової екологічної
експертизи в самому загальному вигляді, з урахуванням даних спеціальної
літератури і судової практики, зводиться до наступного:
- висновок судової екологічної
експертизи є джерелом доказової інформації;
- за допомогою судової екологічної
експертизи з’ясовують походження і
причинні зв’язки окремих фактів, ознак, механізм їхнього утворення;
- судова екологічна
експертиза дозволяє визначити час настання і протікання окремих явищ;
- судова екологічна
експертиза дає можливість встановити факти, що мають юридичне значення;
- судова екологічна
експертиза допомагає дати правильну юридичну оцінку факту, явищу;
- судова екологічна
експертиза є засобом запобігання правопорушень, а також окремих судових
помилок.
Виходячи з зазначеного вище, надається наступне визначення судової екологічної
експертизи – це процесуальна дія, сутність якої складається в спеціальному дослідженні, яке спрямоване на встановлення пов’язаних з порушеннями екологічного
законодавства обставин і фактів про
екологічну подію, що привела до аварії, загибелі людей, заподіяння шкоди
їхньому здоров’ю, великих матеріальних збитків, а також до інших тяжких
наслідків, і яке проведене в передбаченому процесуальним законом порядку
обізнаними в галузі екології та деяких прикладних науках особами за дорученням
органа, що проводить розслідування, чи суду з метою встановлення фактичних
даних, які у формі висновку судового експерта можуть стати доказом для
встановлення істини у кримінальній, цивільній, господарській чи
адміністративній справі.
Література:
1.Уголовно-процессуальный
кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 апреля 2003
года) – Х.: 000 “Одиссей”. – 2003. – 288 с.
2.Лапин А.В. Использование специальных познаний
при расследовании экологических преступлений.//Вопросы криминалистики и
судебной экспертизы. – Минск: Беларусь, 1989. – Вып.8. – С.30-41.
3. Чернявський С.С. Місце
судово-бухгалтерської експертизи в методиці розслідування економічних злочинів
// Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб./ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ;
Редкол.: Я.Ю. Кондратьєв (голова. Ред.) та ін. – К.: «Чайка”, 2005. – № 1(3). – 30-36.
4. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові
проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. –
К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 196 с.
5. Грамович Г.И. Тактика использования
специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений: Учеб. Пособие. –
Минск: Минск. Высш. Шк. МВД СССР, 1987. – 66 с.
6. Атанесян Г.А. Гольдман А.М. Формы
применения специальных познаний и их развитие в советском уголовном процессе //
Вестн. Моск. Ун-та. Сер.11. Право. – 1990. – №3. – С. 35-44;
7. Лисиченко В, К., Циркаль В. В.
Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. К.: РИО
МВД УССР, 1987.-38 с.
8. Водоп’ян Н.Ф., Кушакова Н.О. Особливості
призначення та проведення повторних і додаткових експертиз //Теорія та практика
судової експертизи і криміналістики. Збірник науково-практичних матеріалів.
Випуск 5/ Міністерство юстиції України, Харківський науково-дослідний інститут
судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса; Національна юридична академія
України імені Ярослава Мудрого; Ред. колегія: М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, Л.М.
Головченко та ін. – Харків: Право, 2005. – С.127-132.
9.
Надгорный Г.М. Гносеологические аспекты понятия «специальные
знания»//Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. межвед. науч.-метод. сб. –
К.: Вища школа, 1980. – Вып.21. – С.37-42.
10. Эйсман А.А. Заключение эксперта.
Структура и научное обоснование. – М.: Юридическая литература, 1967. – 152 с.
11. Щербаковский М.Г., Кравченко А.А. Применение
специальных знаний при раскрытии и расследовании преступлений. – Харьков: Ун-т
внутр. дел, 1999 – 78 с.
12. Клименко Н.І. Зміни в
правовому регулюванні судово-експертної діяльності // Криміналістичний вісник:
Наук.-практ. зб./ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ; Редкол.: Я.Ю. Кондратьєв (голова.
Ред.) та ін. – К.: «Чайка”, 2005. – №
1(3). – 56-68.
13.
Щербаковский М.Г. Сущность специальных
знаний, как критерий разграничения компетенции следователя, специалиста и
эксперта// Экспертное обеспечение правосудия: проблемы теории и практики. Материалы
международной научно-практической конференции (7-8 сентября 2006 года,
Автономная Республика Крым) // – Сімферополь: ДиАйПи, 2006. – С.72-77.
14. Шепітько В.Ю. Проблеми
використання психологічних знань у кримінальному процесі // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на
современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.- практ. материалов (к
75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. Засл. Проф. Н.С.
Бокариуса)/М-во юстиции Украины; Хаврьк. н.и. институт судебных экспертиз; Ред.
Коллегия: М.Л. Цымбал, Э.Б. Ефремян, А.Ф. Дьяченко и др. – Харьков: Право,
1998. – С. 36–37.
15. Романов Н.С. Закономерности и механизм формирования предмета судебной
экспертизы и предмета отрасли судебно-экспертных знаний //Криминалистика и
судебная экспертиза: Респ. межвед. науч-метод. сб. – К.: Вища школа, 1980. –
Вып.21. – С.31 – 37.
16. Бордюгов
Л.Г. Предмет, об’єкти і задачі судової гірничотехнічної експертизи //Матеріали
VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта
17. Закон України “Про судову експертизу” від
25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ, //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 28,
ст.232/ Вводиться в дію Постановою ВР №4038а ХІІ (4038а-12) від 25.02.94,
ВВР,1994, №28, ст.233/ Із змінами, внесеними згідно із Законами: №662-ІV
(662-15) від 03.04.2003, ВВР. 2003, №27, ст.209 – набуває чинності 01.08.2003
року; № 1992-ІV (1992-15) від 09.09.2004.
18.
Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. – М.: Городец, 1999 – 368 с.
19. Галкин В.М. Юридическая
природа экспертизы // Труды ВНИИСЭ. – М.: ВНИИСЭ, 1971. – Вып.3. – С. 39 – 56.
Відомості
про автора тез “Використання
спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти довкілля”
Бордюгов Леонід Григорович, Донецький НДІ судових експертиз, заступник
директора Донецького НДІ судових експертиз, кандидат юридичних наук, тел. (062) 312-59-48.
Адреса для кореспонденції – 83102, Донецьк – 102, вул.
Лівенка, 4, Донецький НДІ судових експертиз.