Право/11. Криміналістика і судова медицина

Кузьменко О.М.

Донецький НДІ судових експертиз

 

ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО ЗІ СПЕЦІАЛІСТАМИ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ

 

Метою взаємодії слідчого зі спеціалістами на досудовому слідстві можна назвати застосування спеціальних знань, а також досягнень науки і техніки для повного та достовірного виявлення криміналістичної інформації, яка міститься в речових доказах, обставинах справи, в інших джерелах. У науковій літературі приділяється увага методичним та практичним питанням застосування спеціальних знань у досудовому провадженні (В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, Г.І. Грамович, О.І. Дворкін, П.П. Іщенко, І.Ф. Крилов, В.К. Лисиченко, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, С.М. Сирков, О.В. Фефілатьєв, В.Ю. Шепітько, О.О. Ейсман та інші вчені). Однак, на наш погляд, до сьогодні недостатньою мірою розглядалися елементи спільної діяльності слідчого та спеціалістів під час розслідування злочинів. Тому вважаємо за необхідне вивчити структуру цього процесу в різних аспектах.

Кримінально-процесуальний статус спеціаліста визначається ст. 128-1 КПК України. Участь спеціаліста у досудовому слідстві, полягає, на нашу думку, не тільки в проведенні ним попередніх досліджень, а й у спільному зі слідчим формуванні версій, аналізі доказової інформації, в інших напрямках слідчої діяльності.

Ефективність спільної діяльності слідчого та спеціалістів залежить від рівня взаєморозуміння між ними. Вивчення процесу їх комунікації проводилось нами з точки зору науки комунікативної прагматики, сучасний стан якої відбивається у багатьох наукових працях (Н.Д. Арутюнова, Т.А. Ван Дейк, І.П. Сусов, Д. Франк та ін.), та основним поняттям якої є комунікативне повідомлення. Проведене нами узагальнення досвіду участі співробітників Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України (далі - ДонНДІСЕ) як спеціалістів у кримінальних справах висвітлює такі комунікативні аспекти цієї взаємодії.

Аспекти адресантний та адресатний. Адресантний аспект комунікації між слідчим та спеціалістом спрямовує форму повідомлень, які надходять від слідчого спеціалісту, та в зворотному напрямку – від спеціаліста до слідчого. Комунікативний акт завжди містить елемент суб’єктивності, який визначається інтелектуально-емоційним ставленням адресанта до змісту та до адресата повідомлення. Тому взаємодіючи суб’єкти повинні узгоджувати свої повідомлення, з огляду на обмеженість спеціальних знань та процесуальний стан спеціаліста, та на відсутність таких знань у слідчого.

В аспекті адресата набувають впливового значення такі чинники комунікативного спілкування, як процесуальне положення спеціаліста, особисте ставлення слідчого до нього, минулий досвід їхньої взаємодії.

Ситуативний аспект комунікації слідчого зі спеціалістами розуміється як пов’язаний із співвідношенням їх цілей: 1) ситуація розуміння спільності цілей спеціаліста та слідчого, 2) ситуація байдужого ставлення спеціаліста до завдань розслідування справи. За нашими спостереженнями, занадто емоційне ставлення спеціаліста до обставин справи, що розслідується, інколи перешкоджає отриманню об’єктивної та повної інформації за результатами застосування спеціальних знань.

Науковою основою взаємодії слідчого зі спеціалістами стають методики вивчення об’єктів дослідження, аналізу й узагальнення його результатів, які розроблялися у судово-експертній діяльності, з урахуванням можливості їх застосування в процесі проведення слідчих дій. До методів попереднього дослідження належать усі часткові та загально пізнавальні методи дослідження: спостереження, вимірювання, порівняння, моделювання, експерименту, оцінки.

Самостійним елементом взаємодії слідчого зі спеціалістами можна назвати методичне забезпечення застосування спеціальних знань. Вимогам повноти та достовірності спеціального дослідження відповідають експертні технології, які розробляються в ДонНДІСЕ [1]. Експертна технологія розуміється як система оптимального застосування наявних засобів спеціальної техніки, що дозволяє у кожному конкретному випадку забезпечити повноту та достовірність дослідження. Керуючись експертною технологією, до складу якої входять методики огляду слідів і речових доказів, а також прийоми їх попереднього дослідження, спеціаліст гарантовано досягає вилучення найбільш можливого обсягу криміналістичної інформації. Тому експертну технологію можна розглядати як методичну засаду співпраці спеціалістів зі слідчим.

Практичний аспект їхньої спільної діяльності під час досудового слідства також надає значного впливу на результативність формування доказової бази. Практичним результатом взаємодії слідчого зі спеціалістами завжди стає криміналістична інформація, яка набуває орієнтуючого чи доказового значення [2]. С.М. Сирков і О.В. Фефілатьєв вважають, що необхідність застосування спеціальних знань виникає за умов, коли обставини злочину залишаються невідомими чи нез’ясованими, недостатності фактичних даних, що дозволяють відтворити механізм злочину та ін. [3]. Інформація, яку слідчий отримує від спеціалістів, завжди має орієнтуюче значення, враховуючи процесуальне положення носія спеціальних знань. Одержання слідчим такої інформації відбувається завдяки процесу пізнання (вивчення й аналізу) обставин справи, а також ознак і властивостей слідів та речових доказів, які виявлені під час проведення слідчих дій і стають матеріальними джерелами відомостей про подію злочину та про злочинця. Слідчий використовує її для прийняття оптимальних процесуальних і тактичних рішень.

Отже, проведене нами виокремлення різних аспектів взаємодії слідчого зі спеціалістами на досудовому слідстві дозволяє оптимізувати її за критеріями достовірності та повноти використання криміналістичної інформації, про що свідчить досвід фахівців ДонНДІСЕ.

 

Література

1. Моїсєєв О.М., Рев’яков І.С. Гносеологічний зміст судово-експертної діяльності // Правничий часопис Донецького університету. – № 1(17). – Донецьк, 2007. – С. 61 – 67.

2. Лук’янчиков Є.Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац.акад.внутр.справ України, 2005.

3. Сырков С.М., Фефилатьев А.В. Проведение предварительных исследований материальных следов на месте происшествия: Учебное пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1986.

 


Відомості про автора тез “ Взаємодія слідчого зі спеціалістами на досудовому слідстві”

Кузьменко Олександр Миколайович, Донецький НДІ судових експертиз, науковий співробітник, тел. (062) 312-56-15.

Адреса для кореспонденції – 83102, Донецьк – 102, вул. Лівенка, 4, Донецький НДІ судових експертиз.