Биологические науки/8.Физиология человека та животных
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара
Дослідження особливостей функціональної
асиметрії мозку і вегетативних
показників серцево-судинної системи у школярів з різним профілем навчання
Домінуючою цінністю в системі освіти є успіхи в навчанні. Створення умов для підвищення ефективності
навчально-виховного процесу у школі передбачає обов’язкове врахування індивідуальних відмінностей дитини. Для цього необхідне
різнобічне вивчення підростаючої особистості, яке можливе при використанні
комплексного підходу у розв’язанні даної
проблеми. Учні,
відрізняються один від одного за різними психічними параметрами: типом
темпераменту, модальністю (способам переробки і видачі інформації), роблять
різні помилки, віддають перевагу різним методам перевірки на уроці, виражають
по-різному емоції. Все це залежить від функціональної асиметрії півкуль головного мозку.
Знання про домінування однієї з півкуль у конкретних учнів допоможуть вчителю
зрозуміти, в якому вигляді цьому учню найзручніше сприймати інформацію для її
кращого осмислення і запам'ятовування.
В. Аршавський наголошує, що конкретний тип півкульного реагування не
формується при народженні індивіда. На ранніх етапах онтогенезу у більшості
дітей виявляється образний, правопівкульний, тип реагування. І тільки у певному віці (найчастіше від 10 до 14 років) закріплюється
той чи інший фенотип,
переважно характерний для
даної популяції. У
процесі навчання асиметрія збільшується: ліва півкуля спеціалізується на знакових операціях, а права – на образних. Домінування лівої чи правої півкулі обумовлює тип мислення людини, визначає
його характер, темперамент, пам'ять, здатність до зосередження та інші
психофізіологічні особливості [1, 2]
Поряд з визначенням особливостей
психофізіологічних функцій, важливим є дослідження вегетативного забезпечення
успішності навчання. За вегетативними показниками серцево-судинної системи
можна визначити стан симпатичного та парасимпатичного тонусу, а також визначити
ступінь напруження центральних регуляторних механізмів.
Тому, метою даної
роботи було проаналізувати особливості функціональної асиметрії мозку і
вегетативних показників серцево-судинної системи у школярів з різним профілем
навчання.
Дослідження
проводились в Покровському ліцеї «ЗОШ 1-3 ступенів №1» Покровського району
Дніпропетровській області. У дослідженні брали участь 57 учнів 9-х, 10-х, 11-х
класів віком 13- 17 років, з них 27 хлопчиків і 30 дівчат. Залежно від профілю
навчання обстежені були розподілені на три дослідні групи: першу групу складали
учні загальноосвітнього класу (n=18),
другу групу складали учні гуманітарних класів (n=21), а в третю увійшли
старшокласники математичних класів (n=18).
Для дослідження
індивідуальних особливостей функціональної асиметрiї пiвкуль головного мозку
використовувався тест для самодіагностики «правопівкульних», «лівопівкульних»,
і «рівнопівкульних» учнів старшого підліткового віку за методом американців
П.Торраса, С.Рейнолдса. Дослідження вегетативних
показників серцево-судинної системи проводилась за допомогою методики
визначення вегетативного індексу Кердо, хвилинного об’єму крові (непрямим
методом Лільє-Штрандера і Цандера) і його індексу за Касирським І. А. [3].
Функціональна
асиметрія півкуль головного мозку – це здатність однієї півкулі мозку
включатися на долі секунди раніше, пригнічуючи функцію іншої півкулі. Явне домінування однієї з півкуль різко
змінює спосіб усвідомлення нової інформації.
В
загальноосвітньому класі найбільший відсоток учнів виявився правопівкульним
(56%), амбідекстрів - 28%, і найменша
кількість лівопівкульних - 17%. В
гуманітарному класі також найбільша кількість учнів виявилася правопівкульними
(57%), трохи менше - лівопівкульними (44%), і найменша кількість
- амбідекстрами (19%). Учень з
«правопівкульним» мисленням володіє готовністю до цілісного схоплювання, до
одномоментного сприйняття багатьох предметів і явищ світу в цілому, не
застосовуючи аналізу. Права півкуля спеціалізується на обробці інформації, яка
виражається не в словах, а в символах і образах. Відомо, що в цих класах використовується візуалізація в навчальному
процесі. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють замінити основну
частину застарілих або не наявних
наочних посібників, контролювати і координувати засвоєння нового
матеріалу, прискорювати на 10-15% темп уроку за рахунок посилення емоційного
стану, оптимізувати організацію діяльності учителя на уроці, враховувати
індивідуальні особливості учнів, у тому числі і функціональну асиметрію
головного мозку.
Серед учнів
математичного класу виявилось, що правопівкульних було 33%, лівопівкульних -
44%, а амбідекстрів - 22%. Найбільший
відсоток учнів виявився лівопівкульним (44%). Учень з "
лівопівкульним" мисленням має здатність до послідовного, ступінчастого
пізнання. Ліва півкуля відповідає за логіку і аналіз, які потрібні для
вирішення математичних проблем. Саме вона аналізує усі факти. Ліва півкуля
здатна розуміти тільки буквальний сенс слів. При
традиційному викладі різні арифметичні формули і позначення представлені у
вигляді певних комплексів математичних символів, які, як було відмічено вище,
сприймаються і обробляються передусім лівою півкулею головного мозку. Але ж,
відомо й те, що для багатьох математиків саме правопівкульний стиль мислення є
найбільш оптимальним.
Щоб змінити такий стан справ, треба для цих " лівопівкульних"
об'єктів знайти повноцінну візуальну заміну.
Якщо вдасться побудувати деякий різновид "правопівкульної
арифметики", то можна буде досягти значного полегшення сприйняття
математичної інформації. Відомо й те, що в класах з поглибленим вивченням
математики часто виникає перевантаження учнів як інформацією, так і предметними
діями, внаслідок чого знижується їх інтерес і активність на уроці. У зв'язку з
цим ведуться пошуки нових ефективних методів навчання і таких методичних
прийомів, які активізували б думку школярів, стимулювали б їх до самостійного
придбання знань. Традиційна спрямованість навчального процесу сприяє розвитку
функцій саме лівої півкулі. Більшість підручників, навчальних посібників,
методик і технологій навчання математиці орієнтована на тих, що навчаються з
домінуючою лівою півкулею. При цьому, учні з домінуючою правою півкулею,
вимушені усі роки навчання в школі, а потім і у ВНЗ пристосовуватися до стилю
викладу матеріалу в підручнику і до логіки пояснення викладача. В той же час,
від міри і типу вираженості домінантності півкулі залежать індивідуальні
психологічні прояви пізнавальних процесів і рівень інтелектуальних можливостей
учнів. У навчанні математиці особливу роль грає принцип наочності. Застосування
різних засобів наочності активізує учнів, збуджує їх увагу і тим самим
допомагає їх розвитку, сприяє міцнішому засвоєнню матеріалу, створює додаткові
можливості для розвитку креативності учнів, дає можливість економити час. Той
факт, що математиці властива велика абстрактність, визначає і характер засобів
наочності, і особливості застосування їх. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння, оскільки задіяні усі канали
сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний. Використання
мультимедійних презентацій при цьому дозволить успішно навчати дітей з різною
асиметрією головного мозку і буде доцільне на будь-якому етапі вивчення теми і
на будь-якому етапі уроку.
Наступним етапом
нашої рoботи було визначення
вегетативних показників серцево-судинної системи у старшокласників. Вегетативні показники відображають певний
рівень напруження регуляторних механізмів і характеризують «фізіологічну ціну»
будь-якої діяльності людини. За динамікою показників серцевої діяльності
визначають рівень емоційного напруження під час виконання розумової праці за
умови відсутності фізичного навантаження. У цілому показники серцево-судинної
системи відображають енергетичну складову будь-якого психічного акту й можуть
слугувати об’єктивною характеристикою напруженості праці, у тому числі й
інтелектуальної. За результатами досліджень, в усіх
класах у переважного відсотка учнів спостерігався нормотонічний тонус вегетативної нервової системи, який
забезпечує оптимальну регуляцію фізіологічних процесів (у 56 %, 48 %, 39% учнів
в 1, 2, 3 групах відповідно), а у найменшого відсотка учнів переважав симпатичний тонус. Це можна пояснити адаптацією
учнів до сучасних умов навчання: до негативних факторів шкільного середовища,
серед яких провідними є великі об’єми навчального навантаження, емоційний стрес
та гіподинамія. Причому відомо, в процесах адаптації важливу роль відіграє
перебудова міжпівкульних відносин. Так, спрямованість навчальних програм на розвиток переважно лівопівкульного
мислення знижує активність правопівкульних центрів природної адаптації дитини
(М.М.Семаго; Н.Я.Семаго, 2003). В.С.Ротенберг (1989) вказує, що при формуванні
установки на логічне сприйняття світу, потрібно високу активність мозкових
систем, і дуже великі зусилля учня, оскільки права півкуля бере більшу участь в
процесах адаптації (В. П. Леутін із співавт., 2009, В.Ф. Фокін із співавт.,
2009 та ін.).
Отже, розуміння
індивідуальних фізіологічних та психофізіологічних процесів, з якими пов’язана
успішність навчання, дасть змогу розробити нові форми і методи навчання,
які необхідні для підвищення
ефективності системи освіти.
Література
1. Хомская Е. Д. Нейропсихология. - СПб.: Питер, 2009 - 496с.
2.
Адаптация школьников к различным
педагогическим условиям в связи с особенностями
функциональной
асимметрии их мозга / Е.С. Гольдшмидт [и др.] //
Естествознание и гуманизм. - Томск, 2005. - Т. 2, №1.
3.
Ляшенко В. П. Вегетативна нервова система: навч. посібн./
Ляшенко В. П., Дрегваль І. В. - Д.: Вид-во ДНУ, 2005.- 132 с.