Экология/6. Экологический мониторинг

к.б.н. Чемерис И.А., д.пед.н. Білик Л.І., к.б.н. Рига Т.М.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Екологічна оцінка рибопродуктивності Кременчуцького водосховища

Створення на Дніпрі каскаду гідроелектростанцій та водосховищ зумовило поступовий розвиток багатьох складних екологічних проблем. Існує шість великих Дніпровських водоймищ – Запорізьке, Каховське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Київське і Канівське. У Кременчуцькому та Каховському водоймищах водообмін проходить два-чотири рази на рік, вони відносяться до типу озерних, для  них характерне значне зменшення швидкості течії та інтенсивності процесів самоочищення. На час створення Кременчуцького водосховища площа його акваторії становила 225 тис. га, в тому числі мілководдя  приблизно 42 тис. га. В 80-х роках вилов риби в водоймах Черкаської області складав понад 9 тис. тон. Період 90-х років характеризується найнижчою рибопродуктивністю водосховища.  Загострення економічної кризи в країні  в період  1993-1998 рр. зумовило призупинення рибницько-меліоративних робіт. Через короткий час це призвело до скорочення загальної площі водосховища на 17 тис. га. Внаслідок надмірної експлуатації Кременчуцького водосховища площа мілководь з різних причин, але в першу чергу за рахунок людського фактору, зменшилась з 41,5 тис. га до 30,6 тис. га, з яких понад 10 тис. га заросли надводною рослинністю та замулились. Значне зменшення мілководної зони обумовило скорочення нерестових площ. Окрім того, внаслідок спрацювання рівня води на водосховищі в осінній період на багатьох ділянках мілководь утворюються від шнуровані ділянки, де залишається на зимівлю велика кількість молоді риб. В ході зимівлі на цих ділянках постійно відмічаються випадки масової загибелі риби від задухи. В останні роки документально зафіксовано загибель понад 85 млн. екземплярів риби цінних видів риб (плітка, лящ, судак та ін.). Масова загибель молоді риби фіксувалась в зимовий період 1999-2000, 2000-2001 рр. внаслідок спрацювання рівня води на водосховищі, а в 2001-2002 рр. – після аварії на очисних спорудах м. Черкаси. В літній період на більшій частині акваторії Кременчуцького водоймища установлюється озерний режим. При високій температурі повітря спостерігається інтенсивна евтрофікація води, виникає скупчення водоростей, а їх подальше розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості води, внаслідок чого виникає дефіцит кисню в нижніх горизонтах води та в нічні години. Утворюються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому числі і токсичні, що погіршує умови існування та нагулу риби. Контроль за кисневим режимом  води у водоймищі, боротьба з задухою риби рибо добувними підприємствами проводяться поверхнево, або взагалі не проводяться. З рибницько-меліоративних робіт  фактично проводиться лише зариблення водосховища, що пов’язано з фінансовою зацікавленістю цих підприємств. Тому можна прогнозувати, що площа Кременчуцького водоймища, яка охоплена «цвітінням» води в літній час, буде і надалі зростати в результаті того, що значна частина біогенних речовин та висока температура води в літній період буде стимулювати надмірне розмноження  синьо-зелених водоростей. Окремо слід виділити проблему щорічної загибелі риби внаслідок викидів у водосховище побутових та комунальних відходів. В Кременчуцьке водосховище тільки по місту Черкаси скид стічних вод, відведених з забудованої території на  якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, ведеться по сімнадцяти випусках без очистки. Очисними спорудами обладнаний лише один випуск, який не забезпечує необхідної очистки. Реконструкція очисних споруд не ведеться. Аварійний скид з міського колектору в 2001-2002 рр. призвів до масового отруєння і значної загибелі риби (переважно молоді).

Основні екологічні проблеми рибопродуктивності, які існують на сьогоднішній день представлено на рисунку 1.

Основні екологічні проблеми

Рисунок 1 – Основні екологічні проблемами рибопродуктивності

Призупинення  рибницько-меліоративних робіт відбулося в наслідок недофінансування, що призвело до замулення та заростання надводною рослинністю. Евтрофікація води відбувається при високій температурі повітря у літній період, що призводить до задухи риб та до утворення різноманітних органічних та неорганічних речовини, в тому числі і токсичні, що погіршує умови існування та нагулу риби. Скид у водосховище побутових та комунальних відходів призводить до масового отруєння і значної загибелі риби (переважно молоді). Таким чином, внаслідок перелічених факторів на Кременчуцькому водосховищі виникла критична ситуація умов відтворення рибних запасів, для ліквідації якої необхідно терміново вживати заходи по відновленню рибних запасів Кременчуцького водосховища. Своєчасне проведення розчистки та поглиблення шляхів підходу плідників до місць нересту та скату молоді риб до місць нагулу може забезпечити підвищення рівня природного відтворення основних видів промислових риб та продуктивності Кременчуцького водосховища.