К.е.н., доцент Савенко О.А.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Вплив сучасного менеджменту на адаптацію агарних підприємств

У пореформений період розвитку агарного сектора економіки України винятково важливим чинником, що безпосередньо впливає на результативність діяльності аграрних формувань є сучасний менеджмент. Науковцями доведено, що на частку менеджменту припадає до 80% результату діяльності організації. Сучасна криза у вітчизняному аграрному секторі економіки –це насамперед криза управління, адже агропромислове виробництво функціонує так, як ним управляють. Місце і роль сучасних менеджерів полягає в тому, що саме вони визначають стратегію розвитку, конкретні цілі і завдання аграрних формувань, технологію управління тощо.

Соціально-економічні перетворення, зміна форм власності, трансформація аграрних підприємств до ринкових умов господарювання, створення економічного механізму регулювання ринкових відносин потребують належного кадрового забезпечення та ефективної системи сучасного менеджменту.

Стратегія належного використання менеджменту як ресурсу виробництва безпосередньо пов’язана із стратегією кадрової політики в сфері аграрного сектора економіки. Фокусом такої політики з боку держави повинна бути багатопланова діяльність з підготовки та формування надійного резерву керівників-професіоналів. Ця ідея не нова, але гостра потреба сільськогосподарських підприємств у компетентних керівниках змушує наголошувати на ній, адже володіння землею і майном, які отримали селяни у ході аграрної реформи, що не є підставою для раціонального управління цими ресурсами в процесі виробництва.

Підприємницька діяльність незалежно від сфери агробізнесу, сегмент ринку, організаційно-правової форми підприємництва вимагає забезпечення висококваліфікованими спеціалістами, які на професійному рівні могли б здійснювати керівництво підприємством. Адже в сучасних умовах суттєво змінюються вимоги до керівників.

Сучасний менеджер має два специфічні обов’язки. Перший обов’язок полягає в тому, щоб створити з наявних ресурсів «справжнє ціле», «виробничу єдність», що є безпосередньо , чимось набагато більшим, ніж проста сума складових. Сучасному менеджерові агропромислового формування необхідно виконувати такі основні функції: вміти визначити мету і завдання діяльності; організувати діяльність підлеглих; забезпечити дієвість спонукальних мотивів і зв’язків; нормування і оцінку діяльності підлеглих; забезпечити професійний розвиток людей, зміцнення їх єдності.

Дослідження показують, що ефективність менеджменту і його вплив на процеси реформування в аграрному секторі області відбувається успішніше в тих сільськогосподарських і агропромислових формуваннях, де забезпечується високий рівень виконавчої дисципліни шляхом використання організаційного ресурсу, що створює можливість виконання виробничих процесів у рослинництві і тваринництві в належні агрозоотехнічні строки з відповідною якістю.

Розкриваючи сутність ефективності менеджменту спробуємо адаптувати її для оцінки ефективності системи менеджменту аграрних формувань, використовуючи три групи показників:

- загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства – валовий обсяг продукції в динаміці, вихід валової продукції з одиниці земельної площі і на одного середньорічного працівника тощо.

- показники продуктивності управлінської праці –виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, затрачений у менеджменті тощо.

- показники економічності апарату управління –питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплати праці; питома вага витрат на менеджмент у собівартості продукції тощо.

У процесі оцінки ефективності слід розраховувати різноманітні показники (трудові, вартісні, технічні, інформаційні), які характеризують виробничу систему і систему менеджменту.

Ефективність вважається такий менеджмент, який забезпечує раціональну побудову керованого об’єкта, своєчасну розробку найбільш оптимальних у конкретній ситуації рішень і успішне проведення їх у життя, досягнення високого ступеня реалізації потенційних можливостей підприємства з урахуванням потреб ринку.

Для успішного управління сучасними аграрними підприємствами потрібні керівники з аналітичним, творчим розумом, які володіють уявою, наполегливістю і винахідливістю, здатні реалізовувати нові ідеї, правильно оцінювати ситуацію і не помилятися у прийнятті управлінських рішень