ЭКОНОМИКА/1.Банки и банковская система

Студент, Латинін Д. О.

Українська академія банківської справи, м. Суми, Україна

Аналіз основних тенденцій ліквідності банківської системи України

У сучасних умовах розвитку української банківської системи в державі постає проблема управління ліквідністю банків. Суттєве зростання необхідності аналізу ліквідності банків та банківської системи загалом спричинене її коливаннями, що можуть призвести до втрати коштів або навіть до банкрутства банків.

Аналіз показників ліквідності банків України за період дослідження вказує на дотримання банківською системою нормативів ліквідності в межах, встановлених регулятором. Проте, слід відмітити зменшення показників Н5 та Н6 з 01.01.2013 по 01.01.2016 рр. на -0,33 п. п. та -1,46 п. п. відповідно. Динаміка показників ліквідності банків України за період дослідження представлена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Динаміка показників ліквідності банківської системи України, % з 01.01.2013 по 01.01.2016 рр., розроблено автором за даними [1]

Щоденна робота банків із підтримки достатнього рівня фінансової стійкості виступає ключовою умовою для ефективної діяльності банку та банківської системи. Необхідно відмітити, що моніторинг та аналіз основних факторів впливу на ліквідність являється одним із найбільш актуальних питань в банківському секторі держави на сьогоднішній день.

Серед основних показників, які регулюють стан ліквідності банків в Україні виступають: залишки коштів на кореспондентських та транзитних рахунках банків України, залишки коштів на єдиному казначейському рахунку, операції Національного банку України з регулювання ліквідності банків, обсяги міжбанківського кредитування (в тому числі і найпоширеніший вид кредиту - овернайт) та кредити рефінансування Національного банку України.

Питання недорозвиненості фінансового та міжбанківського ринку в Україні породжує проблеми в управлінні ліквідністю банків. В сучасних умовах міжбанківський ринок нездатний повністю перерозподіляти надлишкові або недостатні обсяги ліквідності в банківській системі. Тому, при недостатній ліквідності в банківській сфері регулятор змушений проводити операції з рефінансування банків, що виходить за рамки світової практики, коли центральні банки в умовах надлишкової ліквідності проводять лише операції зі стерилізації ліквідності, а в умовах дефіциту – операції із підтримання ліквідності (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Динаміка обсягів операцій Національного банку по врегулюванню ліквідності банків України за період з 01.01.2013 по 01.01.2016 рр., млн. грн., розроблено автором за даними [1]

Таким чином, постійно діючий механізм мобілізації та рефінансування коштів, особливо через депозити типу овернайт дозволяє банкам в кінці кожного операційного дня проводити операції з центральним банком для вкладання або отримання надлишкових/недостатніх коштів за мінімальною відсотковою ставкою. Дана ставка виступає орієнтиром мінімальної вартості ресурсів на міжбанківському ринку, а використання такого інструменту в кінці операційного дня дає розвиток міжбанківським відносинам на грошово-кредитному ринку.

В цьому випадку немає зміни позицій структурної ліквідності з дефіцитної на профіцитну. На сьогоднішній день в банківському секторі маємо суттєве зниження ліквідності через кумулятивний ефект таких факторів, як збільшення обсягів обов’язкових резервів, нагромадження коштів на єдиному казначейському рахунку в Національному банку України, збільшення обсягів готівки поза банками і монетарної бази загалом, проведення окремими банками ризикованої кредитної політики та надмірних очікувань на підтримку ліквідності з боку центрального банку (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Динаміка кумулятивного впливу різних факторів на ліквідність банківської системи України за період з 01.01.2013 по 01.01.2016 рр., млн. грн., розроблено автором за даними [1]

Значне збільшення коштів на єдиному казначейському рахунку в розрізі зменшення залишків коштів на кореспондентських та транзитних рахунках банків свідчить про збалансування готівкового обігу на ринку, а стабільність монетарної бази в умовах теперішньої волатильності банківської системи вказує на достатність і навіть перевищення каналів доступу до високоліквідних активів. Факт значного перевищення обсягу грошового агрегату М0 демонструє перенаповнення вітчизняного ринку національною валютою, яка в умовах збільшення доларизації втрачає внутрішню вартість і як наслідок призводить до зростання інфляції, яка за підсумками 2015 року склала – 43,3% в річному вимірі.

Таким чином, спрощення та стандартизація депозитного інструментарію регулювання ліквідності повинні стати основними напрямами для удосконалення механізму управління ліквідністю. Мобілізація надлишкової ліквідності повинна проводитися через вдосконалення інструменту депозитних сертифікатів із різноманітною строковістю та ставками диверсифікованими від строку залучення коштів банків.

Одним із факторів впливу на ліквідність банківської системи також виступає стан міжбанківського ринку України. Основні тенденції вітчизняного міжбанківського ринку представлені на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 – Динаміка активності на міжбанківському ринку за період з 01.01.2013 по 01.01.2016 рр., розроблено автором за даними [1]

За період дослідження явно прослідковуються піки зростання відсоткових ставок під час нестабільності в Україні наприкінці 2013 та 2014 року з одночасним зменшенням обсягу наданих кредитів на міжбанківському ринку. Через непрогнозованість ситуації в державі, ціна на такі ресурси і наразі залишається досить високою при малій пропозиції грошей на ринку. Дана ситуація негативно впливає на фінансову стабільність держави. Адже банки, які мають надлишкову ліквідність через високу волатильність національної валюти не бажають розміщувати кошти на міжбанківському ринку.

Ретроспективний аналіз ліквідності банківської системи дозволяє зробити висновки у короткостроковій перспективі. Досліджуючи ситуацію в Україні, необхідно відмітити, що в 2016 році ліквідність банківської системи буде наповнюватися в першу чергу з банківського сегменту. Це стосується виконанням прямих обов’язків ФГВФО в розрізі виплат вкладникам збанкрутілих банків, що здійснюється через банки-контрагенти. Також підвищення рівня безготівкових розрахунків фізичних осіб сприяє збільшенню обсягів карткових продуктів для виплат заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат. Це позитивні фактори в управлінні ліквідністю, однак недовіра населення до банківської системи змушує знімати кошти з рахунків та конвертувати їх в іноземну валюту, тим самим розхитуючи курс національної валюти.

Список використаних джерел:

1. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]: Національний банк України: офіційне Інтернет – представництво – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua