Экономические отношения / Финансовые отношения
К.е.н. Юрій С.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Студентка 4 курсу Сташкевич
А.Р.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Економічна суть бюджетного дефіциту
Бюджет нашої держави вже тривалий час є дефіцитним.
Дефіцит бюджету характеризується перевищенням видатків бюджету над його
доходами та є досить небезпечним для економіки будь-якої країни. Тому необхідні
відповідні методи оцінки впливу, причин виникнення та наслідків, а також
ефективних дій з боку влади щодо регулювання та управління бюджетним дефіцитом.
Дефіцит бюджету є одним із дієвих об’єктів державної фінансової політики
регулювання збалансованості бюджету, що значним чином впливає на темпи економічного
зростання, стан бюджетної та боргової стійкості, результативність структурних
перетворень в економіці та соціальній сфері.
Отже, дослідження таких важливих аспектів, що негативно впливають
на економіку та бюджет України є досить актуальним на сучасному етапі, адже
дозволяє визначити найоптимальніші шляхи подолання даної проблеми.
Сучасні трансформаційні процеси в економіці зумовлюють
необхідність удосконалення фінансової політики, у тому числі підвищення
стимулюючої функції бюджетної системи за рахунок регульованого обсягу дефіциту
бюджету. Від своєчасності та рівня обґрунтованості рішень щодо допустимого
обсягу дефіциту, можливих джерел фінансування спричиненого ним розриву у
доходах і видатках бюджету залежить збалансованість державних фінансів та функціональна
спроможність бюджетної системи. Важливим є посилення методологічної обґрунтованості
регулювання дефіциту бюджету як засобу фінансової політики й удосконалення
механізму його функціонування [6, с.138].
Досліджуючи тенденції розвитку і спаду бюджетного
дефіциту, можна визначити умови його формування в Україні, що полягають у:
- загальному спаді виробництва, зниженні ефективності
його роботи;
- несвоєчасному проведенні структурних змін в економіці;
- жорсткій податковій політиці, яка не стимулює
виробництво;
- розвитку інфляційних процесів, кредитній та ціновій
політиці;
- незбалансованості доходів і видатків бюджету, зростанні
видатків при зниженні доходів;
- відсутності інвестиційної привабливості [7].
Основними причинами розбалансування бюджету є: кризові
трансформації економіки, зростання частки державних видатків при розподілі
валового внутрішнього продукту, недосконалість системи бюджетного прогнозування
та планування, необґрунтованість формування та реалізації бюджетної і податкової
політики, використання бюджетного дефіциту з метою стимулювання економічного
зростання, стабілізації макроекономічної ситуації у період економічних
трансформацій та відновлення економіки [6, с.139].
У новій редакції Бюджетного кодексу [1] наводяться чотири
види джерел фінансування бюджетного дефіциту:
1) Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх
запозичень. Запозичення – операції, пов’язані з отриманням державою позик на
умовах повернення, платності та строковості для фінансування державного
бюджету.
2) Кошти від приватизації державного майна – кошти від
відчуження майна, що перебуває в державній власності, і майна, що належить
Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть
бути покупцями відповідно до, з метою підвищення соціально-економічної
ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки
України. До надходжень, безпосередньо пов'язаних із процесом приватизації,
належать надходження від покупців за подання заяви на приватизацію; кошти від
збору за реєстрацію покупців для участі в аукціоні, конкурсі; суми штрафних
санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації; надходження
від продажу патентів на право оренди приміщень; відсотки, нараховані на суму
відстрочених платежів тощо.
3) Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження
внаслідок продажу / пред’явлення цінних паперів.
4) Залишок бюджетних коштів загального фонду –
використовується для фінансування дефіциту бюджету якщо його обсяг на кінець попереднього
бюджетного періоду перевищив обсяг оборотного залишку коштів відповідного
бюджету [5, с.32].
Переважна більшість вчених-економістів схиляються до
думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні
процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником
макрофінансової нестабільності, показником посилення інфляційних процесів,
кризи державних фінансів, причиною зниження ефективності податкової політики та
підривом впевненості суспільства у майбутньому [2, с.519 ].
У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні
дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової
нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні
обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Не контрольованість і зняття
питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової
дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів [4, c.
210].
Передусім одним із ключових кроків має стати повноцінне середньострокове
планування бюджетних показників (3-5 років), а також закріплення граничних норм
бюджетної незбалансованості (на рівні 3%). Важливим є також оптимізація
боргової політики щодо залучення кредитів і переорієнтація на внутрішні позики,
оскільки щороку борговий тиск збільшується та суттєво впливає на бюджетний
дефіцит. Невідкладним є перегляд податкової реформи, затвердження нових
положень, спрямованих на зменшення податкового тиску на малі підприємства та
скасування численних неефективних зборів; продовження пенсійної реформи, суть
якої має полягати в скороченні дефіциту Пенсійного фонду України тощо.
Реалізація цих, а також інших
заходів може сприяти послідовному зменшенню дефіциту бюджету, стабілізації
економічної ситуації в Україні та зміцнення фінансової безпеки держави [3, c. 183].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Бюджетний кодекс України: Закон України № 2456-VI
від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс] // ВВР. − 2010. − №
50-51. − ст.572 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
2. Кулінська А. В. Подолання бюджетного дефіциту
як складова національної стратегії соціально-економічного розвитку
національного господарства / А. В. Кулінська // Університетські наукові записки. - 2012. - № 3.- С. 519-523
3. Лук’яненко І. Г. Проблеми управління бюджетним
дефіцитом для забезпечення фінансової безпеки України / І. Г. Лук’яненко
// Вісник ДДФА. Економічні науки. - 2014. - № 2. -
С. 178-184
4. Нечаюк І. Б. Шляхи подолання негативних
наслідків бюджетного дефіциту в державі / І. Б. Нечаюк // Економічний форум . - 2014. - № 1. - С. 209-213
5. Оченаш І. П. Джерела фінансування
бюджетного дефіциту та його місце у системі бюджетного регулювання / І. П.
Оченаш // Регіональна бізнес-економіка та управління. -
2013. - № 2. - С. 30-34
6. Пасічний М.Д. Бюджетний дефіцит у системі фінансової
політики України/ М.Д. Пасічний // Вісник ДДФА: Економічні науки. – 2014. – №1
(31). – С. 137–144
7. Лещук В. Причини і наслідки формування бюджетного
дефіциту в Україні [Електронний ресурс] / В. Лещук. – Режим доступу : http://fem.sumdu.edu.ua/images/stories/conf/out/23.pdf