Экономические отношения / Финансовые отношения

К.е.н. Юрій С.М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Студентка 4 курсу Сташкевич А.Р.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Економічна суть бюджетного дефіциту

Бюджет нашої держави вже тривалий час є дефіцитним. Дефіцит бюджету характеризується перевищенням видатків бюджету над його доходами та є досить небезпечним для економіки будь-якої країни. Тому необхідні відповідні методи оцінки впливу, причин виникнення та наслідків, а також ефективних дій з боку влади щодо регулювання та управління бюджетним дефіцитом. Дефіцит бюджету є одним із дієвих об’єктів державної фінансової політики регулювання збалансованості бюджету, що значним чином впливає на темпи економічного зростання, стан бюджетної та боргової стійкості, результативність структурних перетворень в економіці та соціальній сфері.

Отже, дослідження таких важливих аспектів, що негативно впливають на економіку та бюджет України є досить актуальним на сучасному етапі, адже дозволяє визначити найоптимальніші шляхи подолання даної проблеми.

Сучасні трансформаційні процеси в економіці зумовлюють необхідність удосконалення фінансової політики, у тому числі підвищення стимулюючої функції бюджетної системи за рахунок регульованого обсягу дефіциту бюджету. Від своєчасності та рівня обґрунтованості рішень щодо допустимого обсягу дефіциту, можливих джерел фінансування спричиненого ним розриву у доходах і видатках бюджету залежить збалансованість державних фінансів та функціональна спроможність бюджетної системи. Важливим є посилення методологічної обґрунтованості регулювання дефіциту бюджету як засобу фінансової політики й удосконалення механізму його функціонування [6, с.138].

Досліджуючи тенденції розвитку і спаду бюджетного дефіциту, можна визначити умови його формування в Україні, що полягають у:

- загальному спаді виробництва, зниженні ефективності його роботи;

- несвоєчасному проведенні структурних змін в економіці;

- жорсткій податковій політиці, яка не стимулює виробництво;

- розвитку інфляційних процесів, кредитній та ціновій політиці;

- незбалансованості доходів і видатків бюджету, зростанні видатків при зниженні доходів;

- відсутності інвестиційної привабливості [7].

Основними причинами розбалансування бюджету є: кризові трансформації економіки, зростання частки державних видатків при розподілі валового внутрішнього продукту, недосконалість системи бюджетного прогнозування та планування, необґрунтованість формування та реалізації бюджетної і податкової політики, використання бюджетного дефіциту з метою стимулювання економічного зростання, стабілізації макроекономічної ситуації у період економічних трансформацій та відновлення економіки [6, с.139].

У новій редакції Бюджетного кодексу [1] наводяться чотири види джерел фінансування бюджетного дефіциту:

1) Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень. Запозичення – операції, пов’язані з отриманням державою позик на умовах повернення, платності та строковості для фінансування державного бюджету.

2) Кошти від приватизації державного майна – кошти від відчуження майна, що перебуває в державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. До надходжень, безпосередньо пов'язаних із процесом приватизації, належать надходження від покупців за подання заяви на приватизацію; кошти від збору за реєстрацію покупців для участі в аукціоні, конкурсі; суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації; надходження від продажу патентів на право оренди приміщень; відсотки, нараховані на суму відстрочених платежів тощо.

3) Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу / пред’явлення цінних паперів.

4) Залишок бюджетних коштів загального фонду – використовується для фінансування дефіциту бюджету якщо його обсяг на кінець попереднього бюджетного періоду перевищив обсяг оборотного залишку коштів відповідного бюджету [5, с.32].

Переважна більшість вчених-економістів схиляються до думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником макрофінансової нестабільності, показником посилення інфляційних процесів, кризи державних фінансів, причиною зниження ефективності податкової політики та підривом впевненості суспільства у майбутньому [2, с.519 ].

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Не контрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів [4, c. 210].

Передусім одним із ключових кроків має стати повноцінне середньострокове планування бюджетних показників (3-5 років), а також закріплення граничних норм бюджетної незбалансованості (на рівні 3%). Важливим є також оптимізація боргової політики щодо залучення кредитів і переорієнтація на внутрішні позики, оскільки щороку борговий тиск збільшується та суттєво впливає на бюджетний дефіцит. Невідкладним є перегляд податкової реформи, затвердження нових положень, спрямованих на зменшення податкового тиску на малі підприємства та скасування численних неефективних зборів; продовження пенсійної реформи, суть якої має полягати в скороченні дефіциту Пенсійного фонду України тощо.

Реалізація цих, а також інших заходів може сприяти послідовному зменшенню дефіциту бюджету, стабілізації економічної ситуації в Україні та зміцнення фінансової безпеки держави [3, c. 183].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України: Закон України № 2456-VI від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс] // ВВР. − 2010. − № 50-51. − ст.572 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

2. Кулінська А. В. Подолання бюджетного дефіциту як складова національної стратегії соціально-економічного розвитку національного господарства / А. В. Кулінська // Університетські наукові записки. - 2012. - № 3.- С. 519-523

3. Лук’яненко І. Г. Проблеми управління бюджетним дефіцитом для забезпечення фінансової безпеки України / І. Г. Лук’яненко // Вісник ДДФА. Економічні науки. - 2014. - № 2. - С. 178-184

4. Нечаюк І. Б. Шляхи подолання негативних наслідків бюджетного дефіциту в державі / І. Б. Нечаюк // Економічний форум . - 2014. - № 1. - С. 209-213

5. Оченаш І. П. Джерела фінансування бюджетного дефіциту та його місце у системі бюджетного регулювання / І. П. Оченаш // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2013. - № 2. - С. 30-34

6. Пасічний М.Д. Бюджетний дефіцит у системі фінансової політики України/ М.Д. Пасічний // Вісник ДДФА: Економічні науки. – 2014. – №1 (31). – С. 137–144

7. Лещук В. Причини і наслідки формування бюджетного дефіциту в Україні [Електронний ресурс] / В. Лещук. – Режим доступу : http://fem.sumdu.edu.ua/images/stories/conf/out/23.pdf