Шумська А.В.

К.т.н., доцент Лебедєва А.М.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Методичні питання аналізу фінансової стійкості підприємства

 

Нестійкі умови трансформаційної економіки суттєво підвищують значення фінансової стійкості підприємства. Вона є основою стабільного стану підприємства, визначає його розвиток в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також є запорукою підвищення рівня конкурентоспроможності. Фінансова стійкість відображає співвідношення власних і позикових коштів, а також характеризує рівень забезпеченості фінансовими ресурсами.

Усі показники, що характеризують фінансову стійкість можна розділити на абсолютні та відносні. Погляди вчених-економістів щодо складу абсолютних показників та методики аналізу на підставі їх збігаються, тому у статті ми розглядаємо лише відносні показники.

Порівнюючи підходи різних авторів до оцінки фінансової стійкості підприємства, можна стверджувати, що найбільш поширеними серед відносних показників є:

·        коефіцієнт фінансової незалежності, який визначається відношенням власного капіталу до загальної суми джерел коштів [2];

·        коефіцієнт фінансової залежності, який розраховується як відношення вартості майна підприємства до суми його власного капіталу [1];

·        коефіцієнт фінансової стійкості (забезпечення загальної заборгованості власним капіталом), який показує співвідношення власного і залученого капіталу [4];

·            коефіцієнт маневреності власних коштів, який визначається відношенням власних оборотних коштів до суми власного капіталу і характеризує ступінь мобільності використання власних коштів [3].

Серед запропонованих показників також зустрічаються:

·        коефіцієнт покриття, який характеризує достатність оборотного капіталу для погашення боргів протягом звітного періоду [1];

·        коефіцієнт реальної вартості основних засобів, який визначається відношенням суми залишкової вартості основних засобів до валюти балансу і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами [2];

·        коефіцієнт фінансового левериджу (фінансового ризику), який показує співвідношення залученого і власного капіталу і є оберненим до коефіцієнту фінансової стійкості [5];

·        коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів, який являє собою відношення балансового прибутку підприємства до валюти балансу. Він дає можливість визначити, за який період часу прибуток, отриманий підприємством, може компенсувати вартість майна [3].

З урахуванням того, що методика аналізу фінансової стійкості підприємства повинна бути вичерпною і, в той же час, дієвою, тобто не перевантаженою несуттєвими розрахунками, вважаємо використання наступних коефіцієнтів менш доцільним, адже вони несуть тільки додаткову інформацію:

·       коефіцієнт фінансової залежності, який є оберненим до коефіцієнту незалежності та дублює його;

·       коефіцієнт фінансового левериджу (фінансового ризику), який є оберненим до коефіцієнту фінансової стійкості;

·       коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів, адже він харатеризує ефективність використання фінансових ресурсів, а отже, його буде доцільно використовувати при аналізі ефективності використання фінансових ресурсів.

Слід змінити методику розрахунку коефіцієнту покриття. Він повинен визначатися відношенням усіх оборотних коштів до позикових і показувати, наскільки позикові кошти можна покрити оборотними.

Безпосередньо не характеризує фінансову стійкість підприємства коефіцієт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів (майна) показує долю засобів виробництва (основних засобів, коштів та незавершеного виробництва) у валюті балансу. В динаміці цей показник дає змогу оцінити нарощування виробничого потенціалу підприємства, але його використання для оцінки фінансової стійкості є спірним. Зростання вартості основних засобів при зменшенні власного капіталу може негативно харатеризувати фінансову стійкість, у свою чергу, перевищення темпів росту власного капіталу над темпами росту основних засобів буде свідчити про покращення фінансової стійкості. Тому значення цього показника з метою оцінки фінансової стійкості може бути актуальним тільки в порівнняні з показником росту власного капіталу в активі балансу [3].

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що ступінь фінансової стійкості підприємства слід характеризувати за наступними коефіцієнтами:

·     коефіцієнт фінансової стійкості, який показує співвідношення власного і залученого капіталу;

·     коефіцієнт автономії, який свідчить про питому вагу власних коштів в загальній сумі фінансових ресурсів;

·     коефіцієнт маневреності власних коштів, що характеризує ступінь мобільності власних коштів підприємства;

·     коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, який показує питому вагу власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних коштів;

·     коефіцієнт покриття, який характеризує можливість підприємства погасити свої поточні зобов’язання оборотними активами. Коефіцієнт виконує роль «сигнальної системи», яка сповіщає кредиторів, інвесторів та інших позичальників про небезпеку неплатежеспроможності. А отже, розрахунок цього показника має передувати аналізу платоспроможності, яка є зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства.

На нашу думку, використання запропонованих показників повинне дати повне уявлення про фінансову стійкість підприємства.

Література:

1.                     Глотова, И.И. Финансовое обеспечение производственных ресурсов АПК [Текст] : монография / И.И. Глотова, Е.П. Томилина, О.Н. Углицких, С.Г. Шматко, И.М. Подколзина. – Ставрополь: ООО «Седьмое небо», 2011.- 255 с. – 500 экз. – ISBN – 978-5-91628-094-4.

2.                     Груб’як С.В. Аналіз фінансово-економічного стану промислового підприємства / [Електронний ресурс] / Глобальні та національні проблеми економіки. — 2015. — Вип. 3. - Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/3-2015/56.pdf . 

3.                     Жидкова Е.А. Относительные показатели финансовой устойчивости как индикатор финансового положения организаций / Жидкова Е.А., Перемитина Н.Ю. // Техника и технология пищевых производств. - 2013. - №4. - С. 138-142.

4.                     Слободян, Н. Г. Аналіз і прогнозування фінансової стійкості підприємства в сучасних умовах: методологія і практика [Текст] / Наталія Геннадіївна Слободян // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”, 2014. – Том 18. – № 2. – С. 239-245. – ISSN 1993-0259.

5.                     Чурсина, Ю. А. Оценка методик, применяемых для анализа деловой активности предприятия/ Ю. А. Чурсина, Л. Н. Лыскова; рец. И. В. Елоховой // Аудит и финансовый анализ. - 2013. - № 3. - С.448-454.