Медицина/12
Інфекційні хвороби
Вищий державний
навчальний заклад України
«Буковинський державний медичний університет»
Вступ. В патогенезі бешихи має місце порушення
окисно-відновних процесів і, за рахунок активних форм кисню, виникає структурна
модифікація мембран і лізис клітин. Активні форми кисню спричиняють
окиснювальну деструкцію, як ліпідів, так і білків. Бешиха зустрічається
переважно у осіб старших вікових груп на фоні хронічної супутньої патології,
тому, особливо актуальним, є питання вибору комбінації лікарських засобів для
їх лікування [3, 4, 5,7]. В такому випадку перевага надається засобам
рослинного походження, які володіють антиоксидантними властивостями. Одним з
таких препаратів є настоянка арніки гірської [2].
Мета дослідження. Вивчити вплив настоянки арніки гірської на інтенсивність процесів вільнорадикального
окиснення (окиснювальної модифікації білків у сироватці та поліморфноядерних
лейкоцитах крові, перекисного окиснення ліпідів сироватки крові) у хворих на
бешиху.
Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 32 хворих на
бешиху віком 45 до 62 років. Серед хворих на бешиху було 13 чоловіків (40,6%)
та 19 жінок (59,4%). Локалізація бешихового запалення у вигляді місцевого вогнища
на шкірі, в більшості обстежених пацієнтів, знаходилася на нижніх кінцівках –
переважно на гомілці - 25 осіб (78,1% випадків), локалізація місцевого вогнища
бешихи на обличчі мала місце у 6 хворих (18,8%), верхніх кінцівках – у 1 осіб (3,1%).
За клінічними формами бешихи найбільше всього було хворих з еритематозною - 17
пацієнтів (53,1%), потім еритематозно-бульозною формою – у 9 осіб (28,1%) та бульозно-геморагічною
формою – у 6 обстежених (18,8%).
Всі пацієнти
були розпреділені на дві групи. Основна група налічувала 19 пацієнтів,
контрольна група – 13 осіб. Обидві групи були рандомізовані за статево віковим
складом, тяжкістю перебігу захворювання, характером місцевих запальних змін.
Всі хворі
отримували базисну терапію: етіотропні засоби (цефтріаксон), антигістамінні
препарати, вітаміни, дезінтоксикаційну терапію. Залежно від характеру ураження
місцево призначали примочки з розчином фурациліну, напилювання ліофузолю,
суберитемні дози ультрафіолетового опромінення вогнищ уражень. Хворі основної
групи додатково приймали настоянку арніки гірської (1:10 на 70% етиловому
спирті) по 15 мл тричі на день за 30 хв. до їжі.
З метою
цитохімічних досліджень окиснювальної модифікації білків (ОМБ) тонкі висушені
мазки крові фіксували в парах формальдегіду і проводили цитохімічну реакцію з
бромфеноловим синім на «кислі» та «основні» білки за методом Mikel Calvo. Ця
реакція дозволяє кількісно оцінити окиснювальну модифікацію білків на основі
цифрових копій зображення [3] шляхом мікроспектрофотометрії через коефіцієнт
R/B. Цифрові копії мікроскопічних зображень поліморфноядерних лейкоцитів отримували
за допомогою цифрової камери Olympus SP-550UZ. З кожного мазка крові
реєстрували параметри 100 поліморфноядерних лейкоцитів за допомогою
комп’ютерної програми ImageJ 1.41v (вільна ліцензія).
Додатково до
загальноприйнятого клініко-лабораторного та інструментального обстеження у всіх
хворих вивчали стан ПОЛ за вмістом у крові проміжних продуктів пероксидації
ліпідів – дієнових кон’югат (ДК) [3, 5, 6] та кінцевого продукту перикисного
окиснення ліпідів (ПОЛ) – малонового диальдегіду (МДА) спектрофотометрично.
Статистичну
обробку проводили з використанням критерію Ст’юдента на підставі розрахунків
середньої арифметичної та її похибки. Для виявлення кореляційних залежностей
застосували лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати дослідження та їх обговорення. У всіх хворих на бешиху
до початку лікування спостерігалося суттєве підвищення вмісту продуктів ПОЛ у
сироватці крові та підвищення інтенсивності процесів ОМБ.
Під впливом
лікування у пацієнтів основної групи тривалість синдрому інфекційного токсикозу
зменшувалася на 2,9±0,3 дні, ознаки місцевих запальних змін на шкірі на 3,1±0,2
доби. Відзначалась, також, швидша ліквідація регіонарного лімфаденіту на
3,4±0,2 дні (р<0,05).
Встановлено,
що у хворих основної групи під впливом настоянки арніки гірської спостерігалося
суттєве зниження інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів та
окиснювальної модифікації білків в плазмі крові. (Табл.)
Таблиця.
Динаміка показників ПОЛ
та ОМБ серед хворих на бешиху (M±m)
|
Показники |
Норма |
Контрольна група (n=13) |
Основна група (n=19) |
||
|
до лікування |
після лікування |
до лікування |
після лікування |
||
|
МДА, мкмоль/л |
2,95±0,2 |
6,2±0,22* |
4,7±0,2 |
6,3±0,23* |
3,2±0,2** |
|
ДК, мкмоль/л |
8,62±0,45 |
17,4±0,4* |
14,9±0,19 |
17,0±0,5* |
10,7±0,21** |
|
ОМБ, 370 нм о.о.г./мл |
1,72±0,05 |
3,2±0,06 * |
2,7±0,03 |
3,1±0,06 * |
2,3±0,04 ** |
|
ОМБ, 430 нм о.о.г./мл |
0,89±0,02 |
1,69±0,05* |
1,49±0,03 |
1,71±0,05* |
1,2±0,04** |
Примітка:
* вірогідність різниці відносно норми
(р<0,05)
**вірогідність різниці після
лікування між основною і контрольною групами(р<0,05)
За мікроспектрофотометричними
даними, були знайдені закономірності змін білку в поліморфноядерних лейкоцитах.
Так, під впливом лікування у хворих основної групи, коефіцієнт R/B становив 1,16
± 0,078, а у хворих контрольної групи 1,39 ± 0,083. Вказані середні цифри
хворих на бешиху основної групи відрізнялися від середніх цифр хворих контрольної
групи з високим ступенем вірогідності (р<0,05).
Аналіз
стану ліпопероксидації після лікування у хворих контрольної групи вказує на
тенденцію до покращення вивчених показників. Проте, вони залишилися суттєво
більшими за норму. При цьому показник МДА у сироватці крові залишався, в
середньому, в 1,3 рази вищим за норму (р<0,05), складаючи 4,7±0,2мкмоль/л;
концентрація ДК – в 1,7 раз вище норми (р<0,05) та становила 14,9±0,19; показник
ОМБ – в 1,6 раз вище норми та досяг значень за довжиною хвилі 370 нм 2,7±0,03 о.о.г./мл,
а за довжиною хвилі 430 нм - 1,49±0,03 о.о.г./мл.
У
хворих основної групи досліджувані показники були кращими і майже наближалися
до норми. Так, показник МДА у сироватці крові знизився в 2 рази в порівнянні з
вихідним показником, і становив 3,2±0,2 мкмоль/л; концентрація ДК – в 1,7 разів
та становила 10,7±0,21; показник ОМБ – в 1,2 раз за довжиною хвилі 370 нм 2,3±0,04
о.о.г./мл, а за довжиною хвилі 430 нм - 1,2±0,04 о.о.г./мл.
Висновок. Включення в комплексне
лікування хворих на бешиху настоянки
арніки гірської сприяє гальмуванню процесів пероксидного окисненн ліпідів та
окиснювальної модифікації білків в плазмі крові та прискорює клінічного
одужання.
Література:
1. Біляєва О.О. Бешиха:
особливості клінічного перебігу, структури та частоти захворювання // Хірургія
Україні. – 2015. - №4. – С. 95-99.
2. Клініко-експериментальне обгрунтування використання арніки гірської у
лікуванні хворих на виразкову хворобу : Автореф. дис... канд. мед. наук:
14.01.02 / Т.В. Захарчук; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ,
2000. — 20 с. — укp.
3. Мироник О.В., Давиденко О.М., Давиденко І.С. Окислительная
модификация белков в цитоплазме сегментоядерных лейкоцитов крови у больных
хроническим гепатитом С //Уральский науковий вісник. – 2014. - №11., С.71-75.
4. Лущак В.І., Багнюкова Т.В.
Показники оксидативного стресу. Пероксиди ліпідів: методи // Український
біохімічний журнал. – 2006. - №6. – С. 113-120.
5. Пересадин Н.А., Юган Я.Л.,
Антонова Л.Ф. Динамика показателей активности перекисного окисления липидов у
больных рожей // Український морфологічний альманах - 2011. – Том 9, № 1. - С.
94-96.
6. Ратникова Л.И., Лаврентьева
Н.Н., Жамбурчинова А.Н. Современная клинико-эпидемиологическая характеристика
рожи // Российский медицинский журнал. – 2007. -№4. – С. 33-34.
7. Crickx B. Erysipelas: evoluton
under treatment, complications / B. Crickx // Ann. Dermatol. Venerol. – 2001. –
Vol. 128, №3, pt. 2. – P. 358-362.