МЕДИЦИНА

Инфекционные болезни

Давиденко О.М., Мироник О.В., Кашинська Л.П.**

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

ВДНЗУкраїни «Буковинський державний медичний університет

*ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікаря»

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІ ОКИСНЮВАЛЬНОЇ МОДИФІКАЦІЇ БІЛКІВ У ХВОРИХ НА ЖОВТЯНИЧНІ ФОРМИ ЛЕПТОСПІРОЗУ

Вступ. Лептоспіроз є поширеним інфекційним захворюванням із високим відсотком важких клінічних форм і летальності. [1,3] Патогенез цього захворювання продовжує вивчатися. Відомо, що будь-який адаптивний або патологічний процес протікає на тлі утворення активних форм кисню [4,5]. В умовах окисного стресу й неконтрольованої реакції активних форм кисню переважають процеси нерегульованої модифікації білків, які в остаточному підсумку приводять до втрати їх біологічної активності. При цьому, окисно-модифіковані білки генерують нові антигени й негативно впливають на імунну відповідь [2,5]. У зв'язку із цим становить інтерес вивчення окисної модифікації білків у цитоплазмі сегментоядерных лейкоцитів крові у хворих на жовтяничні форми лептоспірозу.

Мета дослідження. Оцінтити динаміку процесів окиснювальної модифікації білків у сироватці та поліморфноядерних лейкоцитах крові хворих на жовтяничні форми лептоспірозу.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 21 хворих з жовтяничними формами лептоспірозу та 12 практично здорових осіб віком від 27-56 років. Осіб чоловічої статі 15, жіночої – 6. Середньотяжкий перебіг хвороби був діагностований у 14 хворих. Захворювання перебігало у тяжкій формі у 7 пацієнтів. Всі хворі отримували лікування згідно протоколів надання медичної допомоги.

В 11 випадках (52,4%) інфекція була викликана лептоспірою Icterohaemorrhagiae, у 8 хворих (38,1%) - L.Canicola, у 2 (9,5%)-L.Grippotyphosa.

Усім хворим проводилися загальноприйняті лабораторні методи обстеження та цитохімічним методом вивчали стан процесів окисної модифікації білків у цитоплазмі сегментоядерных лейкоцитів у хворих на жовтяничні форми лептоспірозу [2].

Обробка даних проводилась статистично: обраховувалися середня арифметична та її похибка. Середню різницю між групами дослідження оцінювали за допомогою двостороннього непарного критерію Ст’юдента.

Результати досліджень та їх обговорення.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у всіх обстежених хворих на жовтяничну форму лептоспірозу окрім клінічних симптомів та змін у результатах загальноприйнятих лабораторних досліджень характерних для цієї патології мали місце також суттєві порушення з боку процесів ОМБ (таблиця).

Таблиця.

Показники ОМБ серед хворих на жовтяничну форму лептоспірозу (M±m)

Показники	Здорові особи (n=12)	Хворі на лептоспіроз (n=21)		Р
		Середньотяжкий перебіг (n=14)	Тяжкий перебіг (n=7)
ОМБ, 370 нм о.о.г./мл	1,72±0,05	2,8±0,04 *	3,2±0,06 **	<0,05
ОМБ, 430 нм о.о.г./мл	0,89±0,02	1,49±0,04*	1,68±0,05**	<0,05

Примітка: * - вірогідність різниці відносно здорових (р<0,05)

** - вірогідність різниці між ступенями тяжкості перебігу хвороби (р<0,05)

Як видно з таблиці у всіх пацієнтів у розпалі хвороби відбувається інтенсифікація процесів окиснювальної деструкції білків. Також прослідковується чітка залежність змін показника ОМБ від тяжкості перебігу жовтяничної форми лептоспірозу.

За мікроспектрофотометричними даними, були знайдені закономірності змін білку в поліморфноядерних лейкоцитах. Так, у практично здорових осіб, коефіцієнт R/B становив 1,14 ± 0,081, а у хворих на жовтяничну форму лептоспірозу з середньотяжким перебігом 1,39 ± 0,097. при тяжкому перебігу цей показник стоановив – 1,47 ± 0,095. Вказані середні цифри хворих на лептоспіроз відрізнялися від середніх цифр практично здорових осіб з високим ступенем вірогідності (р<0,001).

Таким чином, зростання інтенсивності окиснювальної модифікації білків в плазмі крові, супроводжувалося у середньому зростанням окиснювальної модифікації у поліморфноядерних лейкоцитах крові. Даний висновок підтверджувався і кореляційним аналізом. Так, у практично здорових (n=19) лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона коефіцієнту R/B з показником інтенсивності ОМБ за довжиною хвилі 370 нм склав «+0,76», а за довжиною хвилі 430 нм – «+0,79», що свідчило про значну кореляційну залежність. А у хворих на жовтяничну форму лептоспірозу (n=21) лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона коефіцієнту R/B з показником інтенсивності ОМБ за довжиною хвилі 370 нм склав «+0,94», а за довжиною хвилі 430 нм – «- 0,98», що вказує на сильну кореляційну залежність яка була достовірно більш сильною (при вірогідності р=0,044) у порівнянні з практично здоровими.

На нашу думку, даний зв’язок можна пояснити здатністю продуктів ОМБ викликати інактивацію ферментів, порушувати цілісність мембран клітин.

Висновок. У всіх хворих на жовтяничну форму лептоспірозу показники окиснювальної модифікації білків змінювалися залежно від форми тяжкості захворювання. Даний показник є інформативним щодо оцінки патогенетичних зрушень при лептоспірозі.

Література:

1. В.И. Лучшев, В.В. Лебедев, С.Н. Жаров, С.В. Бурова Лептоспирозы// Российский медицинский журнал. – 2009. – № 4. – С. 47–49.

2. Мироник О.В., Давиденко О.М., Давиденко І.С. Окислительная модификация белков в цитоплазме сегментоядерных лейкоцитов крови у больных хроническим гепатитом С //Уральский науковий вісник. – 2014. - №11., С.71-75.

3. Е.В. Сурмашева, Н.Б. Видайко, В.Н. Кондратенко и др. Лептоспирозы в Украине // Журнал практичного лікаря. – 2009. – № 1. – С. 11–13.

4. S.N. Ahmad, S. Shah, F.M.H. Ahmad Laboratory diagnosis of leptospirosis // J Postgrad Med. – 2005. – Vol. 51. – Issue 3. – P. 195–200.

5. N. Boonsathorn, G. Konghom, K. Mondsiri Expression and characterization of recombinant leptospiral outer membrane protein LipL32 from leptospira interrogans serovar Autumnalis // Suotheast Asian J. Trop Med Public health. – 2009. – Vol. 40. – № 1 – P. 155–161.