Проблемы подготовки специалистов

канд. пед. наук, доцент Упатова І. П.

КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР, Україна

Підготовка майбутніх учителів до методичної діяльності

у початковій школі

Методична підготовка майбутнього педагога виступає важливим напрямом і необхідним завданням у реформуванні вищої педагогічної школи.

Проблему методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи досліджували Т. Амельченко, Н. Воскресенська, Н. Максименко, Н. Черв’якова, які розкривають зміст та умови успішного здійснення їх методичної підготовки, зазначають її можливості щодо методичної діяльності під час навчального процесу.

Незважаючи на багатоаспектність наукових досліджень, присвячених проблемі, багато питань залишаються не розв’язаними. Наразі має місце ряд суперечностей зокрема: між постійно зростаючою значущістю науково-методичної діяльності в практиці інноваційної роботи вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах й окремим вузькоспеціалізованим підходом до змісту методичної підготовки майбутніх учителів з певних предметів у педагогічному ВНЗ.

Під методичною підготовкою майбутніх учителів слід розуміти цілісну систему педагогічних дій, заходів, спрямованих на інтеграцію теоретичних і практичних складових, які є важливим чинником їх майбутньої якісної методичної діяльності в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Методична підготовка майбутніх учителів передбачає вирішення таких завдань, як: опанування знаннями, навичками, уміннями з методичної діяльності, спрямованої на розвиток у них педагогічних здібностей, ознайомлення з педагогічною майстерністю творчих вчителів, передовим досвідом педагогічних колективів тощо.

Методична підготовка майбутнього вчителя початкової школи у вищому навчальному закладі має включати наступні компоненти:

ознайомлення з: навчальними програмами і підручниками з предметів, які вивчаються в початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів; методикою викладу навчального матеріалу шкільних курсів початкової школи; передовими технологіями навчання у початковій школі; досягненнями в галузі психології та педагогіки щодо молодших школярів та роботи з їх батьками; шляхами підвищення ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі; сучасними засобами навчання та методикою їх використання; вивчення передового педагогічного досвіду; розвиток: уявлень про методичну роботу вчителя початкової школи; творчого потенціалу; педагогічної майстерності; навичок самоосвітньої методичної роботи.

Процес підготовки майбутніх учителів до методичної діяльності має бути цілеспрямований, динамічний, інноваційний, креативний, вмотивований, такий, що потребує розробки науково-методичної системи, яка передбачає визначення мети, комплексу принципів, методів, форм, засобів і умов її функціонування на теоретичних засадах і спиратися на методологічні підходи, серед яких слід зазначити цілісний, системний, середовищний, діяльнісний, фасилітаційний.

Підвищення якості методичної підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації є можливим, якщо: дотримуватися організаційно-педагогічних умов, таких як: урахування дидактико-методичних можливостей студентів на етапі професійної підготовки, цілеспрямованого формування дидактико-методичної складової педагогічної діяльності; врахування їх науково-методичних інтересів, творчості, ставлення до методичної діяльності; формування у студентів потреби в методичній роботі; функціонування фахового освітнього середовища, спрямування методів і форм організації методичної діяльності студентів на розвиток умінь здійснювати педагогічну рефлексію.

Результати наукового пошуку свідчать, що формування вмінь методичної діяльності у майбутніх вчителів передбачає вирішення таких завдань: стимулювання професійної спрямованості та позитивної мотивації на педагогічну діяльність; здійснення практично-методичної роботи, спрямованої на розвиток педагогічних здібностей.

Майбутні вчителі мають опанувати знаннями, навичками, уміннями методичної роботи не тільки під час аудиторної навчальної діяльності, самостійної роботи та педагогічної практики, але й під час позааудиторної роботи, коли майбутні фахівці беруть учать у заходах методичного спрямування.

Вищезазначене підтверджується результатами анкетування серед студентів третіх і четвертих курсів, які у своїх відповідях на запитання «Що Вам дає відвідування позааудиторних заходів, таких як «Творча зустріч з учителем», «Майстер-клас», «Панорама творчих методичних ідей» зазначили пізнавальну, предметно-практичну спрямованість цих заходів, їх вплив на набуття педагогічної майстерності, збагачення ідеями щодо форм і методів роботи з учнями, натхнення і впевненість у тому, що вони також зможуть досягати певного науково-методичного рівня у своїй професійній діяльності. Ці заходи мотивують до творчих успіхів у навчанні та під час проходження педагогічної практики, сприяють формуванню власного педагогічного досвіду.

Позааудиторні заходи методичного спрямування дозволяють осмислювати практичний досвід передових педагогів, свою фахову підготовку, замислитися над можливостями і шляхами власного методичного зростання, формувати систему методичних поглядів на педагогічні проблеми, оволодівати навичками методичної роботи.

Методична складова загальної педагогічної підготовки майбутніх учителів може бути сформована на належному ріні і за умов створення для майбутніх педагогів фахового освітнього середовища.

Таким чином, реалізація методичної підготовки майбутніх учителів сприятиме розв’язанню педагогічної проблеми щодо методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи: формуванню в них потреби в методичній діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі; мотивації та розвитку у студентів потреби в професійному самовдосконаленні як важливої фахової складової.