Педагогічні науки/ 2. Проблеми підготовки спеціалістів

К.О.Дермельова

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Україна

Соціалізація особистості крізь призму роботи вчителя початкової школи

Соціалізація, соціальне виховання молодого покоління розглядаються в єдності з закономірностями соціальної дійсності, з логікою функціонування і розвитку суспільства. Глибокі зміни, що відбуваються в суспільстві, позначилися на всіх сферах його життя, в тому числі на системі освіти, виховання і соціалізації. Практика переконує, що перехід соціалізації і виховання особистості в новий стан – проблема складна і суперечлива.

Питання сутності, змісту та структури соціального виховання, соціалізації, соціальної компетентності недостатньо розроблені у вітчизняній науці. Коло досліджень, присвячених цій проблемі, досить обмежене (С.Макаренко, О.Полуніна, А.Онкович, С.Козак, С.Демченко, М.Елькін, Н.Завіниченко та ін.), проте, слід зазначити, що перелічені дослідники торкаються цих понять лише у зв'язку з професійною та комунікативною компетентностями.

Дослідники С.Архипова, І.Єрмаков, Л.Лєпіхова, Л.Сохань більше уваги приділяють соціально-психологічній та життєвій компетентностям особистості; М.Гончарова-Горянська аналізує роботи зарубіжних авторів, присвячених проблемі структури та змісту соціалізації, завдяки чому зарубіжний досвід став доступнішим.

Принципи виховання в своєму розмаїтті можуть охоплювати доцільним впливом все життя дітей і педагогів поряд з педагогічним впливом і взаємодією. У житті існує і сприяння дітей педагогам, і протидія, опір їм, і непротивлення авторитетам, і відчуження від них. Свідомість дитини формується поступово, в процесі життя і, насамперед, засобами самого життя. Тому педагогові, щоб домагатися позитивного результату у вихованні, потрібні не тільки принципи прямого впливу, але й непрямого, опосередкованого, довгострокової дії на свідомість і звичну поведінку шляхом цілеспрямованого і духовного насичення всіх аспектів дитячого життя. Педагогом має враховуватися сприяння самих дітей його зусиллям, коли вихованці долають у собі опір та свідому протидію виховним заходам, прагнуть до активного засвоєння й набуття духовних цінностей.

Професійна підготовка вчителя початкових класів до соціального виховання молодших школярів є частиною загальноосвітньої програми педагогічного вузу і представлена комплексом навчальних програм з різних дисциплін. Нами вивчалася можливість вузівської підготовки майбутніх педагогів, результатом якої виступить сформована система чітко структурованих і закріплених особистісних і професійних компетенцій, які зажадають надалі практичного застосування і вдосконалення.

Оцінка рівня підготовки майбутніх учителів початкових класів розглядалася з позиції їхньої теоретичної й практичної підготовки до соціального виховання молодших школярів.

Оцінюючи ступінь своєї підготовки більшість респондентів (67%) вважають її недостатньою. При цьому інші (33%) вказали на необхідність підвищення своєї теоретичної і практичної підготовки до соціального виховання молодших школярів.

Дані, отримані при обстеженні першої групи респондентів,
підтверджують, що педагоги відчувають значні труднощі в процесі
здійснення роботи щодо соціального виховання дітей молодшого шкільного віку та виділяють ряд недоліків: дефіцит теоретичних знань, практичних умінь і навичок в процесі здійснення зазначеного напрямку діяльності; незначна увага до процесу соціального виховання молодших школярів у змісті освітніх програм; недостатність спрямованості змісту вищої професійної освіти на підготовку вчителя до соціального виховання молодших школярів. Вивчення причин труднощів, які відчувають педагоги в організації роботи щодо соціального виховання молодших школярів, дозволило встановити, що існуюча система підготовки майбутніх учителів початкових класів в означеному напрямі вимагає корегування з метою посилення всіх компонентів підготовки.

Зіставлення отриманих результатів аналізувалося учасниками експерименту з точки зору стану роботи щодо соціального виховання молодших школярів, при цьому виявлялися позитивні і негативні моменти. Така форма роботи допомогла визначити існуючі проблеми, що свідчать про невідповідність змісту роботи щодо соціального виховання дітей молодшого шкільного віку і змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів до цього процесу, що є важливим аспектом при формуванні його професійної компетентності.

Система діагностики якості підготовки педагогів завершилася визначенням рекомендацій щодо ліквідації прогалин у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів в управлінні процесом соціального виховання дітей молодшого шкільного віку.

Отже, проблема змісту, структури та формування соціального виховання учнів потребує подальшого вивчення. Крім того, проблема формування соціальної компетентності молодших школярів системно й глибоко досі не досліджувалася.

Література:

1. Кравченко Т. В. Соціалізація дітей шкільного віку у взаємодії сім’ї і школи: Монографія. – К.: Фенікс, 2009. – 416 с.

2. Мудрик А. В. Социальная педагогика: [учебник] / Анатолий Викторович Мудрик. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 200 с.

3. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. – К., 1998. – С. 26-28.