Алієв Октай
Керимович,
викладач кафедри філософії та суспільних наук,
Міжнародний науково-технічний університет імені академіка
Юрія Бугая (м. Київ, Україна)
ІННОВАЦІЇ У
ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЕКОНОМІСТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ АЗЕРБАЙДЖАНУ
Сучасні вимоги до підготовки спеціалістів з вищою
економічною освітою в Україні та світі зумовлюють необхідність аналізу
продуктивного досвіду країн, які здійснили значний поступ у її розвитку.
Дослідження інноваційної складової професійної підготовки майбутніх економістів
у вищій освіті Азербайджану свідчить, що вищі навчальні заклади (ВНЗ) цієї
країни мають успіхи у запровадженні віртуального навчання, зокрема
онлайн-симуляцій та інтернет-ігр. Розуміємо бізнес-симуляцій як феномен
інноваційного навчання у сучасній вищій школі. У нашому дослідженні будемо
дотримувати такого тлумачення: бізнес-симуляції – це інноваційні комп’ютерні
програми, що моделюють реальне економічне середовище та дають можливість
реалізувати майбутньому фахівцеві у сфері економіки знання з ведення
підприємництва та бізнесу.
Студіювання
праць учених свідчить, що проблема застосування віртуальних методів навчання у
сучасних ВНЗ є надзвичайно актуальною. Так, науковці виокремлюють такі
характерні риси віртуальних методів
навчання: гнучкість, модульність, паралельність, повнота інформаційного
доступу, економічність, технологічність, соціальна рівноправність,
інтернаціональність, пізнавальна спрямованість, об’єктивність результатів
діагностик, гуманність. Слід зазначити, що комп’ютерні симуляції спочатку
з'явилися як частина ігрової індустрії, а потім знайшли визнання у науковців і
практиків ВНЗ як різновид онлайн-програм підготовки фахівців, зокрема в
економічні сфері.
Для розуміння особливостей запровадження бізнес-симуляцій у процесі
професійної підготовки економістів в Азербайджані звернемо увагу на те, що у
країні активно реалізується Концепція розвитку «Азербайджан-2020: погляд в
майбутнє», у якій визначено пріоритетні напрями модернізації економіки і технологічного
розвитку країни, орієнтовані на реальні потреби людей. Документ має важливе
значення з точки зору формування людських ресурсів нової якості, що є одним з
чинників економічного і соціального прогресу суспільства, серед яких –
запровадження новітніх енергетичних та інформаційних технологій, розвиток
космічних і телекомунікаційних систем, системне підвищення енергоефективності.
Оновлення
змісту й форм економічної освіти в провідних державних університетах
Азербайджану, зокрема в Азербайджанському технічному університеті, Азербайджанському державному
економічному університеті, Азербайджанській державній нафтовій академії та інших, зумовлює
нові вимоги до освітніх продуктів, що застосовуються у практиці інтерактивного
навчання підприємництву. Вирішального значення в цьому контексті набуває,
по-перше, практична зорієнтованість методик як підґрунтя для формування
прикладних бізнес-компетнтностей; по-друге, персоніфікація освітнього процесу у
ВНЗ; по-третє, індивідуалізація освітніх траєкторій формування майбутнього
фахівця з економіки; по-четверте, методична обґрунтованість підходів, базована
на їх доступності, зручності у користуванні, відповідності професійним запитам
студентів. При цьому, як свідчать результати інтерв’ювання студентів
економічних спеціальностей, майбутні фахівці визнають перевагою
бізнес-симуляцій те, що вони дають змогу засвоювати ще під час набуття професії
типові управлінські функції (напр., слідкувати за перебігом операцій на
віртуальному заводі чи відчути себе в ролі генерального директора віртуального
бізнесу тощо). Опитування викладачів переконує в тому, що під час застосування
бізнес-симуляцій їм надається нагода оцінити рівень сформованості управлінських
навичок студентів і за потреби внести корекції в науково-методичний супровід
освітнього процесу.
Запровадження
онлайн-програм в освітній процес університетів Азербайджану уможливлюють
створення високоавтоматизованого робочого середовища майбутнього
фахівця-економіста, що дає йому змогу отримати доступ до актуальних знань у
будь-якій формі (текст, графіка, звук, відео зображення тощо). На практиці це
означає доступ до інформації у зручний для студента час у місці, де є
комп’ютер, що дає змогу відтворювати економічно форматоване середовище
будь-якого масштабу: структурний підрозділ, цілу фірму, виробничу галузь чи
навіть економіку всієї країни. Таким чином, бізнес-симуляції як інноваційний
метод навчання економістів в університетах Азербайджану створює ситуацію
максимального наближення до реальних умов професійної діяльності, і водночас,
середовище стимулятора створене з урахуванням дії реальних ринкових законів
(спадної віддачі, попиту і пропозиції, додаткової вартості, конкуренції,
«переливу» капіталу тощо).
Значний потенціал для
забезпечення якості освітнього процесу з підготовки фахівців для сфери
економіки Азербайджану відповідно до світових стандартів, що беззаперечно
входить до амбітних планів вищої економічної освіти країни, мають
бізнес-стимуляції в реалізації проекту SABAH (в перекладі з азербайджанського означає «завтрашній день»). Підґрунтям та
такого умовиводу є те, що проект SABAH формує таке наукове середовище у ВНЗ, коли створюються можливості для кожного учасника освітнього процесу реалізувати творчі,
пошукові, практико орієнтовані інтерактивні форми і методи навчання з метою підвищенням ефективності
економічної освіти, мобільності студентів і відповідності якості надання
освітніх послуг запитам суспільства.
У контексті викладеного узагальнимо продуктивні ідеї
досвіду запровадження бізнес-симуляцій як інноваційного методу навчання у вищій
економічній освіті Азербайджану: по-перше, застосування бізнес-симуляції через
імітаційні ситуації дає змогу студентам включитися в реальну виробничу ситуацію
та вивчити її у дії; по-друге, віртуальне навчання допомагає майбутнім фахівцям-економістам
систематизувати теоретичні знання з вирішення умовної практичної проблеми;
по-третє, участь студентів у онлайн-симуляціях та навчальних інтернет-іграх
надає студенту можливість сформувати особистісні та професійні пріоритети,
отримати досвід роботи у різних, зокрема, нестандартних ситуаціях, у
змодельованому економічному середовищі. Для вищої економічної освіти України
досвід Азербайджану може бути корисним також тим, що підготовка майбутнього
фахівця засобами бізнес-симуляцій може бути застосовна не лише для економістів,
але й для топ-менеджерів, маркетологів, фінансових аналітиків, бухгалтерів,
технологів та багатьох інших фахівців, адже застосування бізнес-симуляцій дасть
змогу опанувати низку найважливіших функцій підприємства, а саме: організацію
виробничого процесу; набір персоналу й управління ним; формування й управління
основними фондами; розроблення й освоєння основних видів продукції; управління
виробничими процесами; управління споживчою якістю продукції; вивчення ринку
збуту й вироблення стратегії й тактики реалізації продукції (маркетинг);
організація збуту продукції; управління фінансами компанії, зокрема через
доступ до кредитних і депозитних інструментів; підвищення ефективності
виробництва; організацію ведення бухгалтерського обліку та формування балансу
компанії.
Узагальнюючи викладене, зазначимо, що відтворення
виробничих ситуацій як один із виявів бізнес-симуляцій сприяє побудові досить
складних алгоритмів через опис оптимальної (нормативної) ігрової поведінки з
урахуванням (що дуже важливо для формування професійних компетентностей
майбутніх економістів) можливих прорахунків, «програвання» варіантів їх
виправлення й недопущення в реальній професійній діяльності в майбутньому.
Література:
1.
Компанія інтелектуальних Технологій: офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.birc.ru/index.php/education-toojs-ru/business-simulation-ru