Пальцун С.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Диференційований підхід при застосуванні накопичувальної системи оцінки знань

В зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу у нашому вузі вже майже десять років використовується рейтингова система оцінки (РСО) [1], яка являє собою накопичувальну систему оцінки знань студентів на протязі семестру. За цей час повною мірою проявили себе як переваги, так і недоліки цієї системи [2, 3].

До переваг слід віднести, зокрема:

1. стимулювання систематичної роботи студентів на протязі семестру;

2. передбачуваність підсумкової оцінки;

3. зменшення ролі випадку при визначенні підсумкової оцінки на екзамені, або заліку;

4. підвищення відвідуваності занять;

5. підвищення змагальності студентів у навчанні;

6. можливість об’єктивного ранжирування студентів в залежності від навчальних успіхів, що необхідно при визначенні кандидатів на продовження навчання (магістратура і т.ін.).

До недоліків рейтингової системи оцінки можна віднести недостатню гнучкість, що приводить до того, що здібні та працьовиті студенти набирають максимально можливу семестрову кількість балів ще до закінчення семестру, після чого до самого екзамену втрачають стимули, крім внутрішньої сумлінності, до активної участі в навчальному процесі.

Для боротьби з цим недоліком пропонується [3] передбачити позитивний стимул у вигляді можливості отримання додаткових балів за виконання робіт, що не входять до обов’язкових для всіх студентів, таких, наприклад, як участь в олімпіадах, конференціях, тощо. При цьому повинна існувати можливість враховувати результати виконання цих додаткових робіт як результати іспиту, тобто студенти повинні мати можливість отримати підсумкову оцінку за результатами поточного контролю, без екзамену.

З іншого боку, внаслідок загального зниження рівня абітурієнтів, до вузів потрапляє значна кількість студентів, з недостатнім рівнем підготовки. Зіткнувшись з незвичними для них, досить високими, порівняно зі шкільними, вимогами вищого начального закладу, дехто з таких студентів опускає руки і взагалі перестає вчитись. При цьому позитивні стимули, які впливають на інших студентів, для них стимулами не є. Відповідно, викладач фактично позбавлений засобів впливу на таких студентів.

В цих умовах значно зростає значення проміжного контролю (атестацій) і, що особливо важливо, організаційних висновків за результатами цього контролю. Як показує досвід, перед атестацією різко зростає навчальна активність всіх студентів, а перед другою атестацією, за результатами якої студент може бути відрахований з інституту ще до сесії, активізуються навіть ті, хто до цього майже не відвідував заняття. В зв’язку з цим можливо було б доцільно збільшити кількість семестрових атестацій (наприклад, проводити їх щомісяця) і впровадити більш жорсткі оргвисновки по відношенню до неатестованих.

Таким чином можна зробити висновок, що при застосуванні накопичувальної системи оцінки знань доцільно розширити її межі і застосовувати більш гнучкий диференційований підхід до різних студентів. З одного боку, впровадити позитивний стимул для відмінників у вигляді можливості отримати підсумкову оцінку без здачі екзамену, за рахунок виконання додаткових завдань підвищеної складності. З іншого – впровадити негативний стимул для лінивих та неорганізованих студентів у вигляді збільшення кількості атестацій та більш жорстких оргвисновків за їх результатами.

Література

1. Мележик В. П. Кредитно-модульна система організації навчального процесу та модульно-рейтингова система контролю знань – крок приєднання до Болонського процесу // VII Міжнародна конференція «Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу». Тези доповідей. – К.: ІВЦ «Видавництво»Політехніка», 2005.– с.95-97.

2. Піддубний В.А., Піддубний А.А. Особливості рейтингової системи оцінки рівня знань // Міжнародна Кримська конференція «СВЧ–техніка і телекомунікаційні технології». Тези доповідей. – Севастополь: Вебер, 2006. – с. 57-58.

3. Боровик М. Переваги та недоліки оцінювання результатів навчання за накопичувальною бально – рейтинговою системою // І Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Інновації в бізнес-освіті», 2015 [Електронний ресурс] – Режим доступу http://conference.spkneu.org/category/i-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-innovatsiyi-v-biznes-osviti/