ПЕДАГОГИКА. Методические основы воспитательного процесса

Словінська Євгенія Вікторівна

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

ВЗАЄМОДІЇ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА БАТЬКІВ З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Проблема збереження і зміцнення здоров’я, формування особливого відношення до нього як до самостійної цінності на сучасному етапі розвитку нашого суспільства є однією з найзначніших.Завдання педагога дошкільного навчального закладу – організація педагогічного процесу, що зберігає здоров’я дошкільника і виховує ціннісне відношення до нього. Тому виникає потреба в створенні гнучких соціально – педагогічних технологій здоров’язберігаючого характеру.

Одночасно з використанням інноваційних здоров’язберігаючих технологій важливим фактором впливу на особистість дошкільника є атмосфера родинних стосунків. Родина і дошкільний навчальний заклад – два суспільних інститути, які закладають фундамент майбутнього дитини. У них одна мета – виховувати здорову, соціально адаптовану, всебічно розвинену людину з високим інтелектуальним, творчим та духовним потенціалом [3, с. 127 ].

Разом з тим актуальна проблема взаємозв’язку дитячого закладу з сім’єю набуває сьогодні нового соціального звучання. Як відомо, ці зв’язки багатогранні. На перший план виступають такі аспекти, як контакти з педагогічним персоналом та батьками, міжособистісна взаємодія, підхід до дитини як результат сумісних виховних і навчальних зусиль.

Ідея взаємозв’язку суспільного й сімейного виховання знайшла своє відбиття в ряді нормативно-правових документів: законі України «Про дошкільну освіту», «Концепції дошкільного виховання», «Положенні про дошкільний навчальний заклад. Так, у законі «Про освіту» записано, що «батьки є першими педагогами. Вони зобов’язані закласти основи фізичного, морального й інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці».

В психологічному словнику поняття «взаємодія» визначається як спосіб організації спільної діяльності з родинами, яка здійснюється на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування [7, с. 38].

Завдання взаємодії: забезпечення дитині в сім’ї та дошкільному закладі оптимальних умов для повноцінного фізичного та психічного розвитку, сприяння задоволення її потреби в емоційно-особистісному спілкуванні; розвиток її творчих інтересів та здібностей, підвищення рівня сформованості педагогічної культури вихователів та батьків [4, с. 8].

З метою реалізації цього завдання спільна діяльність родини й дошкільного навчального закладу базується на наступних принципах:

- батьки й педагоги є партнерами у вихованні й навчанні дітей;

- єдине розуміння педагогами й батьками цілей та завдань виховання і навчання дітей;

- допомога, повага й довіра до дитини як з боку педагогів, так і з боку батьків;

- знання педагогами й батьками виховних можливостей колективу й родини, максимальне використання виховного потенціалу в спільній роботі з дітьми;

- постійний аналіз процесу взаємодії родини й дошкільного закладу, його проміжних і кінцевих результатів [1, с. 90].

Одним з найголовніших завдань, яке стоїть перед дошкільними установами та батьками є фізичне виховання дітей саме молодшого дошкільного віку. Важливість виховання здорового способу життя у дітей 3-4 років життя обумовлене розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навички і звички з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства.

Проблема фізичного виховання дітей молодшого дошкільного віку стала предметом дослідження вчених різних галузей науки, зокрема психологів Л. Виготського, О. Запорожця, О. Леонтьєва та інших, педагогів В. Горіневської, А. Макаренка, П. Лесгафта, А. Онопрієнко, О. Сухомлинського, К. Ушинського, фізіологів та медиків І. Аршавського, Г. Апанасенко.

В. Л. Страковська наголошувала, що саме у молодшому дошкільному віці закладається майбутній потенціал здоров’я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя.

В Законі України «Про дошкільну освіту», у статті 8 сказано, що батьки несуть відповідальність за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їхнього життя і здоров’я. Тому мета формування здорового способу життя дитини має бути єдина і для сім’ї, і для дошкільного закладу як виразника інтересів суспільства у галузі виховання підростаючих поколінь.

Рівень педагогічної валеологічної культури батьків залежить від таких умов, як рівень освіти, спрямованість особистості, її індивідуальних особливостей, професійних якостей, життєвого досвіду та іншого. Найважливішим компонентом педагогічної культури батьків є їхня педагогічна підготовленість. Це певна сума психолого-педагогічних, фізіологічних знань, а також вироблені у процесі практики навички і вміння з формування у дітей звички здорового способу життя [6, с. 172] .

Система роботи з підвищення педагогічної культури батьків з основ фізичного виховання дітей здійснюється через колективні, індивідуальні та наочні форми роботи. Сюди входять бесіди, консультації, відвідування сімей, запрошування батьків до дошкільного закладу, індивідуальні пам’ятки, поради, бюлетені, папки-пересувки, альбоми-естафети, батьківські збори, групові консультації, лекторії педагогічних знань, школи молодих батьків, семінари-практикуми, батьківські конференції, фестивалі, стенгазети, практичні рекомендації для батьків з питань здорового способу життя [5, с. 68].

Вирішуючи питання педагогізації батьків, слід акцентувати увагу на:

- дитину, як найбільшу цінність, яка виховується відповідно до сімейних традицій;

- батьків (сім’я, родина) – найбільша моральна цінність, оберіг моралі й духовності;

- педагога – професіонала, партнера, який спрямовує взаємодію, вчить мистецтву життя, життєвої компетентності.

Щоб найкраще, найвідповідальніше підійти до виховання дитини молодшого дошкільного віку в русі здорового способу життя, батьки разом з вихователями повинні збудувати свої стосунки на принципах взаємної поваги, розуміння важливості один одного і усвідомлення того, що таке партнерство матиме довготривалий вплив на користь усіх.

Однак, активність батьків стосовно заходів, які проводяться дошкільними навчальними закладами досить низька. Спостерігається зниження інтересу батьків до інформації психолого-педагогічного характеру, навіть за відсутності умінь та навичок з виховання та розвитку дітей. Саме тому роботі з батьками сьогодні слід приділити особливу увагу.

Процес залучення батьків до освітнього процесу фізичного виховання дітей молодшого дошкільного віку є досить складним і містить такі етапи:

- актуалізація потреб батьків в фізичному вихованні і розвитку власної дитини;

- забезпечення психолого-педагогічної просвіти батьків з питань збереження здоров’я малюка;

- партнерська взаємодія педагогів і батьків на основі гуманізації відносин, пріоритету загальнолюдських цінностей, особистісно діяльнісного підходу до організації процесу з фізичного виховання молодшого дошкільника [2, с. 28] .

Отже, умови ефективної взаємодії дошкільного закладу та родини у процесі оздоровлення та фізичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку засновуються на єдності прагнень та інтересів, поглядів на освітній процес; виробленні спільних цілей та завдань;спільному пошуку шляхів досягнення очікуваних результатів.

Література

1. Антипина Р. А. Нові форми роботи з батьками в сучасному ДНЗ / Р. А. Антипова // Вихователь ДНЗ. – 2011. - №12. - С.88 - 94.

2. Бєлєнька Г.В. Здоров’я дитини – від родини / Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч, М.А. Машовець. – К. : СПД Богданова А.М., 2006. – 67 с.

3. Виноградова Н.Ф. Дитячий сад і сім’я / Н.Ф.Виноградова, Г.Н.Година, Л.В. Загик і др.; Під ред. Т.М.Маркової. - 2-е видавництво, випр. і доп. - М.: Освіта, 2010. – 207 с.

4. Ковтун О. Єдиний освітній простір для педагогів, батьків та їхніх дітей / О. Ковтун – Практика управління дошкільним закладом, 2014 – № 4 – С. 7-15.

5. Лобанок Т.З. Нетрадиційні форми взаємодії дошкільної установи з сім’єю / Т. З. Лобанок. - 2-е видавництво – Мозир: ТОВ ІД «Білий Вітер», 2003. – 172 с.

6. Маркова Т.А. Дитячий сад і сім’я / Т.А. Маркова. – 2-е вид., Виправлене і доповнене – М .: Просвітництво, 2012. – 207 с.

7. Психологический словарь / под ред. В.П. Зинченка, Б.Г. Мещерякова. – М. : Астрель : АСТ : Транзиткнига, 2006. – 351 с.