Романенко Я.А.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

СПЕЦИФІКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Метою цієї статті є дослідження проблематики перекладу науково-технічних текстів з англійської мови на українську. Науково-технічна література притягує до себе виключний інтерес не тільки за змістом, а й за формою.

Труднощі перекладу можна подолати, якщо перекладач виявляє та аналізує ті чинники, які зумовлюють типові помилки або неточності перекладу. Саме час подумати про створення окремої дисципліни – перекладу науково-технічної літератури.

Розгляд проблем перекладу наукової технічної літератури з мовознавчої точки зору викликає заперечення з боку спеціалістів з різних галузей науки і техніки, серед яких широко розповсюджена думка, що для перекладу достатньо мати елементарні знання з іноземної мови, важливо мати тільки відповідний технічний фах. Сьогодні вже не викликає сумніву необхідність глибокого лінгвістичного вивчення теорії та практики перекладу наукової і технічної літератури. Проте навіть у зазначеному випадку усі проблеми перекладу неможливо пояснити безпосередньо за допомогою лінгвістики, їх потрібно вирішувати разом з фахівцями зазначеної галузі науки і техніки. Отже, переклад наукової та технічної літератури треба розглядати не тільки з лінгвістичної але й спеціально – з наукової і технічної точки зору.

Лексика наукової і технічної літератури характеризується широким використанням великої кількості наукових і технічних термінів, тобто слів та словосполучень, що визначають наукові або технічні поняття. Розмежувати терміни і слова із загальної лексики часто просто неможливо внаслідок багатозначності багатьох слів.

Якщо розглядати терміни, то саме там ми маємо найвлучніше, найбільш концентроване та економне визначення наукової та технічної ідеї. Так наприклад, «вода» - це наукове визначення хімічної сполуки, молекула якої складається з двох атомів водню та одного атому кисню. Складний взаємозв’язок між словами повсякденної мови та термінами ускладнює виявлення термінології окремих галузей наукової та технічної літератури. Систематизація англійської наукової і технічної термінології, яку ми маємо на сьогодні, ускладнена ще й тим, що один і той же термін має різне тлумачення у різних сферах науки та техніки, а інколи - навіть у межах однієї галузі, а також появою ще більшої кількості нових термінів.

Загальновідомий факт, що головний недолік всіх словників полягає в тому, що вони не встигають за розвитком науки та техніки, а також крім цього словники, які ми вже маємо, є вузькоспеціалізованими. Оскільки така проблема існує, здійснюються спроби зібрати найбільш загальновживані терміни науково-технічної літератури, та/або найбільш часто вживані терміни у багатьох сферах науки та техніки – такі, що мають певну усталеність. Внаслідок складної еволюції англійської мови, в ній спостерігається широкий розвиток синонімії, у тому числі лексикологічної (одне і теж саме поняття можна передати різними словами – здебільшого, англосаксонського або латинського походження.

В науково-технічній літературі здебільшого використовуються слова, що походять або з латини, або з англійської, або з французької мови.

На відміну від художньої літератури, головне завдання якої полягає у створенні образів, наукова і технічна література прагне якомога точніше описати та пояснити певні факти та явища. Тому в ній переважають іменники, прикметники та безособові форми дієслів. Такі тексти також багаті на дієприслівники, інфінітивні та герундіальні звороти, а також деякими суто книжковими конструкціями. Головною формою речень в науковій і технічній літературі є складносурядні та складнопідрядні речення. Довгі, заплутані, перенапружені деталями та підрядними реченнями, вони спричиняють складності при перекладі не тільки у студентів, що вивчають іноземну мову, а й у перекладача, що працює з науково-технічним текстом.

Переклад наукової та технічної літератури досягається іншими засобами, аніж переклад художньої літератури. Перекладач художньої літератури – митець, а перекладач технічної літератури – фотограф, якість перекладу залежить від його технічної майстерності.

Перекладач наукової і технічної літератури повинен добре володіти не тільки відповідними іноземними мовами та тематикою, а й науковим мисленням. До перекладача наукової та технічної літератури висуваються дві вимоги:

1. переклад повинен бути точним, тобто має передавати саме те, що міститься в оригінальному тексті - без додатків або вилучень з основного змісту.

2. переклад повинен бути ясним та чітким – незалежно від того, чи добре зрозумілий оригінал тексту.

Досить часто нам здається, що у наших статтях все ясно і зрозуміло. Так наприклад, працюючи протягом кількох років в певній вузькій галузі (наприклад, для викладача вищого технічного закладу – це специфіка певного факультету) і певний час використовуючи певну вузьку профільну лексику, іноді забуваєш, що деякі речі, що сприймаються як щось звичайне або певне, потребують роз’яснення або уточнення. Отже, від досвідченого перекладача можна очікувати, що він викладе думку автора гарною мовою. З використанням всіх елементів та засобів, що притаманні англійському формальному стилю - стисло, чітко та максимально логічно обґрунтовано. Така робота перекладача призводить саме до того, що переклад стає кращим за оригінал. Але у зв’язку з вузькою спеціалізацією в науці та техніці будь-якому перекладачу важко брати на себе відповідальність за всі виправлення, що потребує текст в процесі перекладу, і він повинен узгоджувати їх з автором.