4. Цивільне право та процес, господарське право та процес, сімейне право, міжнародне приватне право.

Місце міжнародного приватного права в правовій системі, його співвідношення з міжнародним публічним правом та загальна характеристика

Підопригора І.А., студентка

Науковий керівник:

Бичківський О.О., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

Наша держава Україна не існує відокремлено чи ізольовано у світовому просторі. Кожен день, кожну хвилину утворюються правовідносини між різними суб’єктами як громадянами України, резидентами, так і іноземними особами чи то фізичними, чи то юридичними. Тому будь-які правовідносини, що виникають у суспільстві, повинні бути врегульовані нормами права, регулятором яких в даному випадку виступає міжнародне право.

Як вірно вказують В.А. Бігун, Є.М. Білоусов, І.М. Жуков: «прискорений розвиток і вдосконалення цієї галузі спостерігаються в усіх країнах світу, адже глобальна система торгівлі, фінансів та виробництва тісно пов’язує між собою інтереси окремих людей, підприємств та держав» [1, с. 9].

Тому важливим є дослідження місця міжнародного приватного права в правовій системі та його співвідношення з міжнародним публічним правом. Варто розпочати з першого питання стосовно положення міжнародного приватного права у правовій системі. Хоча загальнотеоретичні питання міжнародного приватного права досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, такими як: С.О. Борисевич, Т.А. Гречка, І.І. Дахно, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, О.О. Мережко, Н.В. Пронюк, Г.С. Фединяк, О.Х. Юлдашев та інші, однак визначенню цієї проблеми приділялося недостатньо уваги.

Проблемою місця міжнародного приватного права в системі права в різний час займалися наступні вчені: М.М. Богуславський [2], В.В. Гаврилов [3], Г.І. Тункін [4], Л.П. Ануфрієва [5] та інші.

На думку Л.О. Антонюка, міжнародне приватне право (далі – МПрП) – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладних (приватноправових) відносин з «іноземним елементом» [6, с. 161-162]. Важливою складовою кожної галузі права є її предмет та метод правого регулювання.
Предметом МПрП є міжнародні приватні відносини, а також відносини міжнародного цивільного процесу, які ускладнені «іноземним елементом», а спеціальними методами – колізійно-правовий та матеріально-правовий. Іноземним елементом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави [7].

Сучасне МПрП великим своїм масивом постає як міжнародно-уніфіковані (гармонізовані) колізійні та матеріальні норми приватного права для задоволення потреб приватних осіб у міжнародному спілкуванні. Однак ця частина МПрП ще не повністю розвинена, що й зумовлює, як вказує вчений-цивіліст А.С. Довгерт, існування національних відгалужень норм, які виконують таку ж функцію [8, c. 42]. Варто також зазначити, щодо природи норм міжнародного приватного права та його місця в системі права існують наступні погляди: 1) міжнародне приватне право є частиною міжнародного публічного права; 2) міжнародного приватного права немає, а є внутрішнє законодавство, що стосується іноземців; 3) міжнародне приватне право – це поєднання внутрішнього законодавства й міжнародного публічного права; 4) міжнародне приватне право є окремою галуззю права, оскільки має окремий предмет і притаманні лише йому правові способи регулювання (колізійні та матеріально-правові норми).

На особливу увагу заслуговує теорія О.Л. Маковського, який робить висновок про те, що МПрП є свого роду надбудовою над іншими нормами національного цивільного права, спеціально створеною для регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом. Тобто воно не є частиною МПП, однак при цьому й безпосередньою складовою національної системи права також МПрП важко назвати в такому контексті. Більше того, у доктрині МПрП існують думки про кваліфікацію МПрП в якості комплексної системи права або комплексної галузі права. Н.Ю. Єрпильова, зокрема, зазначає, що абсолютно очевидний комплексний характер МПрП та неможливість «втиснути» його ні в межі внутрішньодержавного (національного), ні в межі МПП» [9, с. 305]. А ось І.Є. Покора, вивчаючи місце МПрП, приходить до висновку, що «існування та широке використання в практиці власних особливих основних засад регулювання міжнародних приватноправових відносин, наявність специфічного предмета регулювання, особливих методів регулювання правових відносин дає змогу зробити висновок про доцільність кваліфікування міжнародного приватного права як самостійної галузі внутрішньодержавного права на сьогоднішньому етапі розвитку науки та законодавства у сфері міжнародного приватного права» [10, с. 274]

Також варто розрізняти міжнародне публічне право та міжнародне приватне право, бо вони хоча і виступають двома частинами спільної назви та величезного масиву міжнародного права, але мають істотну різницю.

Найголовніша відмінність між цими двома галузями постає у предметі, суб’єктному складі, джерелах правового регулювання. Тому за джерелами права вони різняться: національне законодавство (у приватному), міжнародно-правові акти (у публічному); за предметом регулювання – економічні, торгові відносини характерні для публічного права, домовленість між державами, але реалізують цю домовленість приватні особи; норми публічного права звужують дію норм приватного права й навпаки – наприклад, держави уклали договір про торгівлю на суму в 5 млн. дол., але приватні особи згідні на більшу суму. Але вони не мають права це робити. Публічне право певним чином наглядає за приватним шляхом встановлення певних обмежень. За учасниками – фізичні та юридичні особи є центральними суб’єктами МПрП, тоді як міжнародне публічне право не визнає їх своїми суб’єктами. Міжнародне публічне право відносить до своїх суб’єктів держави, міждержавні утворення, міжнародні організації, державо подібні утворення, нації та народи, що борються за незалежність.

Отже, питання визначення місця міжнародного приватного права в юридичній системі досі залишається дискусійним та актуальним, проте можна з упевненістю стверджувати, що на сьогоднішній день сформувалось декілька основних концепцій щодо цього: міжнародно-правова, національно-правова та концепція, яка розглядає міжнародне приватне право як полісистемний комплекс. Також необхідно розрізняти МПрП та міжнародне публічне право, оскільки вони регулюють зовсім різні види правовідносин.

Література:

1. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / В. А. Бігун, Є. М. Білоусов, І. М. Жуков ; за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. — Х. : Право, 2015. — 320 с.

2. Богуславский М. М. Международное частное право: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Междунар. отношения, 1994. — 416 с.

3. Гаврилов В. В. Международное частное право: Учебное пособие. — Владивосток: Изд-во Дальневост.тун-та, 1997. — 124 с.

4. Международное право: Учебник / Отв. ред. Г. И. Тункин. — М.: Юрид. лит., 1982. — 566 с.

5. Ануфриева Л. П. Международное частное право. В 3 т. Т. 1: Общая часть: Учебник. — М.:тБЕК, 2002. — 288 с.

6. Антонюк Л. О. Місце міжнародного приватного права в правовій системі та його співвідношення з міжнародним публічним правом / Л.О. Антонюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – Вип. 72. – С. 161-170.

7. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23.06.2005 року № 2709-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15

8. Довгерт А.С. Міжнародне приватне право. Загальна частина : [підручник] / А.С. Довгерт, В.І. Кисіль. – К. : Правова єдність, 2012. – 374 с.

9. Гречка Т.А. Правова природа міжнародного приватного права і його місце в правовій системі України / Т.А. Гречка // Держава і право: збірник науко. праць. Серія «Юридичні і політичні науки» / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2011. – Вип. 52. – С. 303–309.

10. Покора І.Є. Місце міжнародного приватного права в системі права / І.Є. Покора // Правова держава. – 2012. - № 15. С. 269-275.