Право/ 2. Адміністративне та фінансове право

Паладієва Яна Валентинівна,

Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка,Україна

Військовий збір: вимушений тимчасовий захід чи життєво необхідний платіж для обороноздатності держави?

ЗУ від 28 грудня 2014 рок "Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" набрало чинності тимчасове встановлення військового збору на території України. На сьогодні у п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України зі змінами від 5 лютого 2016 року набув статусу законодавчо закріпленого військовий збір, який діятиме до завершення реформи ЗСУ.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що законодавча база щодо регулювання всіх аспектів ефективності законодавчого закріплення та впровадження військового збору не досягло належного рівня, що свідчить про прогалини та колізії в законодавстві. Ми пропонуємо розглянути військовий збір та його основні елементи, як складової податкової системи, які необхідні для його законного закріплення в ПК та справляння. Доцільним також можна вважати порівняння податкового законодавства щодо військового збору з країнами Європи, а також перспективи та пропозиції, щодо покращення законодавчого закріплення та справляння такого збору.

Платниками збору є особи:

• ФО-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження з України так і іноземні доходи;

• ФО-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
• податковий агент.

Тобто фактичними платниками збору є усі фізичні особи, які беруть участь у фінансово-правових відносинах незалежно від того, на території якої країни знаходяться джерела їх походження. А також податкові агенти, тобто юридичні особи( філія/відділ/представництво) та фізичні особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу мають сплачувати податок від імені та за рахунок платника податку.

Об'єктом оподаткування визначаємо:

• загальний місячний річний оподаткований дохід;

• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподаткуванні під час їх нарахування ( виплати/надання);

• іноземні доходи( прибуток) отримані з джерел за межами України.
Виходячи з вищезазначеного можна визначити, що оподаткуванню підлягають усі доходи платників податків, враховуючи соціальні виплати, пенсії та стипендії, та незалежно від того, на території якої країни ці доходи були отримані.
Ставка оподаткування становить 1.5% від об'єкта оподаткування. В порівнянні зі ставкою податку на доходи військовий збір можна визначити, як невеликий за сумою коштів податок. Проте його особливість полягає в тому, що він не встановлюється на невелику кількість платників, а охоплює значно ширше коло, що забезпечує надходження значних сум коштів до Державного бюджету, спрямованих на забезпечення обороноздатності країни та військових формувань.
Неоднозначним можна визначити те, що перелік чітко встановлених обов'язкових елементів податку є неповним і тому утворює значні проблеми у закріпленні та практичному застосуванні. Уточнюючи, можна зазначити, що п.6 підрозділу 10 ПК не містить чітко визначеного строку сплати податку та строку подання звітності про сплату. Відповідний пункт лише посилається на Загальну частину ПК, а саме статті 171 та 176 відповідно, котрі лише вказують на загальне визначення цих понять, на наявний обов'язок щодо платників, загальний порядок сплати, але не визначає часові межі щодо такого оподаткування. До того ж ПК, щодо військового збору не містить відомостей щодо бази оподаткування та податкового періоду, які визначені як обов’язкові елементи податку. Такі недоопрацювання в чинному законодавстві призводять до значної кількості колізій та прогалин щодо застосування відповідних норм. На сьогодні постає питання: "Чи можливе справляння військового збору в Україні, якщо він не має обов'язкових елементів податку та не підпадає під загальні правила оподаткування?"

Цікавим залишається той факт, що поняття "військового збору" чи "податку на оборону" відсутні в країнах ЄС. Фактично законодавство країн Західної Європи не передбачає таких платежів. Відповідно до середнього рівня життя та заробітної плати громадян Країн ЄС, загальні податки та збори, що застосовуються до них, досягають найвищого рівня в світі, так наприклад в Німеччині загальнодержавні податки в сумі складають 40% від доходу, а в Швеції, в свою чергу, - близько 60%. Саме завдяки встановленню високих ставок на податки , якісному механізму оподаткування та правовій свідомості платників, країни ЄС досягають найвищого економічного та соціального розвитку. В свою чергу військовий податок, не встановлюється як окремий платіж, а здійснюється із загальних доходів, кошти яких спрямовуються на рахунок обороноздатності країни та військового забезпечення. Єдиною країною Європейського Союзу, в якій існує подібний податок являється Латвія. З 1 лютого 2016 року за згодою правління в Латвії встановлено так званий "податок солідарності", який передбачає сплату додаткового податку з тієї частини доходів громадян, яка перевищує 4.000 євро. Податок було введено з метою забезпечення оборонної спроможності країни виключно для тих, хто заробляє більше за 4 тисячі, тим самим ведучи політику врівноваження доходів громадян.

Щодо перспектив доцільного та ефективного оподаткування на утримання військових формувань та оборону, можна висловити пропозицію щодо виключення військового збору, як окремого податку на території України. На наше переконання, саме поняття військового збору суперечить основному принципу міжнародного права щодо збереження миру. У свою чергу доцільним буде включити військовий збір, як окрему складову формування пакету соціального захисту, який на зараз діє у країнах Європейського Союзу та до якого входить медичне забезпечення, страхування, освіта та інше. Якщо збір встановити на належному законодавчому рівні та узаконити відповідно до правозастосовної практики та міжнародних стандартів, ефективність його виплати та кількість коштів необхідних для забезпечення обороноздатності країни буде значно збільшуватись, разом з рівнем життя населення країни.

Отже, враховуючи результати проведеного дослідження можна зазначити, що військовий збір, як обов’язків платіж встановлений на території нашої держави має безліч недоопрацювань та недоліків у аспекті його справляння. В свою чергу перспективи доцільного встановлення податку мають місце на існування на території України, у разі переймання досвіду західних країн з цього питання, що забезпечить належний рівень справляння податку та, як наслідок, обороноздатність та військову забезпеченість.