Психология
та социология /5. Психолого-воспитательные проблемы развития личности в
современных условиях
В. Московченко
Харківський національний університет внутрішніх справ,
Україна
Соціальна тривога та соціофобія в контексті делінквентної
поведінки підлітків
Складне економічне,
політичне та соціальне становище, у якому перебуває сучасне українське
суспільство, впливає і на процеси успішної або неуспішної соціалізації
підлітків. Руйнуються певні соціальні норми,
наростають процеси деформації сім'ї, для малозабезпечених шарів населення
унеможливлюються процеси задоволення звичайних матеріальних потреб - все це
призводить до загострення кримінальної обстановки і соціальної напруги. Для
багатьох українських сімей, що знаходяться у гонитві за елементарним матеріальним
забезпеченням, духовні цінності втрачають своє значення і сенс. Все це стає
чинниками різкого зростання соціальної та психологічної дезадаптації дітей і
підлітків. Складні процеси трансформації суспільного розвитку в Україні і
радикальних перетворень сучасної дійсності, негативно позначаються на зростанні
правопорушень серед неповнолітніх.
Однією з
головних умов попередження і профілактики делінквентної поведінки підлітків
виступає спрямований вплив на психологічні передумови і механізми її розвитку.
Таким чином, дослідження особистісних особливостей підлітків з делінквентною
поведінкою та розробка шляхів корекції їх негативних проявів має велике
теоретичне і прикладне значення.
Наявні
дослідження психологічних особливостей підлітків з делінквентною поведінкою в
більшості випадків спрямовані на обмежений діапазон характеристик, тоді як
специфіка соціальної тривоги залишається недостатньо вивченою. Соціальна
тривожність погіршує якість життя особистості, знижує шанси на успішну
соціальну реалізацію. Найбільш сензитивним до актуалізації
соціальних страхів і тривожності є підлітковий вік.
Мета
даного дослідження: виявити специфіку соціальної тривоги та соціофобії у делінквентиих підлітків.
Нами було застосовано опитувальник соціальної тривоги і соціофобії
(Сагалакова О.А., Труєвцев Д.В., 2012), призначений для визначення домінуючого
типу соціальної тривоги та вираженості проявів страху оцінювання в різних
ситуаціях в осіб молодого віку [1].
Для статистичної обробки результатів було
використано t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок.
Досліджувана
вибірка – підлітки чоловічої статі старшого підліткового віку у кількості 96 осіб. Досліджувані були розподілені за
двома групами. Першу групу (делінквентні підлітки) склали неповнолітні
засуджені (47 осіб). У другу групу увійшли 49 підлітків з умовно нормативною
поведінкою, які навчались у загальноосвітній школі.
За шкалою
«Соціальна тривога в ситуації ”бути в центрі уваги, під наглядом”» визначено вірогідне зниження показника у першій групі (р≤0,001).
За шкалою «Постситуативні румінаціі і бажання
подолати тривогу в експертних ситуаціях» вірогідні відмінності між
групами визначені не були. Як у першій, так і у другій групі, показники з
урахуванням довірчих інтервалів знаходяться на межі низького рівня (тобто,
відсутності емоційно-мотиваційного конфлікту та контролю тривоги) та
проміжкового рівня, та відбивають помірну тривогу в окремих ситуаціях
експертного оцінювання, бажання подолати тривогу в ситуаціях оцінювання та
можливість румінацій після стресових оціночних ситуацій. За шкалою «Тривога при
прояві ініціативи у формальних ситуаціях через страх критики на свою адресу і
втрати суб'єктивного контролю» також не
було виявлено вірогідних відмінностей між групами. Як у першій, так і у
другій групі, показники з урахуванням довірчих інтервалів свідчать про повищення тривоги і
її специфіку за даною шкалою, яка виявляє себе в окремих проявах психологічного
дискомфорту в суб'єктивно неконтрольованих ситуаціях взаємодії з незнайомими
людьми. Виявлено вірогідне зниження показника у першій групі (р≤0,001) за шкалою «Уникання безпосереднього
контакту при взаємодії в суб'єктивно експертних ситуаціях». З урахуванням довірчих інтервалів, за цією шкалою перша група характеризується помірною вираженістю
досліджуваного параметра, у другій групі показник досягає високого рівня. Зафіксовано вірогідне зниження показника за шкалою «Стриманість
у вираженні емоцій через страх відкидання і блокування ознак тривоги в
експертних ситуаціях» у першій групі (р≤0,01), що свідчить
про меншу вираженість відповідних проявів соціальної тривоги у цій групі.
Показники з урахуванням довірчих інтервалів свідчать про наступне: у першій
групі зафіксовано низький рівень соціальної
тривоги за даною шкалою, у другій групі виявлено проміжний рівень вираженості
показника за даною шкалою.
Таким чином, делінквентні підлітки, на відміну від досліджуваних
нормативної групи, відчувають в спілкуванні більшу свободу та менше переживають
щодо того, як вони виглядають в очах інших. Вони характеризуються меншою вираженістю соціальної уникання, тобто,
у цій групі зовнішня оцінка меншою мірою виступає регулятором
поведінки, і страх осуду з боку оточуючих для цих підлітків є менш характерним. Делінквентні підлітки є менш стриманими в прояві емоцій у
ситуаціях оцінювання, в них не вираженими є самофокусування уваги і блокування
тривоги як способи управління нею в ситуаціях прояву симпатії та оцінки
експертами. Цим досліджуваним притаманна помірно
підвищена соціальна тривога, вираженість якої у ситуації сильного стресу може
збільшуватися.
У дослідженні
виявлено специфіку соціальної тривоги, характерну для делінквентна підлітків,
що вимагає розробки відповідних психокорекційних програм.
Література: