Біологічні науки / 7. Зоологія.

К.п.н., доцент Трохимчук І. М., студ. Іщук В. О.

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

Біологія жуків-листоїдів (Chrysomelidae) лісових біоценозів Бердичівського району Житомирської області

У результаті проведеного дослідження уперше проаналізовано таксономічну структуру хризомелід Бердичівського району й проведено її порівняння з літературними даними, проаналізовано вплив факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність досліджуваної групи комах. Виявлено особливості трофічної спеціалізації та фенології жуків-листоїдів. Встановлено, що видовий склад хризомелід району дослідження налічує 29 видів, які належать до 14 родів та 7 підродин. З виявлених комах найбільш поширеними є види підродини Chrysomelinae та підродини Galerucinae, 42% і 24% відповідно від загальної чисельності хризомелід району. Для імаго більшої частини досліджуваних комах характерно живлення листям. Більшість личинок листоїдів – фітофаги, виняток складають види підродин Clytrinae та Cryptocephalinae, личинки яких є сапробіонтами. Оскільки жуки-листоїди тісно пов’язані з кормовими рослинами та місцями, де вони зростають, багато уваги приділено рослинності та визначено систематичний склад кормових рослин хризомелід. Усе згадане вище, а також збільшений в останні десятиріччя інтерес до питань вивчення та збереження різноманіття різних груп живих організмів, зумовлюють важливість й актуальність всебічного вивчення листоїдів Бердичівського району, зокрема встановлення їх зв’язку з кормовими рослинами.

У регіоні виявлено представників 7 підродин хризомелід з 13 можливих, що представлені в Україні. Найбільшою кількістю видів представлені підродини Chrysomelinae (12 видів; 41,38%), Galerucinae – 7 видів; 24,14%), підродина Cryptocephalinae налічує 4 види (13,8 % загального складу листоїдів регіону), інші підродини налічують від 1 до 2 видів, їхня частка складає від 3,45 до 6,9 % відповідно.

Дорослі хризомеліди більшу частину активного життя проводять на рослинах, іноді можуть забиратися досить високо в крони дерев та чагарників. Живляться вони переважно на живих ростучих частинах різноманітних деревних, чагарникових і трав’янистих рослин. Деякі у період активності тримаються на рослинах низько над землею або на поверхні ґрунту. Личинки починають живитися незабаром після виходу з яєць і продовжують (з невеликими перервами) до дорослого стану [1]. Жуки і личинки листоїдів найохочіше поїдають молоді листки на верхівках гілок та стебел, старі листки, як правило, обминають або гризуть неохоче. Лише деякі можуть поїдати зів’ялі листки кормових рослин. При живленні на листі жуки розміщуються з верхнього і нижнього боків. Личинки більшості видів живляться переважно на нижньому, затіненому боці листка [6].

Під час дослідження ми встановили, що живляться дорослі листоїди переважно в денні години. Вночі їх активність різко падає, вони ховаються на рослинах або залазять в укриття поблизу кормових рослин. Личинки теж найінтенсивніше живляться вдень, проте залишаються і на ніч у тих самих місцях і живляться протягом усієї ночі. Імаго та личинки хризомелід дуже ненажерливі. Більшість із них у період активності може за короткий час знищити наполовину або зовсім листки на кормових рослинах, часто залишаючи лише черешки і головні жилки [2]. Для імаго характерно грубе об’їдання листків або молодих стебел рослин. Часто вони обгризають листки по краях або прогризають їх наскрізь, утворюючи численні дірки різноманітної форми й розміру. Вони вигризають м’якуш листка знизу, залишаючи непошкодженими лише верхній епідерміс, головні, іноді другорядні жилки [4]. Найінтенсивніше вони поїдають листки в помірно суху, теплу, сонячну і безвітряну погоду. В дощ, при значному знижені температури і сильному вітрі, вони живляться не так інтенсивно, переважно ховаються в укриття і живляться лише тоді, коли більш-менш стихає вітер і рослини підсихають [1]. Трофічна спеціалізація імаго та личинок листоїдів виявляється в пристосуванні їх до харчування різними видами рослин і їх частинами. Ми вважаємо, що це пов’язано з тим , що жуки перелітають у пошуках молодих кормових рослин.

Ми встановили, що переважна більшість видів листоїдів району в трофічному відношенні спеціалізована досить вузько, харчується близькоспорідненими рослинами з однієї або навіть одного роду, лише окремі можуть живитися на рослинах, що належать до різних родин. Так, згідно наших досліджень, Листоїд тополевий (Chrysomela populi) і осиковий (Chrysomela tremula), Хризомела вербова (Chrysomela saliceti) і Плагіодера різнобарвна (Plagiodera versicolora) живляться на тополі, осиці й вербі. В лісах с. Райки, де проводилося дослідження, Листоїда тополевого (Chrysomela populi) ми відзначили на тополі чорній, а в с. Демчин – на осиці звичайній. Ми вважаємо, що це пов’язано з тим, що жуки - листоїди перелітають з одного місця на інше у пошуках молодих або свіжіших кормових рослин. Навіть тоді, коли жуки й личинки того чи іншого виду можуть успішно розвиватися на кількох близькоспоріднених видах рослин, вони чітко тяжіють до якоїсь однієї рослини. За літературними даними, при живленні на специфічній кормовій рослині в імаго раніше дозрівають статеві продукти й плодючість їх значно вища, строки розвитку преімангінальних фаз скорочуються при невисокій смертності. Це властиво майже всім олігофагам [5]. Ми відзначили, що серед підродини хризомелін немає монофагів. Окремі види, наприклад, Хризоліна маргінала (Chrysolina marginata), Хризоліна мінлива (Chrysolina varians) живляться звіробоєм звичайним, полином та деревієм; Хризоліна полинова (Chrysolina carnifex) вживає полин віниковий і полин польовий; Листоїд м’ятний (Chrysolina herbacea) – різні види м’яти. Вони є вузькими олігофагами. Поліфагія серед хризомелін розвинена теж дуже слабко.

У дорослій і личинковій стадіях галеруцини живляться на живих, ростучих частинах, найчастіше на листках в різноманітних деревних, чагарникових і трав’янистих рослин. Більшість видів з родів Galeruca, Lochmaea, Luperus i Agelastica (всього 6 видів) є поліфагами. Серед них деякі види, наприклад, Агеластика вільхова або листоїд вільховий (Agelastica alni) та Лупер садовий або в’язовий (Luperus xanthopoda) використовують для живлення багато видів деревних і чагарникових рослин із віддалених таксономічних груп [3].

Поряд з багатоїдністю у частини видів підродини галеруцин спостерігається чітко виражена кормова спеціалізація. Так, жуки і личники Піргалти вербової (Pyrrhalta lineola) використовують для їжі близькоспорід- нені види в’яза, Листоїда калинового (Pyrrhalta suturalis) – калини. Ці види належать до вузьких олігофагів. Монофагів серед галеруцин фауни досліджуваного району виявлено лише 1 вид - Лохмея вересова ( Lochmaea suturalis), вони живляться на низькорослих кущах вересу. Для імаго більшої частини видів хризомелід Бердичівського району характерно живлення листям. Більшість личинок листоїдів – фітофаги, виняток складають види підродин Clytrinae і Cryptocephalinae, личинки яких є сапробіонтами. За широтою спектру кормових рослин серед хризомелід фауни району дослідження виділяються такі групи: монофаги ( 4 види), олігофаги (вузьких олігофагів – 11 видів, широких олігофагів – 8 видів), поліфаги (6 видів). Таким чином, у районі дослідження переважають олігофаги, до них належать майже дві третини видів.

Під час дослідження ми визначили, що усі види жуків-листоїдів району дослідження пов’язані з рослинами відділу Квіткові, лише вид Hippuriphila modeeri трофічно пов’язаний з Хвощеподібними та Скритоголов сосновий (Cryptocephalus pini) – з Голонасінними. Живлення жуків-листоїдів району дослідження відбувається в більшості випадків на тих самих видах та родах рослин, що й в інших районах України. Більша частина Chrysomelidae лісових біоценозів Бердичівського району є – дендробіонтами (17 видів), як на деревно-чагарниковій, так і на трав’янистій рослинності можуть живитися 4 види, хортобіонтів – 8 видів. Із дендрофільних листоїдів найбільша кількість видів живляться листям верби, дубу, глоду, тополі, терену, в’язу.

Висновки. Кормова спеціалізація листоїдів виявляється і в їх пристосуванні до живлення в дорослій і личинковій фазах на певних частинах рослин. Під час дослідження ми з’ясували, що жуки й личинки під час живлення чітко тяжіють до листків кормових рослин, і лише при недостачі їжі можуть споживати їх молоді гілки, стебла, генеративні органи. За широтою спектру кормових рослин серед Chrysomelidae фауни району дослідження виділяються такі групи: монофаги ( 4 види), олігофаги (вузьких олігофагів – 11 видів, широких олігофагів – 8 видів), поліфаги (6 видів). Таким чином, у районі дослідження переважають олігофаги (66 %), до них належать майже дві третини видів. З виявлених листоїдів дендробіонтами є (17 видів або 59%), як на деревно-чагарниковій, так і на трав’янистій рослинності можуть живитися 4 види або 14%, хортобіонтів – 8 видів або 27%.

Література

1. Бровдій В.М. Жуки-листоїди. Хризомеліни. Випуск 16 / В. М. Бровдій . - Київ : Наукова думка, 1977. – 382 с.

2. Зінченко О.П. Лісова ентомологія. Частина ІІ / О. П. Зінченко, К.Б. Сухомлін . – Луцьк РВВ "Вежа" Вол. нац. ун-ту ім. Л.Українки, 2012. – 172с.

3. Коренева І.М. Систематична та екологічна характеристика ентомофауни широколистяних біоценозів Житомирщини / І.М Коренева , Н.О.Нечай // Збірник наукових праць. – Житомир: Вид-то ЖДПУ ім. І.Я. Франка, 2013. – 128 с.

4. Сергеев М.Е. Жуки-листоеды ( Coleoptera , Chrysomelidae) зоны широколиственных лесов Украины / М.Е. Сергеев // Український ентомологічний журнал, 2012. - № 2 (5). – с.21-39.

5. Сергєєв М.Є. Жуки – листоїди ( Coleoptera , Chrysomelidae) Полісся України / М.Є Сергєєв, П. М. Шешурак // Український ентомологічний журнал, 2014. – № 2(9). – с. 23-37.

6. Сільськогосподарська ентомологія. Підручник. / за ред. Б. М. Литвинова, М.Д. Євтушенка. – Київ: Вища освіта, 2005. – 511с.