Экономические науки/3. Финансовые отношения

Яременко А. І., магістр 1-ого року навчання

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Рентабельність підприємства як об’єкт фінансового аналізу

Рентабельність – це індикатор, який характеризує ефективність фінансово-економічного механізму діяльності підприємства, відображає адекватність системи управління та доцільність управлінських заходів у процесі його функціонування.

Рентабельність доцільно розглядати з двох позицій – як об'єктивну економічну категорію і як кількісний показник [1, с. 59]. Як об'єктивна економічна категорія рентабельність характеризує прибуток, прибутковість, фінансовий результат діяльності підприємства. Кількісне вираження цього критерію відображається через систему показників прибутковості, що забезпечують найбільш узагальнену оцінку ефективності фінансової діяльності підприємства. Таким чином, важливе значення показника рентабельності полягає у тому, що завдяки його використанню можна не лише виявити прибутковість чи збитковість, а й визначити ефективність використання коштів.

З цієї причини показники рентабельності є обов’язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. Завданнями аналізу рентабельності підприємства є:

- оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

- вивчення динаміки показників; визначення факторів зміни їх рівня;

- пошук резервів зростання прибутковості;

- розробка заходів для використання виявлених резервів.

При розрахунку рентабельності можуть бути використані різні показники прибутку. Це дозволяє виявити не тільки загальну економічну ефективність роботи підприємств галузі, але й оцінити інші сторони його діяльності.

Дослідження систем показників рентабельності, які використовуються у вітчизняній обліково-аналітичній практиці, свідчить про те, що в авторів немає одностайної думки з цього питання. Так, запропонований колективом авторів під керівництвом професора М. Г. Чумаченка [2] перелік показників рентабельності (рентабельність окремих виробів, рентабельність реалізованої продукції, рентабельність виробництва), на нашу думку, є неповним, адже він характеризує тільки ефективність виробництва і реалізації продукції. Запропонована Н. В. Тарасенко [3] система показників рентабельності також не є повною, адже вона не дає вичерпної інформації стосовно рентабельності виробництва продукції, її продажу, інвестування коштів у господарську діяльність.

На думку І.О. Бланка, найбільш узагальнену оцінку ефективності фінансової діяльності підприємства дає саме система коефіцієнтів рентабельності з тенденцією до збільшення (табл. 1.1)

Таблиця 1.1 – Показники рентабельності підприємства [4]

Показник	Економічна сутність
1. Коефіцієнт рентабельності активів	Обсяг чистого прибутку на одну гривню активів, що характеризує ефективність використання активів
2. Коефіцієнт рентабельності продукції	Обсяг чистого прибутку на 1 грн реалізованої продукції
3. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Частка чистого прибутку у влас-ному капіталі, яка характеризує ефективність вкладення коштів у підприємство
4. Коефіцієнт рентабельності діяльності	Наявність можливостей підпри-ємства до відтворення та розши-рення виробництва і характери-зує прибутковість його діяльності

Найбільш систематизована і повна група показників рентабельності запропонована колективом авторів під керівництвом професора Ф. Ф. Бутинця [5]. У відповідності з даною методикою всі відносні показники для аналізу ефективності діяльності поділяються на: витратні показники рентабельності, які характеризують дохідність понесених витрат; ресурсні показники рентабельності, які визначаються як відношення чистого прибутку, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування до вартості активів (капіталу) або їх складових; дохідні показники рентабельності, які розраховуються як відношення валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, чистого прибутку до чистого доходу від реалізації.

На нашу думку, щоб мати вичерпну інформацію про рентабельність продажу підприємства, доцільно застосувати також показники: рентабельність продажу від основної операційної діяльності та рентабельність продажу від звичайної діяльності. При розрахунку цих показників прибуток від основної операційної діяльності або відповідно прибуток від звичайної діяльності до оподаткування співвідноситься з чистим доходом від реалізації.

Отже, для об’єктивної оцінки ефективності роботи підприємства недостатньо знати лише абсолютну величину отриманого прибутку, необхідно володіти інформацією щодо його рентабельності (дохідність, прибутковість), тобто вивчати відносні показники ефективності діяльності. Різноманітність показників рентабельності зумовлює, у свою чергу, різноманітність методик аналізу рентабельності і, відповідно, визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. У процесі фінансового аналізу діяльності підприємств необхідно системно аналізувати рентабельність і чинники, що на неї впливають, постійно відстежувати і встановлювати резерви збільшення прибутку і комбінувати різноманітні шляхи підвищення рівня прибутковості.

Література:

1. Бержанір І.А. Рентабельність як основний показник оцінки діяльності підприємства / І.А. Бержанір, Н.І. Гвоздєй, Ю.В. Улянич // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. – 2015. – № 1(2). – С. 58 – 62.

2. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз : навч. посібник / М. Г. Чумаченко. – Київ : Вид-во КНЕУ, 2003. – 556 с.

3. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз : навчальний посібник / Н.В. Тарасенко. – Львів, «Новий світ – 2000», 2004. – 344.

4. Бланк I. О. Управління прибутком: Підручник / I.О.Бланк. – Київ : Вид-во Ніка-Центр, 2007. – 768 с.

5. Економічний аналіз : навч. посібник / За ред. д. е. н., проф. Ф. Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП Рута, 2007. – 704 с.