Історія/1. Вітчизняна історія

Хмельовський Андрій

студент 1курсу

(науковий керівник- к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна (м.Київ)

Дмитрівка – село на Київщині

Дмитрівка – невеличке село, що на Київщині. Заселення території цієї місцини почалося із середини ХІХ ст., з будівництвом залізниці Київ – Львів, у народі її називали Варшавською. Спочатку біля Залізниці виникли поштові станції й хутори і тільки на початку ХХ ст. вони почали перетворюватися у села. Проте, по-справжньому інтенсивно вони стали заселятися лише після революції 1905-1907 рр., під час столипінської реформи. Тоді народилося і село Дмитрівка.

Є три гіпотези виникнення назви села. Перша: свою назву воно отримало від імені Дмитра Харченка – управителя землями цукрозаводчика Миколи Терещенка. Припускають, що це він погодився оформити громаду документально, а за цю послугу попросив назвати поселення його іменем. За другою версією, село отримало назву від першої криниці, яку в1905 р. на місці джерела викопав Дмитро Кокот зі своїми сусідами і яку всі назвали Дмитровою. Ця криниця нині знаходиться на межі багатоповерхового масиву вулиці Садової й городів жителів вулиці Мічуріна (на даний момент з цієї криниці вода є непридатною для вживання). За третьою версією заснували село заможні переселенці з села Мотижин (нині Макарівського району), з Васильківського району та міста Боярки. Це сім’ї Кокотів, Петровських, Іванчуків, Скиб, Степаненків, Данченків, Бондарів, Савенків. Основними їх заняттями були тваринництво та бджільництво.

Після Жовтневого перевороту 1917 р., на території села було створено колгосп «Зоря». Незгідних з колективізацією виселяли до Сибіру. У січні 1960 р., на базі місцевого колгоспу «Зоря», яким на той час керував ветеран війни Дмитро Макарович Шаповалов, було створене дослідне господарство «Дмитрівка» Українського науково-дослідного інституту садівництва південного відділення ВАСГНІЛ. Вже навесні 1961 р. на 143 гектарах піщаної землі було посаджено сади. У 1966 р. вони дали перший врожай. Під час керування господарством Кузьми Михайловича Качайленко до села було прокладено шлях із твердим покриттям, збудовано дитсадок, школу, лазню, ферми, склади, їдальню, гуртожитки, перші багатоквартирні будинки. При наступних керівниках господарства – Андрієві Павловичеві Безсмертному і Валерію Івановичу Власову збудовано сучасний культурно-спортивний комплекс: Дмитрівський будинок культури, двоповерхове приміщення сільської ради, нові багатоквартирні будинки, у село проведено газ. У 1983р., недалеко від села, за лісом, утворене допоміжне господарство – «Дмитрівка-2», яке в народі назвали «Кубою». Воно збудувало чотириповерховий 180-ти квартирний житловий масив вулиці Садової і ще один дитячий садочок, який передано молодшим класам місцевої школи.

За роки незалежності заасфальтовано майже всі вулиці сіл Дмитрівської сільської ради, збудовано храм Різдва Богородиці, споруджено 7 міні-котелень для приміщень соціальної сфери. Працює єдиний в районі сільський громадський банно-пральний комплекс.

Дослідне господарство «Дмитрівка» має в користуванні 135гасаду, 25 га ягідників та 5 га полуниці. Навесні 2006 р. закладено сад українсько-польської дружби, посаджено 0,5 га полуниці італійських сортів, нові сорти малини, розпочато закладку 1,5 га саду груш та 1,5 га саду слив, реконструйовано тракторну бригаду [2].

У Дмитрівському Будинку культури діють майже 20 колективів художньої самодіяльності, серед яких – Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Дмитрівчанка», яким керував Заслужений артист України, сопілкар Євген Миколайович Бобровніков; чотири дитячих зразкових колективи:

· Зразковий самодіяльний хореографічний ансамбль «Любисток» (керівник Н.А. Делієргієва);

· Зразкова самодіяльна художня студія «Веселка» (керівник Н.В.Нечай).

· Зразкова самодіяльна вокальна студія естрадного співу «Барви» (керівник О.А. Іванчук);

· Зразковий ансамбль спортивно-бального танцю «Парадайс» (керівник А.М. Дітковська) [1].

Також на території сільської ради села Дмитрівка розташовано багато комерційних підприємств а саме: «Віннер Імпортс Україна», «ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ».

Отже, в наші дні село є перспективним й процвітаючим за рахунок налагодженої інфраструктури та правильного шляху розвитку з акцентом на розвиток молоді. Значний пласт з історії населеного пункту автором було взято із переказів старожилів села.

Література:

1. Дмитрівська сільська рада. Києво-Святошинський район. Київська область [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dmitrivka.rada.org.ua/contacts/