Медицина / 7. Клінічна медицина
Коломієць С.І.
аспирант кафедри загальної і медичної психології та
педагогіки
Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця, Україна
Гендерна
специфіка в дослідженні рівня агресивності у дітей з різним ступенем сколіозу
Сучасне
суспільство є зацікавленим у тому, щоб зберегти та покращити здоров’я людей, а
зокрема дітей. Сколіоз, або викривлення хребта є одним із найбільш частих
захворювань опорно-рухового апарату у дітей. На жаль, дана патологія останніми
роками має тенденцію до прогресування і до закінчення росту дитячого організму
може досягнути вищого ступеню. Згідно з даними різних авторів розповсюдженість
цього важкого захворювання серед дітей та підлітків становить від 3-5% до 33% [4;
5; 8] молоді. При цьому відсоток захворювань кістково-м’язової системи, що
обумовлюють первинну інвалідність у дітей і підлітків, пропорційно зростає зі
збільшенням віку [5]. Досить гостро як в Україні, так і за кордоном, стоїть
проблема надання спеціалізованої допомоги дітям та підліткам з
травматолого-ортопедичною патологією [1; 6; 7; 8]. Тому на сьогодні неабиякого
значення для практичної діяльності лікаря набувають патогенні впливи хвороби на
психіку пацієнта будь-якого віку – йдеться саме про порушення психічної
діяльності людини за умов існуючого захворювання [2; 9].
Метою даного дослідження стало
визначення гендерної специфіки
в рамках вивчення рівня агресивності у дітей з різним ступенем сколіозу. Для
оцінки рівнів агресивності та наявності деструктивних тенденцій використано
опитувальник Баса–Дарки [3]. Під час роботи
також використовувалися t-критерій Стьюдента, U-критерій Манна–Уітні, j-критерій Фішера та c2-критерій
Пірсона. В усіх випадках порівнянь визначалася ймовірність розходжень р
(розходження враховувались як статистично значущі при p<0,05).
Виконано
обстеження 184 підлітків віком 14-16 років, у яких був діагностований сколіоз
різного ступеня. За критеріями включення-виключення до подальшого дослідження
було відібрано 169 осіб обох статей; серед обстежених було 85 дівчат та 84
юнака, що у відсотках відповідно склало 50,30% та 49,70 %.
Було виділено 2
основні групи за ступенем сколіозу. До Г1 увійшли 96 осіб з І та
ІІ ступенем сколіозу, з них 47 дівчат (Г1(д) та 49 юнаків
(Г1(ю); до Г2 включено 73 особи з ІІ та IV ступенем, серед яких
38 дівчат (Г2(д) та 35 юнаків (Г2(ю).
Таблиця 1
Розподіл досліджених за місцем навчання (n, %)
|
Місце навчання |
Г1(д) n=47 |
Г1(ю) n=49 |
Г2(д) n=38 |
Г2 (ю) n=35 |
||||
|
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
|
|
Школа |
34 |
72,34 |
35 |
71,43 |
32 |
84,21 |
30 |
85,71 |
|
Коледж (училище) |
13 |
27,66 |
14 |
28,57 |
6 |
15,79 |
5 |
14,29 |
Як свідчать дані,
наведені у табл. 1, більшість
досліджених підлітків були учнями загальноосвітніх шкіл (77,51% із загальної
кількості досліджених).
Серед
психоемоційних характеристик підлітків зі сколіозом в даному досліджені ми вивчали
рівень агресивності.
Таблиця 2
Розподіл досліджених за рівнем агресивності (середній бал)
|
Шкали |
Г1(д) n=47 |
Г1(ю) n=49 |
Г2(д) n=38 |
Г2 (ю) n=35 |
|
Фізична агресія |
2,30 |
3,10 |
3,40 |
4,00 |
|
Непряма агрессия |
3,50 |
3,30 |
4,40 |
4,30 |
|
Роздратованість |
3,20 |
3,40 |
4,50 |
4,60 |
|
Негативізм |
2,90 |
3,60 |
3,80 |
4,50 |
|
Образливість |
3,50 |
2,80 |
4,80 |
3,90 |
|
Підозрюваність |
2,80 |
3,10 |
3,90 |
4,10 |
|
Вербальна агресія |
2,40 |
3,20 |
3,30 |
4,00 |
|
Почуття провини |
3,40 |
2,70 |
4,30 |
3,50 |
За даними табл. 2 відмічено, що рівень
агресивності за всіма шкалами збільшувався одночасно зі збільшенням ступеня
порушень при сколіозі (різниця між Г1(д) та Г2(д), Г2(ю) та Г2(ю) є
достовірною; (p≤0,05). Так, різниця між Г1(д) та Г1(ю) за окремими
шкалами агресивності складали: за шкалою фізичної агресії – 0,8 балів; за
шкалою роздратованості – 0,2 балів; за шкалою негативізму – 0,7 балів; за шкалою підозрюваності – 0,3
балів; за шкалою вербальної агресії – 0,8 балів. Різниця між Г2(д) та Г2(ю) за
окремими шкалами агресивності складали: за шкалою фізичної агресії – 0,6; за
шкалою роздратованості – 0,1 балів; за шкалою негативізму – 0,7 балів; за
шкалою підозрюваності – 0,2 балів; за шкалою вербальної агресії – 0,7 балів;.
Виключення
складали шкали образливості та почуття провини та непрямої агресії, більш
високі показники за якими відімчались в групах дівчат: різниця між Г1(д) та
Г1(ю) за шкалою непрямої агресії складала 0,2 балів, за шкалою образливості –
0,7 балів, за шкалою почуття провини – 0,7 балів; різниця між Г2(д) та Г2(ю) за
шкалою непрямої агресії складала 0,1 балів, за шкалою образливості – 0,9 балів,
за шкалою почуття провини – 0,8 балів.
При аналізі
отриманих даних встановлено, що вищі показники майже за всіма шкалами
агресивності мали юнаки порівняно з групами дівчат. Так найбільшу гендерну
різницю у – 0,8 балів серед осіб з І та ІІ ступенем сколіозу (Г1) виявлено за
шкалами фізичної та вербальної агресії, за шкалою негативізму така різниця
склала – 0,7 балів. У групі (Г2) осіб з ІІІ та IV ступенем сколіозу
максимальні показники різниці у – 0,7 балів виявлені за шкалами вербальної
агресії та негативізму, шкала фізичної агресії зайняла третє місце і склала –
0,6 бала. Зворотня різниця виявлена по шкалам образливості та почуття
провини (по 0,7 бала) тобто більш високі показники відзначалися у дівчат, а не
у юнаків при І та ІІ ступені сколіозу (Г1). При зростанні ступеню сколіозу до
ІІІ та IV гендерна різниця за даними шкалами також зростала так за
показниками в групах Г2 вона зросла до
0,9 та 0,8 балів відповідно.
Таким чином, в
результаті проведеного аналізу отриманих під час дослідження даних виявлено
гендерну різницю щодо рівня агресивності. Високі показники майже за всіма
шкалами агресивності мали здебільшого юнаки у порівнянні з групами дівчат (p≤0,05). Також, слід
зазначити, що із зростанням ступеню сколіозу хлопці більш схильні к проявам
негативізму та фізичної й вербальної агресії, а у дівчат збільшується почуття
провини та образливість.
Література:
1.
Гитт
В. Д. Здоровый позвоночник. Лечение нарушений осанки и телосложения,
сколиозов, остеохондрозов / В. Д. Гитт. – М. : ЦПФС
«Единение», 2010. – 128 с. 5.
2.
Михайленко Г. В. Огляд
сучасних підходів до застосування засобів фізичної реабілітації при
сколіотичній хворобі / Г. В. Михайленко, В. Т. Рубан, Т. Г. Рубан // Слобожанський
науково-спортивний вісник. – 2013. – №3. – С. 154–157.
3.
Райгородский Д. Я. Практическая
психодиагностика / Д.Я. Райгородский. – М.: Бахрах-М, 2011.
– 672с.
4.
Садовая Т. Н. Скрининг деформаций позвоночника у детей
как компонент охраны здоровья населения / Т. Н. Садовая, И.
А. Цыцорина // Политравма. 2011. - № 3. – С. 23-28.
5.
Саломова Ф. И. Особенности физического развития
школьников с нарушениями осанки / Ф. И. Саломова // Профилактическая и
клиническая медицина. 2008. - № 4. – С. 48-50.
6.
Сутула
А. В. Ставлення батьків щодо розвитку порушень постави дітей /
А. В. Сутула // Слобожанський науково-спортивний вісник. –
2012. – №5(2). – С. 131-135.
7.
7. 11 Хватова М. В. Лабильность
нервной системы подростков и ее психологические и физиологические корреляты /
М. В. Хватова, А. Д. Ноздрачев // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. Сер. 3, Биология.
2007. - № 3. - С. 54-64.
8.
Dewald R.
Spіnal
Deformіtіes /
R. Dewald. – Publіcatіon : Thіeme, 2011. – 861 p. 16. Heftі F.
Pathogenesіs
and bіomechanіcs of
adolescent іdіopathіc scolіosіs (AІS) /
F. Heftі //
J. Chіld.
Orthop. – 2013. – Vol.3.
9.
Weіnsteіn S. L. Adolescent іdіopathіc scolіosіs /
S. L. Weіnsteіn // The
Lancet. – Vol. 371(9623). – 2008. – P. 1527.