Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Застосування
демонстраційних заходів, як шлях до підвищення ефективності лекційних занять з
фізики
Призначення технічних вузів, за визначенням, – підготовка спеціалістів, що
мають вирішувати технічні задачі, відповідно до отриманої спеціальності, тобто
працювати з реальними фізичними об’єктами, які функціонують згідно з законами
природи. Саме тому дуже важливою була і залишається фундаментальна підготовка
спеціалістів, вивчення дисциплін природничо-наукового циклу, зокрема фізики.
При цьому для лектора дуже важливо враховувати рівень попередньої підготовки
студентів, їх здатності до сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Саме
це визначає методи навчання, які слід застосовувати викладачеві [1].
Фізика завжди вважалась досить важким для багатьох студентів предметом.
Зараз кількість таких студентів зростає, як внаслідок загального зниження рівня
шкільної підготовки, так і, не в останню чергу, через все більшу відірваність
сучасної людини від природи. Науково-технічний прогрес, створивши штучне
навколишнє середовище, парадоксальним чином привів до того, що люди, які мають
підтримувати функціонування цього середовища, значно менше розуміють природні
закони, що лежать в основі його існування, ніж ті, хто його створював. Мова йде
не про формальне знання, а саме розуміння на інтуїтивному рівні, яке формується
виключно при взаємодії людини з реальними природними чи технічними об’єктами.
Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є застосування на лекціях демонстраційних
методів, що дозволяє наочно показати багато фізичних явищ, з якими людина не
стикається в повсякдкнному житті в явному вигляді.
Завдяки розвитку технічних засобів в наш час можна показувати записи фізичних
демонстрацій які неможливо або важко було проводити раніше на існуючій
матеріальній базі [2]. Все
більшого поширення набувають комп’ютерні моделі та презентації, причому існує
тенденція до повного витіснення ними класичних лекційних демонстрацій і навіть
лабораторних робіт. Між тим надмірне захоплення сучасної молоді комп’ютерами вже
приводить до виникнення такої розумової патології, як «комп’ютерний аутизм» [3],
жертва якого впевнена, що через Інтернет може отримати всю необхідну для життя
інформацію, а поворухнувши комп’ютерною мишею впливати на глобальні процеси у Всесвіті.
В кінцевому результаті така людина стає неспроможною не лише працювати зі
складними технічними об’єктами, а навіть виконувати буденну домашню роботу.
Таким чином цілком зрозуміле і загалом правильне прагнення якомога більше
комп’ютеризувати навчальний процес, може привести і до певних негативних
наслідків, особливо при підготовці інженерних та наукових кадрів. Заміна
реальних лекційних демонстрацій і, більше того, лабораторних робіт, під час
яких студент може «вживу» побачити, а іноді, навіть, на собі відчути фізичні
ефекти, комп’ютерними моделями навіть там, де це не обумовлено технічною
неможливістю демонстраційного експерименту, не сприяє розвитку у студентів фізичного
та інженерного мислення. Студент підсвідомо починає сприймати комп’ютерні
моделі як реальність, і некритично їм довіряти, тим більше, що психологічно
моделі сприймаються, як щось більш «правильне» ніж явища та об’єкти, які вони у
спрощеному вигляді відображають. На рівні навчальних проектів це мало помітно,
але якщо така особливість мислення зберігається у дипломованого спеціаліста,
може привести до тяжких і навіть трагічних наслідків.
Таким чином, з метою підвищення якості фундаментальної підготовки студентів
інженерних та природничих спеціальностей поруч зі збільшенням ролі в
навчальному процесі сучасних комп’ютерних та мультимедійних засобів не слід
відмовлятись від класичних лекційних демонстрацій. Більше того, на думку
автора, цей метод навчання слід застосовувати якомога ширше. Класичні
демонстрації не потребують дорогого обладнання і можуть бути організовані
власними силами кафедри. А от цінність демонстраційних експериментів для
формування фізичного та інженерного мислення дуже велика.
Література
1. Кузьменко Г.М. Розвиток пізнавальної мотивації на лекціях із фізики /
Г.М. Кузьменко // Педагогічні науки: збірник наукових праць. – Полтава: ПНПУ
ім. В.Г. Короленка, 2013. – Вип. 1 (57). – С. 66-71.
2. Довгоп’ятий Ю.М. Використання лекційних демонстрацій
в курсі загальної фізики / Ю.Довгоп’ятий // Матеріали
ІІІ науково-технічної конференції «Інформаційні моделі, системи та технології»,
24 квітня 2013 року — Т. : ТНТУ, 2013 — С. 58. — (Новітні фізико-технічні та
освітні технології).
3. Некрасов С.Н., Некрасов В.С. Пределы деградации образа человека и задачи научной философии / С.Н. Некрасов, В.С. Некрасов Новые идеи в философии.
Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 10. Пермь: ПГУ, 2001.