Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

К. пед. н., доц. Хміль Н.А.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

ЗМІСТ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Актуальність нашого дослідження обумовлена заказом суспільства на інноваційного, творчого вчителя з високим рівнем готовності до застосування сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі, серед яких вагоме місце сьогодні займають хмарні технології.

Методично грамотна організація навчально-виховного процесу за допомогою цих технологій можлива за умови наявності у майбутніх учителів системи необхідних знань щодо використання їх можливостей для розв’язання тих чи інших педагогічних завдань.

Досліджуючи феномен професійної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності, дослідники (К. Дурай-Новакова, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, А.Ліненко, В. Сластьонін та ін.) наголошують на її складному інтегративному характері. Спираючись на їх наукові здобутки у нашому дослідженні визначено, що професійна готовність майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі виявляється у володінні сукупністю спеціальних знань та практичних умінь і навичок, позитивному ставленні та бажанні здійснювати цю педагогічну діяльність, здатності щодо самооцінки та підвищення рівня власної підготовки.

Спираючись на наукові праці Л. Александрової, Л. Галкіної, К. Гоцуляк, Л. Десятирікової, Л. Дзюби-Шпурик, М. Дяченко та Л. Кандибовича, Т. Ковалькової, О. Комар, Н. Олефіренко, З. Онишківа, А. Тарановської, Л. Шевцової та інших у структурі професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі виокремлюємо когнітивний компонент. Він визначається системою спеціальних знань про хмарні технології та їх педагогічні можливості, принципи, способи та прийоми їх використання у навчально-виховному процесі.

Когнітивний компонент являє собою єдність загальнотеоретичних, психолого-педагогічних, методичних та технологічних знань з проблеми використання хмарних технологій в освітньому процесі; сприяє формуванню уявлення про важливість та необхідність їх застосовування.

Діяльність майбутнього вчителя щодо організації начально-виховного процесу із використанням хмарних технологій потребує засвоєння знань [1-2]:

загальнотеоретичних – сутності хмарних технологій, їх класифікації; основних моделей надання хмарних послуг та їх особливостей;

психолого-педагогічних – ролі хмарних технологій в освіті, їх переваг і недоліків для організації освітньої діяльності, педагогічного потенціалу; класифікації сучасних хмарних сервісів для організації освітньої діяльності; дидактичних можливостей хмарних сервісів; психолого-педагогічних вимог до хмарних сервісів для їх використання у процесі навчання та виховання учнівської молоді; можливих практичних способів організації мережної педагогічної взаємодії з різними суб’єктами навчально-виховного процесу (учитель – учень, учень – учень, учитель – батьки – адміністрація, учитель – учитель – адміністрація) з використанням хмарних сервісів; можливих труднощів та негативних наслідків щодо використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі; критеріїв відборі хмарних сервісів для їх використання у навчальному процесі; можливостей хмарних технологій для розробки навчально-методичних матеріалів; етапів проектування електронних навчальних ресурсів за допомогою хмарних сервісів; основні моделі побудови мережної взаємодії з використанням хмарних сервісів; функціональних можливостей хмарних сервісів для організації взаємодії між педагогами та учнями при дистанційному навчанні; особливості використання розроблених навчальних матеріалів на основі хмарних сервісів у межах дистанційного підходу до навчання;

методичних – методик використання хмарних сервісів для організації навчальної, проектної, дослідницької, самостійної та позанавчальної діяльності учнів; методичних вимог до розробки змістовних, доступних та безпечних навчально-методичних матеріалів із використанням хмарних сервісів; методик розробки інноваційного навчального середовища за допомогою хмарних технологій;

технологічних – основних характеристик і функціональних можливостей хмарних сервісів; правил безпечної поведінки в мережі Інтернет; вимог щодо дотримання інформаційної безпеки (правил взаємодії в мережі Інтернет, реєстрації користувачів) при використанні хмарних сервісів в процесі організації навчальної діяльності.

Отже, підсумовуючи можна зазначити, що когнітивний компонент у структурі професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі є теоретичним фундаментом, основою для набуття ними практичних умінь і навичок, необхідних для перетворення системи навчання і виховання учнів, які мають жити і працювати в інформаційному суспільстві.

Література:

1. Шевченко В.Г. Облачные технологии как средство формирования ИКТ-компетентности будущих учителей информатики : дис. …канд. пед. наук : 13.00.02 / Виктория Геннадьевна Шевченко. – Москва, 2016. – 263 л. – Библиогр.: с. 184–204.

2. Олефіренко Н.В. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів : дис. …док. пед. наук : 13.00.04 / Надія Василівна Олефіренко. – Харків, 2015. – 513 л. – Библиогр.: с. 397–454.

Їх використання в освітньому процесі створює передумови його інтенсифікації, підвищує рівень інтерактивності навчання, сприяє розумовій, творчій, комунікативній, спільній діяльності учнів, посилює їх інтерес, пізнавальну активність і навчальну мотивацію до вивчення предметів.

В умовах інтеграції хмарних технологій в освітній процес загальноосвітніх навчальних закладів готовність до їх ефективного використання необхідна умова успішної педагогічної діяльності сучасного учителя.

класифікація облачні технологій

средства наглядних обектов в процес се комунікаціі, втом числе концептуальних, организационніх диаграм, видеомонтажа