ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

Велика А. Я., Кропельницька Ю. В.

Анотація. В статті розглядаються основні підходи до викладання та розробки програми з дисципліни Медична хімія для студентів спеціальності Технології медичної діагностики та лікування” на основі кредитно-модульної системи у Вищому державному навчальному закладі УкраїниБуковинський державний медичний університет

Ключові слова: медична хімія, кредитно-модульна система, спеціальність Технології медичної діагностики та лікування.

Вступ. Система вищої освіти сьогодні – це ключова сфера розвитку суспільства, яка привертає до себе надзвичайно велику увагу і зазнає критики в контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у тому числі європейських. Численні дослідження показали, що вища освіта забезпечує формування потенціалу особистості та розвиток аналітичних навичок і сприяє розвитку національних економік, тобто, в майбутньому для держави і особистості все більшу роль буде відігравати рівень освіти, обсяг і ступінь використання знань. Це зумовлено суттєвим збільшенням виробництв, зростанням обсягів науково-технічної інформації, швидкою зміною технологій тощо. Для України це особливо актуально, бо взяті зобов’язання країни – учасника Болонського процесу повертають вектор сучасної політики і стратегії держави в напрямку подальшого розвитку національної освіти, її адаптації до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформації та інтеграції в європейське і світове співтовариство. Виходячи з того, що в сфері вищої освіти відбувається завершення освітнього циклу і формування спеціаліста, можна виділити такі основні вимоги до підготовки сучасного фахівця: широкі фундаментальні знання, вміння працювати в колективі, швидко оволодівати новими технологіями, мати навички самоосвіти та здібності до творчої і дослідницької роботи. Ці якості спеціаліста стають головними цілями та орієнтирами для побудови сучасної системи вищої освіти, яка б сприяла створенню знань, доступ до них, управління ними, їх розповсюдження і контроль їх засвоєння [1, 2]. Наявна система навчання і контролю знань студентів не повною мірою відповідає цим вимогам і не дає змоги організувати навчальний процес таким чином, щоб студент намагався працювати самостійно і систематично. Як показав багаторічний педагогічний досвід ця система підготовки фахівців, особливо в медичній галузі, спрямована на масовість і передбачає вивчення за короткий термін значної кількості предметів і оволодіння великим обсягом інформації, що пов’язане зі значним психологічним навантаженням та суб’єктивністю в оцінюванні знань. Враховуючи це, впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу за стандартами ECTS є дуже важливою в умовах конкуренції на світовому ринку праці та інноваційного розвитку суспільства.

Основна частина. Формування нової моделі освіти, подальший розвиток соціально-економічних перетворень в Україні, інтеграція освіти в міжнародне співтовариство висувають принципово нові вимоги до процесу підготовки медичних фахівців [3].

Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності “Технології медичної діагностики та лікування”, формування загальних та професійних компетентностей є одним з головних завдань навчально-виховного процесу і в умовах сьогодення набуває особливої актуальності у зв’язку з бурхливим розвитком українського ринку праці.  Великі можливості виникають при застосуванні здобутих професійних навичок випускниками, у зв’язку з організацією в структурі практично кожної лікувально-профілактичної установи лабораторної служби, не кажучи вже про спеціалізовані діагностичні центри та лабораторії, особливості роботи яких вимагають від працівників розуміння стратегії підприємства, необхідності організаційних змін, уміння працювати в групі, здійснювати ділове спілкування тощо.

З 2016 року у Вищому державному навчальному закладі України “Буковинський державний медичний університет” розпочато підготовку бакалаврів спеціальності “Технології медичної діагностики та лікування” за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Викладачами кафедри медичної та фармацевтичної хімії, на якій здійснюється підготовка студентів даної спеціальності з медичної хімії, були розроблена навчальна програма, адаптована до кредитно-модульної системи навчання. Вона має наступну структуру: пояснювальна записка, мета вивчення навчальної дисципліни, структурований зміст за окремими модулями, кожен з яких містить певну кількість ECTS (кредитів), тематичний план лекцій і практичних занять (за модулями), тематичний план самостійної підготовки студентів (за модулями), перелік питань для підсумкового контролю (до кожного модуля і для дисципліни в цілому), форми контролю, перелік навчально – методичної літератури.

При вивченні навчальної дисципліни “Медична хімія” отримані студентами знання про основні типи хімічної рівноваги відіграють значення у формуванні цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму, а також вміння застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу, класифікації хімічних властивостей та перетворень біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму.

Відповідно до вимог кредитно-модульної системи навчання обсяг навчального часу на вивчення медичної хімії у навчальному плані визначено у кредитах – 8 кредитів (240 годин) та зміст навчальної програми структуровано на на два модулі, до складу кожного з яких входять по два змістових модулі.

При підготовці майбутнього спеціаліста необхідно враховувати формування професійних і загальних компетентностей, рекомендованих у переліку проекту TUNING. Дисципліна “Медична хімія” забезпечує набуття студентами наступних компетентностей:

- інтегральні: здатність розв’язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень, здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов та вимог.

- загальні:

1.        Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

2.        Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.

3.        Здатність до здійснення саморегуляції та ведення здорового способу життя, здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

4.        Здатність до вибору стратегії спілкування; здатність працювати в команді; навички міжособистісної взаємодії.

5.        Здатність спілкуватися рідною мовою як усно, так і письмово; здатність спілкуватись другою мовою.

6.        Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

7.        Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися і бути сучасно навченим.

8.        Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

9.        Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.

10.   Здатність діяти соціально відповідально та громадсько свідомо.

11.   Прагнення до збереження навколишнього середовища.

- спеціальні (фахові, предметні): здатність здійснювати лабораторні та інструментальні дослідження, оцінювати їх результати.

В процесі вивчення медичної хімії досягаються такі інтегративні кінцеві програмні результати:

1.        Здатність виявляти знання в практичних ситуаціях.

2.        Здатність використовувати знання та розуміння предметної області та розуміння професії.

3.        Розуміння саморегуляції та ведення здорового способу життя, здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

4.        Здатність усвідомлювати вибір стратегії спілкування; уміння працювати в команді; навички міжособистісної взаємодії.

5.        Здатність ефективно спілкуватися, формулювати та розв’язувати завдання рідною мовою як усно, так і письмово.

6.        Здатність використовувати деякі інформаційні і комунікаційні технології.

7.        Розуміння застосованих методик та методів аналізу проектування і дослідження, а також їх обмежень відповідно до спеціалізації

8.        Здатність аналізувати і оцінювати хімічні процеси, обирати і застосовувати придатні типові аналітичні, розрахункові та експериментальні методи, інтерпретувати результати досліджень

9.        Практичні навички вирішення складних завдань реалізації хіміко-біологічних проектів і проведення досліджень відповідно до спеціалізації.

10.   Здатність збирати, інтерпретувати відповідні дані і аналізувати складності в межах спеціалізації для донесення суджень, що висвітлюють соціальні та етичні проблеми.

11.   Розуміння прагнення до збереження навколишнього середовища.

12.   Здатність демонструвати сучасний рівень знань профільних питань з медичної хімії стосовно вирішення проблем медицини.

13.   Здатність демонструвати, розуміти і оцінювати фізико-хімічні (лабораторні та інструментальні) дослідження біологічних систем організму та зовнішнього середовища людини.

14.   Здатність аналізувати та інтерпретувати фізико-хімічні процеси, що мають місце в організмі людини.

15.   Здатність зіставляти фундаментальні явища хімії принципам медицини і розробляти компоненти і процеси клінічних досліджень виходячи з цих принципів.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є: лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів. Згідно сучасної системи освіти більша увага звертається на самостійну роботу студентів. На кафедрі медичної та фармацевтичної хімії студентам спеціальності “Технології медичної діагностики та лікування” пропонуються наступні види індивідуальної роботи та завдання до них:

А) Підготовка огляду наукової літератури однієї з тем:

1. Практичні аспекти застосування медичної хімії у медицині.

2. Роль d-елементів у ферментативних процесах організму

3. Критерії оцінки методів лабораторних досліджень: достовірність, точність, специфічність, чутливість та помилка методу.

4. Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу

5. Біологічні ліганди і комплексоутворювачі: функції і завдання

6. Кінетичні особливості дії ферментативних систем організму.

7. Біологічний каталіз: специфічність та селективність.

8. Окисно-відновні реакції в живих організмах.

9. Застосування сучасних методів кількісного аналізу у медицині.

10. Кислотно-основний гомеостаз: біологічна роль та можливі причини порушення рівноваги.

11. Буферні системи організму: біологічна роль та наслідки порушення функціонування.

12. Біологічна роль та застосування у медицині електродних потенціалів.

13. Колоїдні системи у живих організмах: механізми утворення, стійкість та коагуляція.

14. Біологічна роль та застосування осмотичних процесів у медицині.

15. ВМС у живих організмах: механізми утворення, стійкість та властивості.

Б) Виступ  на науково-практичній конференції

В) Написання статей, доповідей

Г) Проведення експериментальних досліджень:

1.Якісне визначення макроелементів у біологічних рідинах, зокрема, Нітрогену, Хлору, Кальцію в крові.

2.Визначення карбонатної твердості природної води та кислотності шлункового соку.

3. Визначення цукру в крові, молочної кислоти, ацетонових тіл.

Д) Підготовка демонстраційних таблиць

Виконання студентом індивідуальних завдань не тільки дає змогу підвищити оцінку за дисципліну, але й сприяє розвитку творчого мислення, підвищенню загальнонаукового рівня й виробленню навичок дослідницької діяльності.

Кредитно – модульна система навчання передбачає рейтингову систему оцінювання успішності студентів, яка є невід’ємною складовою модульної технології навчання. Вона формується на засадах поетапного контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання. Рейтингова система оцінювання впроваджується з метою стимулювання і самоорганізації систематичної навчальної діяльності студентів, забезпечення об’єктивності та прозорості в оцінюванні знань, посилення мотиваційного компоненту, сприяння ініціативи зі сторони студента.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок  відповідно до переліків, визначених програмою дисциплін. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модулю, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів (40%). Таким чином обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

Для оцінювання навчальної діяльності студентів програмою передбачені різні форми контролю, такі як опитування (фронтальне та індивідуальне), рішення тестових завдань та ситуаційних задач.

      Висновки. Модульне навчання – альтернативний напрямок навчання, що виходить із діяльнісного і активізуючого підходу до педагогічного процесу. Сутність модульного навчання складається в більше самостійній або повністю самостійній роботі із запропонованою індивідуальною навчальною програмою – модулем, що охоплює одну автономну одиницю навчального матеріалу або сферу діяльності. При цьому визначальною є діяльність студента по засвоєнню навчального матеріалу. Роль викладача може змінюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої. Важливість запровадження кредитно-модульної системи навчання полягає у факторі стимулювання до ефективної роботи викладача і студента, систематизації роботи протягом семестру [4].

Список використаної літератури

1.            Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки // Додаток до Наказу МОНУ від 23.01.2004 р. № 49.

2.            Величко О.Г. Болонський процес – це конкретні рішення і дії // теорія и практика металлургии – 2004. - № 1. – С. 3-13.

3.            Бойчук І.  Особливості  викладання  органічної  хімії  в  умовах  кредитно-модульної  системи  навчання  /І. Бойчук,  Л. Зубрицька  //  Освіта.  Технікуми, коледжі. – Київ, 2007. –  № 2. – С. 9–11.

4.            Лозинський О. Концептуальні засади кредитно - модульної системи організації навчального процесу та особливості формування навчальної програми підготовки фахівця // Вища школа.- 2004.- № 1.- С. 66 - 68.

FEATURES OF TEACHING OF MEDICINAL CHEMISTRY FOR THE STUDENTS OF SPECIALTY “TECHNOLOGY OF MEDICAL DIAGNOSIS AND TREATMENT”

Velyka A.Ya., Kropelnytska Yu.V.

Annotation. In the article the main approaches to teaching of the discipline of “Medicinal chemistry” for students of specialty “Technology of medical diagnosis and treatment” based on credit-modular system in the Higher Educational Establishment of Ukraine “Bukovynian State Medical University” were discussed. Key words: medicinal chemistry, credit-modular system of studying, specialty “Technology of medical diagnosis and treatment”.