Педагогічні науки/2. Методичні основи виховного процесу

Чирва Я. О.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

До питання формування міжетнічної толерантності

іноземних студентів у класичних університетах

Посилення дії етнічних факторів у сучасному суспільстві забезпечує неоднозначний вплив на його подальший розвиток. З одного боку, позитивними наслідками цього процесу є зростання етнічної самосвідомості молоді, свідоме залучення її до культурного коріння свого народу, засвоєння нею національних традицій та звичаїв, як містять у сконцентрованій формі відкристалізовані впродовж багатьох століть провідні етнічні цінності й ідеали. З іншого боку, сьогодні спостерігаються й негативні наслідки зазначених тенденцій, що зокрема проявляються у зростанні в молодих людей інтолерантних настроїв, упередженого ставлення до носіїв інших культур.

Одним зі шляхів подолання й попередження цих негативних наслідків є формування у студентської молоді міжетнічної толерантності, що проявляється у вияві нею шанобливого ставлення до етнічних, релігійних, культурних особливостей представників інших етнічних груп, здатності прийняти людей в їхній етнокультурній інакшості на принципах гуманізму та пріоритету загальнолюдських цінностей. Відзначимо, що особливу значущість це питання набуває в роботі з іноземними студентами, які після вступу до українського вишу потрапляють у незвичне для них соціально-культурне середовище. Розкриваючи важливість виконання даного завдання, Л. Асейкіна пояснює, що це активізує процеси загальної й зокрема мовної соціалізації та академічної адаптації іноземців, їхнє професійно-особистісне становлення, розвиток психологічної стійкості й самоконтролю взаємодії з іншими людьми, а також сприяє покращенню взаєморозуміння кожного майбутнього фахівця з іншими учасниками педагогічної взаємодії [1, с. 12].

У контексті порушеної проблеми в нагоді також стали наукові погляди О. Білик. Як підкреслює авторка, вступивши до українського вишу, іноземні абітурієнти потрапляють у нову соціокультурну обстановку, в якій домінують цінності, традиції, моделі поведінки та суспільні вимоги, які значною мірою можуть відрізнятися від їхніх національних звичаїв та аксіологічних пріоритетів. А тому від викладачів вищих навчальних закладів вимагається забезпечити цілеспрямоване формування в іноземних громадян міжетнічної толерантності, здатності розуміти етнічні цінності різних народів, розвиток інтересу до культури країни перебування та інших національних культур. За висновками дослідниці, це передбачає формування в іноземців етнокультурної компетентності, що проявляється в здатності людини правильно оцінювати специфіку спілкування та умови взаємодії з представниками інших етнічних спільнот, знаходити оптимальні форми співпраці з ними на основі прояву взаємоповаги та взаємодовіри, а також розвиток кроскультурної грамотності як умінь молоді приймати культурні здобутки іншого народу, брати участь у спільній культурній діяльності, що сприяє збагаченню й професійно-особистісному розвитку кожного учасника [2, с. 167].

Як зазначають Н. Лебедєва, А. Татаренкова й О. Татарко, формування міжетнічної толерантності в іноземних студентів має передбачити: розвиток у них культури спілкування в іншому соціокультурному й мовному середовищі; розбудову педагогічної взаємодії на основі врахування національних, вікових та психологічних особливостей суб’єктів навчання, у тому числі психологічних особливостей пізнавальної й комунікативної діяльності іноземців у природному мовному середовищі; здійснення виховної роботи в окресленому напрямі на різних рівнях її організації у вищому навчальному закладі: академічної групи, факультету, вишу тощо; забезпечення формування в молодих людей умінь і навичок ведення так званого «діалогу культур»; активізацію розвитку теоретичної і практичної готовності іноземних студентів до міжкультурної комунікації, яка є основним засобом виховання толерантної особистості [3; 4].

Важливо підкреслити, що класичний університет є потужним науковим, освітнім та культурним осередком, який має значні потенційні можливості щодо здійснення дієвого виховного впливу на іноземних студентів, у тому числі на формування їхньої міжетнічної толерантності. Це складне завдання вимагає здійснення спеціальної педагогічної роботи, спрямованої саме на формування в іноземців цієї толерантності, тобто це завдання автоматично не вирішується в процесі реалізації інших напрямів виховної діяльності. Однак, як засвідчують результати проведеного нами пілотного дослідження, системна робота в цьому напрямі в класичних університетах не проводиться, що не дозволяє отримати вагомі позитивні результати. Отже, можна підсумувати, що формування міжетнічної толерантності студентів-іноземців у класичних університетах є актуальною педагогічною проблемою, яка вимагає невідкладного розв’язання.

Література:

1. Асейкина Л. С. Организация толерантного педагогического взаимодействия на этапе довузовской подготовки иностранных студентов : автореф. дис … канд. пед. наук : 13.00.08 / Л. С. Асейкина. – Орел : Орловский государственный университет, 2009. – 22 с.

2. Білик О. М. Формування міжетнічної толерантності іноземних студентів у контексті соціалізації в освітньо-культурному середовищі вищого навчального закладу : культурологічні засади / О. М. Білик // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. – Харків : Вид-во ТОВ «Щедра садиба плюс», 2015. – Вип. 48. – С. 163-173.

3. Толерантность в межкультурном диалоге / Отв. ред. Н. М. Лебедева, А.Н. Татарко. – М. : ИЭА РАН, 2005. – 372 с.

4. Татаренкова А. О формировании толерантности у иностранных студентов / А. Татаренкова // Health & education millennium. – 2014. – V. 16, no. 4. – C. 234-236.