1. Педагогические науки 3.Методические основы воспитательного процесса

Канд. пед..н., доцент Наталія Калита

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

Шкільний підручник у системі формування національно-патріотичного виховання учнів початкової школи

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації, це формування, закладено і в підручниках для початкової школи.

Початкова школа системно і поетапно формує громадсько активну особистість, справжнього патріота України. Патріотичне виховання стає основою всієї системи навчально-виховної роботи в школі. «Виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу»,- зазначав В. О. Сухомлинський [7].

Для учнів початкової школи підручник – основне джерело знань з певного предмета. Перш ніж стати сучасним підручником, цей вид навчальної книги пройшов довгий історичний шлях. Першим друкованим підручником у нашій країні була азбука Івана Федорова, видана у Львові 1574 р. У 1596 р. вийшла граматика Лаврентія Зизанія. Граматика Мелетія Смотрицького (1916) була шкільним підручником понад 130 років. Засновником теорії підручника став чеський педагог Ян Амос Коменський, який не тільки створив перший ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках», що на сторіччя визначив шлях розвитку учбової книги, а і зафіксував теоретичні принципи побудови підручника, багато з яких зберігають свою цінність до теперішнього часу.

До нормативно-правового забезпечення національно-патріотичного виховання відносяться Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття», Концепція національно-патріотичного виховання, Концепція національного виховання, «Конвенція про права дитини» та ін.. Серед останніх нормативних документів «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Наказ Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту, «»Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

Виразною ознакою сучасного етапу розвитку національного шкільництва є його варіативність, що знаходить своє відображення у розробці і створенні альтернативних підручників, навчальних та навчально-методичних посібників.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, запропоновані етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді, так на другому етапі (2016-2017 pp.) передбачається: розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання [4].

Головною метою національно-патріотичного виховання у початковій школі є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

Національно – патріотичне виховання здійснюється, насамперед, у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формується світогляд, національна самосвідомість. Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як «Батьківщина», «подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід. Молодшим школярам у різних аспектах дається уявлення, що кожний має свою Батьківщину, свої національні традиції.

У навчальній програмі для 1-4 класів (2013 рік) в окрему лінію виділяється соціокультурний компонент, який «передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу, як засіб створення мистецтва; розширення уявлень школярів про свою державу Україну, культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах; засвоєння малих українських фольклорних форм, національних формул мовленнєвого етикету, етикетних правил спілкування» [5].

На основі аналізу підручника з рідної мови для 3 класу, автори М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко (2003 р), бачимо, що зміст навчального матеріалу допомагає формувати національні, патріотичні, громадянські якості особистості, це відображено у текстах підручника, на 3 сторінці підручника подано вірш Л. Забашти «Рідна мова», у розділах подані твори про рідну мову, про рідну пісню, вправи де описуються гори Карпати, про Різдво, колядки, щедрівки. Слід зазначити, що одним з найголовніших завдань учителя на уроках мови та літературного читання є формування в учнів поняття Батьківщини. Усі підручники з рідної мови та читання в цілому відповідають системі патріотичного виховання [2].

Вихованню патріотизму допомагає ознайомлення з національними обрядами, традиціями, святами. У підручнику М.Д. Захарійчук (2012) «Українська мова» подано естетично насичені твори, здатні збудити в учнів патріотичні почуття. Особливо яскравим є вірш В. Квітневого «Яке то щастя», який поглиблює уявлення про рідну мову; оповідання Г. Малик «Рушник» про український оберіг ти символ гостинності, а також чудова поезія М. Машорського «Наша мандрівка». Підручник насичений вправами, які спрямовані на поглиблення знань про українські традиції і культуру.

У підручнику В. Науменко з літературного читання для другого класу вміщено розділ «З народного джерела», який дає змогу учням початкової школи, познайомитися з усною народною творчістю: піснями, забавлянками, потішками, прислів’ями та приказками на яких виховувалось не одне покоління дітей. Розділ, який присвячений творам Т.Шевченка про Україну, знайомить учнів із мальовничою красою рідної держави, з природою та описує любов автора до Батьківщини [6].

Слід підкреслити, що підручник, залишаючись основним дидактичним засобом навчання у школі та вузі, відіграє важливу роль у навчальному процесі. Він окреслює предметний зміст освіти та визначає види діяльності, призначені програмою для обов’язкового засвоєння. Одним із напрямів побудови підручника є цілеспрямоване формування усіма доступними засобами системи дидактичних, виховних, розвиваючих функцій підручника та їх реалізація в його структурі.

Список рекомендованої літератури

1. Вашуленко М.С. Рідна мова 3 клас. – Підручник. Ч. І / М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко. – К.: Освіта, 2003. – 110 с. 

2. Вишняк М. Патріотичне виховання за допомогою української мови та літератури / Вишняк М. // Рідна школа. – 2001. - №9.- С. 26

3. Захарійчук М.Д. Українська мова: підруч. для 2 кл. загальноосвітн. навч. закл. з укр. мовою / М.Д. Захарійчук. – К.: Грамота, 2012. – 176 с.

4. Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/other/5397/.

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Освіта, 2013. – 392 с. с. 11

6. Науменко В. Літературне читання: укр. мова. для загальноосвітн. навч. закл. з навчанням укр. мовою: підруч. для 2 кл. / Віра Науменко. – К.: Генеза, 2012. – 160 с.

7. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані педагогічні твори у 5-ти т. – К.: Радянська школа, 1977. - Т.3. – С. 195