Педагогічні науки/5.Сучасні методи викладання

Абабій К.І.,Харламова К.С., АкімоваО.М.

Харківська гуманітарно-педагогічна академія, Харків

Розвиток творчих здібностей на уроках музичного мистецтва в початковій школі

Складною проблемою сучасної загальноосвітньої школи – це забезпечення творчого розвитку учнів. У традиційному навчанні, в основному, поєднують елементи пояснювально-зображального типу. Вчитель ставить проблему і сам вказує на шлях її вирішення. При такому типі навчання якість освіти знижується.

За думкою дослідників Л.І. Лозової та Д.Б. Богоявленської стверджують, що найсприятливіший період для вивчення музики та розвитку музичних здібностей - саме період молодшого шкільного віку. В цей період у дитини активно розвивається уява, дар фантазувати, творчо мислити та критично оцінювати діяльність.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

У педагогічному словникові В. Рибалки вказано, що творчі здібності і творча обдарованість молоді – це індивідуально-психологічні властивості особистості, які виступають внутрішньою передумовою успішного здійснення творчої діяльності в певних галузях – науці, техніці, технології, освіті, мистецтві, спорті, професійній праці, побуті тощо.

Наукові дослідники Б. Теплова та О. Леонтьєва стверджують, що творчі здібності є стійкими властивостями людини. Вони виявляються у її навчальній діяльності і становлять необхідну умову її творчого розвитку.

За думкою В. Андрєєва можна виділити такі компоненти, що найбільш повно розкривають структуру творчих здібностей особистості до навчально-творчої діяльності: мотиваційні, інтелектуально-логічні, інтелектуальні, моральні, естетичні, комунікативно-творчі, самоорганізаційні та індивідуальні здібності.

Ярослав Кушка для розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку стверджує, що в музичній педагогіці поєднуються всі напрями культурно-естетичного процесу, серед яких визначальними є:

· Розвиток музично творчих здібностей(сприймання, увага, уява, мислення, пам’ять, музичний слух, співочий голос);

· Виховання у школярів зацікавленості та любові до музики, необхідності спілкування з нею; виховання естетичних почуттів, художнього смаку, моральних якостей, світогляду;

· Навчання учнів різних видів музичної діяльності( слухання музики, співу, гри на музичних інструментах, музичної грамоти, музично-ритмічних рухів);

· Освіта – процес ознайомлення з кращими, доступними для учнів зразками музичної культури, народної музики; засвоєння певної системи знань про музику, композиторів, виконавців, виражальні засоби, музичні форми і жанри, інструменти та співацькі голоси.

Вчені виділяють три основі компоненти творчих здібностей школярів молодших класів:

· Творче мислення;

· Творчу уяву;

· Застосування методів організації творчої діяльності.

Для розвитку уяви та мислення слід застосовувати твори видатних композиторів: Й.С. Бах, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен, Р. Вагнер, П. Чайковський, М. Лисенко.

Для кращого розвитку творчих здібностей школярів на уроці вчитель використовує поєднання творчих завдань з інтерактивними, театралізованими, дидактичними іграми, а також поєднання музики з сучасними технологіями(наприклад до симфонічного твору підібрати відеоряд, що буде супроводжувати слухання). Таким чином уроки збагатяться різними видами діяльності, діти зможуть уявляти, бачити, відчувати, слухати, активно та цікаво вчитися.

Головною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток людини. Людина набуває змін протягом усього життя, але особливо інтенсивно відбуваються ці зміни в дитинстві, підлітковому віці та юності. Саме в дитинстві, людина здатна захоплюватись і дивуватись, глибоко відчувати і переживати, безмежно фантазувати, яскраво і безпосередньо виражати свої емоції. Ось чому в цей період на неї через мистецтво можна якомога сильніше і природніше вплинути, використовуючи в процесі навчання і виховання саме її вікові особливості. Видатний радянський автор-новатор В. Сухомлинський стверджував, що музика – уява – фантазія – казка – творчість – отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили. Завдання вчителя допомогти знайти цю стежку, вміло спрямувати дітей на такий шлях .

Література:

1. Рибалка В.В. Словник із психології та педагогіки обдарованості і таланту особистості: термінологічний словник / Рибалка В.В. – Київ, Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2016. – 424 с.

2. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казанского университета, 1988. – 288 с.

3. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий / Теплов Б. М. – М., 1961. – 536 с.