Пархоменко Ірина, студентка КВНЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Т.Г. Шевченка»

Науковий керівник: к.п.н. Любченко І.І.

Сімʼя як провідний інститут соціалізації

На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливе значення приділяється успішному входженню людини в соціум. Сім’я є першою сполучною ланкою між людиною і суспільством, яка передає від покоління до покоління соціальні цінності, досвід, формує спосіб життя, культуру, основою якої є цінності й елементи культури суспільства чи окремих його соціальних верств.

Теоретичні аспекти проблеми сімʼї як інституту соціалізації розкрито у працях: В. Андріїва, О. Безпалько, М. Галагузової, І.Звєрєвої, А. Капської, О. Карпенко, М. Лукашевича, С. Максименка, Т. Мішиної, Скрипченка, С. Савченка, Л. Ставицької, С. Харченка та інших.

На думку А. Капської, сучасна сім’я – це динамічна мала група людей, котрі разом проживають, зв’язані родинними відносинами шлюбу, усиновлення, кровної спорідненості, спільності формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю [3, с. 244].

У процесі життєвого циклу особистості сімʼя також виступає провідним мікрофактором соціалізації. Саме цю думку підтверджує А. Капська, яка соціалізацією вважає двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення в систему суспільних відносин як шляхом засвоєння соціального досвіду, так і самостійного відтворення цих відносин, в ході яких формується унікальна неповторна особистість [2, с. 8] . Учена стверджує, що в процесі соціалізації особлива увага приділяється активно творчій особистості та оволодіння дитиною соціальних норм шляхом врахування функцій сімʼї.

Якщо говорити про функції сім’ї, то вони багатогранні. 3окрема, О. Карпенко виокремлює такі функції: репродуктивна, господарсько-економічна, комунікативна, дозвіллєва, виховна, які відображають суспільне призначення сім’ї, охоплюють основні напрямки її життєдіяльності і дають інтегральну оцінку моральної життєздатності суспільства [3, с. 244].

Зокрема, О. Безпалько зауважує, що основні соціалізуючі функції сім’ї, перш за все, полягають у забезпеченні фізичного та емоційного розвитку індивіда, розумового розвитку, розвитку здібностей і потенційних можливостей, забезпечення дитині почуття захищеності, формуванні ціннісних орієнтацій особистості, оволодінні дитиною різних норм [1, с. 129].

Особливості батьківства також здійснюють різний вплив на соціалізацію дитини. Вчена О. Карпенко називає особливості батьківства соціально-психологічним феноменом, що являє собою сукупність знань, уявлень та переконань стосовно себе у батьківській ролі, які реалізуються у всіх проявах поведінкової складової батьківства. До них належать: батьківська відповідальність, ціннісні орієнтації подружжя, почуття, установки та сподівання, батьківська позицію і стилі сімейного виховання. Вони визначають подальший розвиток дитини на сімейному та позасімейному рівнях [3, с. 247].

Таким чином, сучасна сімʼя є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, вона виконує безліч функцій: господарсько-економічну, репродуктивну, комунікативну, виховну, реактивну та інші. В процесі розвитку дитини сімʼя виступає провідним фактором соціалізації, вона є посередником між суспільством і дитиною, через сім’ю здійснюється вплив суспільних явищ на особистість, відбувається формування переконань, установок, ціннісних орієнтацій. Вона забезпечує фізичний, емоційний розвиток, розвиток здібностей і можливостей.

Педагогу необхідно знати про особливості впливу сімʼї на формування світогляду індивіда, а також уміти застосовувати ці знання на практиці, щоб спрогнозувати можливі наслідки розвитку дитини в цьому соціальному інституті.

Список використаних джерел

1. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / [ О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, Т. Г. Веретенко]; за ред. О. В. Безпалько. – К. : Академвидав, 2013. – 312c. - (Серія «Альма-матер»).

2. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / 3а ред. А. Й. Капської – К., 2000 – 264 с.

3. Соціальна педагогіка. Підручник / 3а редакцією професора Капської А. Й. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 468 с.