Кривенко Н.І.

Керівник: Голобородько А.Ю.

 

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНЦІЇ В СФЕРІ ТОРГІВЛІ

 

     В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби між окремими суб’єктами ринку за кращі умови та результати господарювання. Як було доведено багатьма економістами, конкуренція є рушійною силою розвитку суспільства, головним інструментом економії ресурсів, підвищення якості товарів та рівня життя населення. На споживчому ринку об’єктом конкурентної боротьби підприємств торгівлі є покупець та його купівельні фонди, а також частка обслуговування певного ринку [3].

     Отже, підприємства торгівлі вступають між собою в конкурентну боротьбу, головними умовами якої за А. Смітом є: достатня для виникнення боротьби за переваги кількість конкурентів; конкуренти повинні діяти незалежно один від одного; всі економічні суб’єкти повинні володіти достатніми знаннями про ринкові можливості; потрібен деякий час, щоб ресурси почали відповідати знанням про ринкові можливості; необхідна свобода вступу економічних суб’єктів на ринок та свобода виходу з нього. Залежно від виконання даних умов в економічній літературі виділяють 4 типи ринкових структур: досконалу конкуренцію, монополістичну конкуренцію, олігополію та чисту монополію. Тип конкурентного середовища на окремому товарному, регіональному ринку чи їх сегментах обумовлює характер економічної взаємодії торговельних підприємств, визначає методи та ступінь конкурентної боротьби [2].

     Основними методами конкурентної боротьби є цінова та нецінова конкуренція. При ціновій конкуренції основним засобом суперництва є зниження цін на свої товари порівняно з цінами на аналогічну продукцію інших підприємств-конкурентів. В даному разі торговельне підприємство може використовувати переваги нижчих витрат, або свідомо йти на втрату прибутку задля розширення своєї частки ринку. Зниження цін для активізації споживчого попиту застосовується переважно в короткостроковому періоді для нормалізації товарних запасів, оновлення асортименту тощо, з подальшим поверненням до традиційного рівня цін. При неціновій конкуренції більш вигідне положення на ринку здобувається завдяки якісним характеристикам діяльності торговельного підприємства, його особливому іміджеві, додатковим умовам обслуговування тощо.

     Сучасний стан конкуренції на споживчому ринку України характеризується переважним розвитком цінової конкуренції між окремими торговельними підприємствами. Причиною цього є вкрай низький рівень доходів більшості верств населення, невибагливість до якості торговельного обслуговування та інше. Проте на окремих сегментах ринку, при реалізації товарів, що орієнтовані на споживача з середнім та високим рівнем доходів, все більше значення в боротьбі за покупця мають інструменти нецінової конкуренції.

     Конкуренція в сфері торгівлі має певні особливості, характерні для галузі:

1.  Підприємства торгівлі, особливо роздрібної, орієнтовані на територіально обмежений, локальний ринок, розміри якого залежать від місцезнаходження підприємства, його транспортної доступності для потенційних покупців. Ця особливість обумовлює, з одного боку, певну локальність конкурентної боротьби, з іншого – посилює зацікавленість в перемозі, оскільки можливості переорієнтації на інший регіональний ринок є обмеженими.

2. Особливості конкуренції в торгівлі пов’язані з місцезнаходженням підприємств торгівлі. Через особливості місцезнаходження у підприємства є можливість отримати додаткову вигоду у вигляді залучення більшої кількості покупців. Прикладом цього є розміщення торговельних підприємств в районі транспортних вузлів, що забезпечує вагоміший потік покупців порівняно з іншими аналогічними підприємствами, що не мають подібних переваг.

3. Особливий характер конкуренції пов’язаний з виконанням торгівлею функції посередника між виробником та споживачем. Це вимагає від торговельних підприємств вивчення, з одного боку, можливостей виробників, якісних характеристик товарів, врахування їх конкурентоспроможності, з іншого – запитів споживачів, обсягу і структури платоспроможного попиту. Лише на основі аналізу цих факторів торговельне підприємство може вирішити проблему підтримки своєї конкурентоспроможності.

4. Результати конкурентної боротьби торгових підприємств визначаються, перш за все, конкурентоспроможністю товарів, що реалізуються. Тому найбільше значення для перемоги в конкурентній боротьбі мають не внутрішні можливості підприємства, а характер його взаємодії з ринком товарних ресурсів: ринок цін та умови закупки товарів, можливості отримання цінових знижок, широта, глибина та оновленість асортименту, якість товарів, що закуповуються та інше [1].

     Таким чином, кожне торговельне підприємство прагне до одержання певних переваг перед іншими підприємствами-конкурентами. З метою визначення напрямків боротьби за ці конкурентні переваги окремі торговельні підприємства розробляють власні конкурентні стратегії, ефективність та результативність яких визначається не лише їх якістю, а й відповідними характеристиками стратегій конкурентів.

 

Література

1.        Мазаракі, А.А. Економіка торговельного підприємства [Текст]. Підручник для вузів. / Під ред. проф. Н.М.Ушакової. – К."Хрещатик", 1999. – 800 с. ISBN № 996-95262-5-7

2.        Марцин, В.С. Економіка торгівлі [Текст]: Підручник – К.: Знання, 2006. – 402с.

3.        Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент [Текст]. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 892 с.