Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Акименко Н.Є, Сидорова М.Є.

Донбаський державний технічний університет

Оцінка грошових доходів населення

Грошові доходи є важливим чинником економічного зростання і підвищення добробуту населення, вони формують стійкий попит на товари і послуги, з одного боку, та визначають рівень і спрямованість споживання і заощадження, з іншого. Зростаючий вплив грошових доходів населення на соціально-економічний розвиток країни, необхідність залучення коштів населення як джерела фінансування економічних і соціальних програм, а також недостатня розробка питання стосовно особливостей становлення ринкових відносин у транзитивних країнах зумовили необхідність дослідження специфіки формування і використання грошових доходів населення, аналізу змін в їх рівні, структурі та динаміці в Україні.

В економічній літературі різні аспекти дослідження рівня життя населення набули відображення у наукових працях Л.І. Абалкіна, О.І. Амоші, В. П. Антонюк, О.П. Базилюка, Є.В. Балацького, А. Р. Бєлоусова, Д. Р. Бєлоусова, Д.П. Богині, І.К. Бондара та інших.

Метою статті є оцінка процесу формування грошових доходів населення в економічних системах.

Грошові доходи населення включають усі надходження грошей від різних галузей діяльності.

Одним з основних показників, що відбивають якість життя населення, є рівень життя. Поняття рівня життя визначається співвідношенням грошових доходів населення і прожиткового мінімуму, питомою вагою бідних і багатих, купівельною спроможністю середніх шарів, забезпеченістю житлом, об'єктами господарсько-побутового призначення і комунальних послуг та ін.

Заощадження населення – це сума грошового доходу, що не використовується на поточне споживання й призначається для задоволення потреб у майбутньому. Заощадження є елементом особистої власності населення й надається банкам у вигляді кредиту, що є джерелом інвестицій. 

Залежність заощаджень та доходів населення відображає показник еластичності заощаджень від доходу.

Коефіцієнт еластичності заощаджень від доходу – це співвідношення темпу приросту заощаджень до темпу приросту доходів населення. Коефіцієнт еластичності завжди буде позитивним і найвищим за своїм значенням у порівнянні з еластичністю видатків на продукти харчування, непродовольчі товари й послуги. Розрахунки показника еластичності наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Розрахунок коефіцієнта еластичності заощаджень від доходу

Рік	Доходи населення, млн. грн.	Заощадження населення, млн. грн.	Витрати населення, млн. грн.	Темп приросту заощаджень населення, %	Темп приросту доходів, %	Темп приросту витрат, %	Коефіцієнт еластичності заощаджень від доходу
2000	86833	5240	81593	11,06	40,36	36,73	0,27
2001	108835	5453	103382	4,06	25,34	26,70	0,16
2002	185073	14594	170479	167,63	70,05	64,90	2,39
2003	215672	14597	201075	0,02	16,53	17,95	0,001
2004	274241	22496	251745	54,11	27,16	25,20	1,99
2005	381404	23925	357479	6,35	39,08	42,00	16,25
2006	472061	28380	443681	18,62	23,77	24,11	0,008
2007	623289	37044	586245	30,53	32,04	32,13	0,95
2008	841300	37840	803460	2,15	34,98	37,05	0,06
2009	845641	41207	804434	8,90	0,52	0,12	17,11

З таблиці 1 можна зробити висновок, що протягом 10 років спостерігається нерівна динаміка розвитку коефіцієнта еластичності заощаджень від доходу, максимальне значення цього показника було у 2005 та 2009 рр. 16,25 та 17,11 відповідно.

Також можна зазначити, що розмір доходів та заощаджень населення зростає протягом 2000-2009 рр., але у зворотньопропорційній залежності. Таку тенденцію можна побачити на рисунку 1 та 2.

Рисунок 1 – Залежність темпів приросту доходів, витрат та заощаджень населення

Рисунок 2 – Еластичность заощаджень від доходу.

Отже, із зростанням реальних доходів заощадження збільшуються випереджувальними темпами, тому коефіцієнт еластичності завжди буде позитивним і найвищим за своїм значенням порівняно з витратами на продукти харчування, непродовольчі товари та послуги. Низьке значення коефіцієнта еластичності заощаджень від доходу пояснюється зміною пріоритетів населення щодо напрямів заощадження ними.

Література:

1. Верич Ю.Л. Кількісний аналіз впливу чинників на зміну показників інфляції //Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонДУЕТ, 1999.- Випуск 9, т.1.- С. 42-47.

2. www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Державного комітету статистики України