Шеремета М.О., Левицький Д.М.

Науковий керівник: Малиновська І.В.

Буковинська державно фінансова академія, Україна

ПРОБЛЕМИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

        У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки помітно зростає роль обґрунтування сутності грошово-кредитної політики, спрямованої на стимулювання сталого економічного розвитку, і на цій основі – підвищення народного добробуту. Від ефективності грошово-кредитної політики залежать головні макроекономічні завдання держави.

Грошово-кредитна політика в Україні має бути націлена на успішне розв’язання проблем перехідної економіки через  зростання ефективності діяльності банківської системи та грошового обігу. [3,152]                  Актуальність даної теми зумовлена тим,  що саме значна частина аналізу ефективності грошово– кредитної політики пов’язана з дослідженням структури грошової маси. Тому аналіз грошових агрегатів та регулювання їх частки у грошовій масі на сьогодні є надзвичайно важливим питанням для економіки.                                                                                                         Проблеми ефективності грошово – кредитної політики розглядають такі українські вчені, як А.Чухно, І.Лютий. Окремі аспекти грошово – кредитного регулювання розглядалися в працях А. Гальчинського, В.Гейця, А.Гриценка, В.Литвицького.       [3,152]                                                                 Основним завданням статті є дослідження проблем грошово- кредитного регулювання в Україні, аналіз причин їх виникнення та пошук шляхів розв’язання.                                                                                                   У 2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики знаходяться під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 – 2009 рр.

Головною метою грошово-кредитної політики цього року і надалі відповідно до Конституції України залишається забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення.  [5,7]                                                                                       Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» НБУ визначає та проводить грошово-кредитну політику в Україні.             Національний банк у своїй діяльності вираховує сучасні світові тенденції в зміні методології і в реформуванні міжнародних стандартів банківського нагляду та фінансового регулювання. Стабілізація роботи банків дозволить їм підвищити кредитну підтримку процесів відновлення економічного зростання. Неочікувані короткострокові розриви в ліквідності, які можуть у цьому випадку виникати, покриватимуться за рахунок застосування механізмів рефінансування, регулярний доступ до яких забезпечуватиметься на прозорих та рівних для всіх банках умовах. Підтримуючи ліквідність банків на належному рівні, Національний банк водночас ретельно відстежує інфляційні ризики, здійснюючи за потреби мобілізаційні операції та регулює за потреби процес розширення грошової пропозиції через зміну вимог до формування банками обов’язкових резервів.       Однак велику роль у реалізації грошово-кредитної політики відіграють грошові агрегати. Вони розкривають структуру грошової маси на основі принципу ліквідності, коли до першого агрегату належать готівка і чеки, яким властива найвища ліквідність, а до наступних – менш ліквідні платіжні і розрахункові засоби.                                                                             Грошове агрегування дає змогу чітко визначити особливості грошової системи України, вказуючи на низький рівень монетизації економіки в Україні, високу питому вагу готівки, низький обсяг власної частки вищого грошового агрегату М3. Ще однією особливістю є виділення такого грошового утворення, як грошова база та грошовий агрегат М0.[4,3]

 

Таблиця 1

Обсяги грошової маси на кінець року, млрд. грн.

Рік

М0

М1

М2

М3

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010(квітень)

12,8

19,4

26,4

33,1

42,3

60,2

75,0

111,1

121,9

143,3

159,9

20,8

29,8

40,2

53,1

67,1

98,6

123,2

181,7

124,5

102,7

82,9

31,5

45,2

64,3

98,5

125,5

193,1

259,4

391,3

340,1

308,9

266,8

32,3

45,8

64,9

95,0

125,8

194,1

261,1

396,2

401,7

457,2

510,8

 

Однією з особливостей грошової системи нашої країни, згідно з даними, наведеними в табл. 1, є висока питома вага готівки і виокремлення такого структурного елементу грошової маси, як грошова база (агрегат М0). Беручи до уваги світовий досвід, слід зазначити, що, наприклад у США немає поняття «грошова база» та такого грошового агрегату, як М0.Грошове агрегування починається з агрегату М1, до якого входить готівка, поточні депозити, у тому числі чекові.[3,154]                                                                У країні, де готівкові гроші становлять половину загальної грошової маси, наявність грошової бази є необхідною і зручною формою регулювання обігу грошей та підтримання їх стабільності. Вона дає змогу швидко впливати на обсяги грошової маси, які протягом останніх років змінювались таким чином: на 01.01.2005 грошова база складала 53,76 млрд грн., на 01.01. 2006 – 82,76, на 01.01.2007 – 97,2, на 01.01.2008 – 141, 9 та станом на кінець квітня 2010 – 159,9 млрд грн..                                                             Аналізуючи ці дані, можна стверджувати, що найстрімкіше зростання грошової бази спостерігалась протягом 2010 року: темп приросту на 30.04.2010 порівняно з 01.01.2009 збільшився до 6,1% у річному обчисленні. Таким чином, грошова база в Україні має стійку тенденцію до збільшення.[2] На сьогодні особливо важливими є умови кредитування, що має безпосереднє значення для розвитку підприємництва та здійснення розширеного відтворення. На жаль, у цьому випадку зниження відсоткових ставок, а значить, розширення можливостей одержання кредиту відбувається повільніше. Якщо 2000 р. відсоткова ставка за кредитами дорівнювала 37,3%, то до кінця квітня 2010р. вона знизилася у 2,7 раза.  [3,155]                                    Не можна не порівняти відсотки за кредитами, які надають банки, та відсотки, які вони платять за депозитами. У 2000 р. перші перевищували другі вчетверо, у 2001-2002рр. – менш ніж утричі, у 2003р.- дещо більше ніж удвічі. Таке співвідношення ми спостерігаємо у 2006-2007 та 2008-2009 рр. Позитивним є той факт, що хоч повільно, але відбувається зменшення розриву між тим, що банки беруть за надання коштів, і тим, що дають за вкладені у банк кошти. Але все одно розрив надто великий. Таким чином, потрібно знижувати плату за кредит, щоб прискорити розвиток кредитних відносин.             [5,9]                                                                                       Отже, з огляду на проведений аналіз можна зробити відповідні узагальнення:

·        незважаючи на те, що ситуація на грошовому ринку є досить передбачуваною, залишається велика кількість проблем, пов’язаних з реалізацією грошово - кредитної політики. Вони насамперед полягають у недостатньому розвитку ринку цінних паперів, структурі грошової маси в Україні та розвитку кредитних відносин.

·        недосконалість структур грошової маси в Україні особливо проявляється у формуванні, змісті й обсягах грошового агрегату М3.[3,158]

У зв’язку з наведеними висновками, на наш погляд, доцільно:

·         по-перше, для розвитку такого інструменту грошово – кредитної політики, як операції на відкритому ринку здійснювати подальший розвиток фондового ринку, урізноманітнювати форми цінних паперів, перетворювати фондові біржі на активний механізм переливу капіталів. Зокрема, необхідно розвивати вексельний обіг та банківські операції з векселями;

·        по-друге, для підвищення рівня монетизації економіки вживати заходи щодо підтримки  економічного зростання, якими є розвиток національної економіки, зростання обсягів виробництва товарів та послуг. Також важливим є створення інвестиційних іпотечних банків, що пов’язує зростання грошей з інноваційними процесами, підтримує взаємозалежність між грошовою масою та економічною діяльністю.                                               

Для вирішення проблем грошово – кредитної політики в Україні необхідно здійснювати нарощування і раціональне використання позикового капіталу та структурні зрушення в економіці.

Література:

1.     Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999, № 679 – XIV зі змінами та доповненнями станом на 25.12.2008р. – www.rada.gov.ua.

2.     Бюлетень НБУ. – 2006. - № 12; 2007. - № 12; 2008. - № 5; 2009. - № 7; 2010. - № 4.

3.     Осипчук Д.Г. Грошово – кредитна політика//Наукові праці НДФІ. – 2008. - № 3. – с.152 – 159

4.     Основні засади грошово – кредитної політики на 2010 рік: схвалено рішенням Ради НБУ від 10.09.09р № 10 // Вісник НБУ. – 2009. - № 10. – с. 3-6

5.      Полозенко Д, Раєвський К. Бюджетна і кредитна політика на сучасному етапі// Вісник НБУ. – 2009. - №10. – с.7-10