Міронова Н.М.

Науковий керівник: Гвасалія Д.С.

 

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла  Туган-Барановського

 

СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

 

Актуальність теми. Дослідження соціальної функції держави має переважно гносеологічне значення, яке дає можливість чітко окреслити "компетенцію" держави щодо регулювання соціальних процесів, а саме - об'єктів соціального регулювання (певні соціальні групи, соціальні явища і процеси), а також прав та обов'язків держави при виконанні нею своєї соціальної функції.

Мета даної статті – розглянути зміст соціальної функції, визначити її ознаки, завдання та напрямки.

З огляду на це, доцільно звернутися до етимології слів "функція" і "політика". Термін "політика" походить від грецького "politika" (державні або громадські справи, від "polis" - держава), а "функція" - від латинського "functio" (виконання, здійснення, тобто діяльність, обов'язок, робота, зовнішній прояв властивостей будь-якого об'єкта у даній системі відносин).

У сучасній науці серед вчених-теоретиків все ще немає єдності у визначенні поняття функцій держави.

Згідно з економічним словником за редакцією А.І. Гораніна, "функція" — це конкретне зобов'язання, призначення або коло діяльності [2].

Відповідно до енциклопедичного словника з економіки, "функція" — це виявлення сутності конкретної категорії в дії, специфічні способи виявлення характерних для цієї властивості [3].

Різні визначення функцій держави не містять суттєвих розбіжностей, оскільки вони характеризують функції держави як основні соціально важливі напрямки діяльності держави на конкретному історичному етапі розвитку, оскільки діяльність держави надзвичайно різноманітна та різнорідна.

Суттєвими ознаками функцій держави є:

1) стійка предметна діяльність держави, яка склалася в тій чи іншій сфері суспільного життя;

2) безпосередній зв'язок між сутністю держави й її соціальним призначенням, яка реалізується з допомогою відповідних функцій;

3) спрямованість функцій держави на виконання конкретних задач і досягнень тих чи інших цілей, які стають на кожному історичному етапі розвитку суспільства;

4) реалізація функцій здійснюється у визначених формах (частіше всього правових) і особливими методами, присутні державній владі.

Автори пропонують детальніше розглянути соціальну функцію держави.

На думку авторів, соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. І тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.

Соціальна функція держави належить до внутрішніх функцій. Об’єктом соціальної функції держави є людина, її життя та здоров’я. Соціальна функція держави Україна дістала закріплення у ст.6 її Конституції [4], відповідно до якої Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Сутність соціальної функції держави стисло виражена у ст.3 Основного Закону. Згідно з цією статтею людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [4].

Як бачимо, зміст соціальної функції має широкий спектр напрямків. В державі охороняється праця і здоров’я людей, встановлюється гарантований мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім’ї, материнства, батьківства й дитинства, інвалідів і людей похилого віку, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, допомоги та інші гарантії соціального захисту. Але найважливішими складовими соціальної функції є регулювання соціальних процесів та забезпечення розвитку соціуму. Звідси зміст соціальної функції визначається завданнями держави в соціальній сфері, а саме: подолання бідності, нерівності і зростання безробіття; на стабілізацію рівня життя населення і більш рівномірний розподіл тягаря економічних труднощів між різними верствами населення.

Передумовою виникнення соціальної функції держави є поставлене перед нею суспільством завдання щодо постійного поліпшення добробуту усіх і кожного. “Головним призначенням розглядуваної функції, - зазначає В.К. Бабаєв, - є забезпечення суспільного добробуту, тобто гідного життя і розвитку кожної людини, створення рівних можливостей для усіх громадян в досягненні цього добробуту” [5].

Таким чином, основним завданням та напрямком діяльності демократичної, соціальної, правової держави є забезпечення прав людини і громадянина на життя, здоров’я, гідність, працю, освіту та інші суспільно-соціальні блага. Звідси, важливою умовою розбудови соціальної державності в Україні є створення реально діючої системи гарантій та досконалого механізму юридичних засобів здійснення та захисту прав і свобод людини з метою забезпечення фактичної реалізації принципу свободи, соціальної справедливості, рівності та моральності. Адже сьогодні саме стан здійснення охорони та захисту (в першу чергу, юридичними засобами) прав і свобод людини є визначальним показником рівня гуманізму, цивілізованості, культури будь-якого суспільства і держави [6].

Беручи до уваги вище приведене, можна зробити наступні висновки.

До ознак соціальної функції держави ми відносимо такі:

1) закріплена в Конституції та інших законодавчих актах;

2) є похідною від соціальних завдань, які взяла на себе держава, з одного боку, та засобом реалізації соціальних прав людини та громадянина – з другого;

3) є внутрішньою функцією, оскільки її об’єктом є людина, її життя та здоров’я;

4) для її реалізації (контролю за реалізацією, виконанням тощо) створюється система державних органів спеціальної компетенції;

5) реалізується переважно в правових формах, серед яких правотворча, правозастосовча та правоохоронна;

6) законодавче визначення мінімуму соціальних благ, які повинен отримувати кожен, з одного боку, створення правового механізму захисту соціальних прав – з другого;

7) законодавче закріплення обов’язковості соціальної допомоги певним категоріям громадян (інвалідам, безробітним, чорнобильцям та ін.).

Під соціальною функцією держави пропонуємо розуміти один із напрямків діяльності держави, який полягає у створенні державою необхідних умов, що забезпечують гідне життя людини незалежно від її соціального стану, участі у виробництві сукупного національного доходу, а також належного правового механізму її соціальної захищеності відповідно до міжнародних стандартів.

 

Література:

1. Тропіна В. Соціальна функція держави та фіскальний механізм її реалізації: теоретико-практичні аспекти дослідження // Економіка України. – 2006. – №11. – С. 54-61.

2. Экономический словарь / В.Г. Золотогоров, Г.Ф. Кузнецова, М.Ю. Пасюк; научн. ред. А.И. Горанин. – Мн.: Наука и техника, 1983. – С. 289.

3. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. – Мн.: Полымя, 1997. – С. 509.

4. Конституція України // ВВР України. – 1996. –№ 30. –Ст.141.

5. 2. Теория государства и права: Ученик / Под ред. В.К. Бабаева. –М.: Юрист, 2002. – 592 с.

6. Арістова І.В. Соціальна функція держави як визначальна категорія права соціального забезпечення України // Форум права. -2006. -№ 2. – С.18-21.