Экономические науки / 3. Финансовые отношения.

 

Савчук О.В.

Нововолинський факультет

Тернопільського національного економічного університету

 

РОЗВИТОК МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

 

Постановка проблеми. Ефективність функціонування суспільного сектора економіки вимагає створення дійових механізмів регулювання різних сфер господарського життя держави. Забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку країни можливе за умови проведення активної державної політики підтримки регіонів через регулювання міжбюджетних відносин, механізми фінансового вирівнювання і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

Об'єктивна необхідність регулювання державою міжбюджетних відносин зумовлена наявністю різних фіскальних дисбалансів, спричинених дією природно-кліматичних, історичних, географічних, соціально-демографічних, економічних та багатьох інших факторів.

Питання розвитку міжбюджетних відносин постійно перебувають у центрі уваги дослідників у галузі державного управління господарськими процесами, державних фінансів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика міжбюджетних відносин неодноразово піднімалась у працях таких вчених, як: С. Булгакова, О. Василика, В. Кравченка, О. Кириленка, І. Луніної, В. Опаріної, В. Швеця. У працях науковців досить широко висвітлено становлення місцевих бюджетів, розвиток міжбюджетних відносин та удосконалення законодавчої бази. Однак дане питання потребує подальшого висвітлення та дослідження у контексті реформування бюджетної системи.

Мета дослідження. Є наукове обґрунтування проблем реформування механізму міжбюджетного регулювання в Україні та визначення шляхів їх вирішення. Узагальнити накопичений досвід в сфері міжбюджетннх відносин обумовленого змінами в законодавчому регулюванні бюджетних правовідносин. Виокремити проблеми становлення, ефективності функціонування та реформування міжбюджетних відносин.

Власна модель міжбюджетних відносин на Україні почала формуватися з прийняття Конституції України 1996 року, яка створила передумови для розвитку принципів децентралізму, запровадження так званого бюджетного федералізму, оскільки конституційні положення передбачають розмежування і самостійність державного і місцевих бюджетів.

Західні представники економічної науки здебільшого використовують не термін «міжбюджетні відносини», а поняття «внутрішні міжурядові фінансові відносини» або «міжрівневі фіскальні зв’язки», тому що, на їх думку, вони найточніше виражають суб’єктивно-об’єктний аспект досліджуваних нами взаємних контактів. Акцентується увага на відносинах, що виникають і функціонують у системі державного управління по вертикалі, й на вихідних передумовах, які регламентуються обсягами функціональних обов'язків і завдань кожного з рівнів публічної влади. Взаємодія і співпраця між ними здійснюються на партнерській основі з урахуванням фінансових можливостей кожного із регіональних утворень.

Для реалізації фінансової політики у сфері міжбюджетних відносин, успішного її втілення в життя використовується механізм, який являє собою сукупність способів організації міжбюджетних відносин, що використовуються для забезпечення сприятливих умов економічного і соціального розвитку. Цей механізм формується у вигляді певної моделі.

Місцеві податки та збори обслуговуються податковими адміністраціями, які ставлять їх чи не на останнє місце за важливістю. Натомість місцеві органи влади, кровно зацікавлені в надходженнях від цих податків, докладатимуть всіх зусиль для сумлінного їх адміністрування. Сьогодні висока централізація бюджетних коштів може бути виправдана їх обмеженістю. У цьому випадку органи місцевої влади повинні відповідати за вирішення обмеженого кола питань, а в усьому іншому - бути виконавцями централізованих рішень. Однак така система міжбюджетних відносин вимагає розробки чітких критеріїв оцінки виконання делегованих функцій для здійснення контролю за цільовим і ефективним використанням державних коштів. Крім того, важливою передумовою ефективного витрачання цільових трансфертів є участь одержувача у витратах за рахунок власних коштів.                                                                   

Це призведе до :

- появи додаткових можливостей місцевих органів влади фінансувати економічний напрям (через вивільнення фінансових ресурсів).

- зменшення потреб в управлінні системою і, відповідно, до скорочення видатків на утримання органів управління.

Підсумовуючи вищенаведене, нами пропонується такі заходи щодо реформування міжбюджетних відносин :

- з   метою   суттєвого   розв'язання   проблеми   міжбюджетних  відносин необхідно створити єдиний підхід або розробити національні стандарти щодо фінансування соціальних послуг на Україні.

- з метою стабілізації міжбюджетних відносин слід збільшити термін перезатвердження норм міжбюджетних розрахунків з одного року хоча б на три роки.

- створити в трьох регіонах України, що суттєво відрізняються своїми економічними та природними умовами, експериментальні утворення для випереджаючого   відпрацювання   норм   і   механізму   міжбюджетних відносин на новій основі протягом одного-двох років.

          До розв’язання цих проблем мають бути підключені Науково-дослідний інститут при Міністерстві фінансів, які могли б працювати в межах єдиної спільної наукової програми.

Поступове запровадження цих заходів у комплекси з відмовою від формування основних доходів місцевих бюджетів від трансфертів і нормативів дасть змогу:

1. Сформувати у кожному регіоні комплекс проблем, які можуть бути розв'язані тільки місцевою владою, і тому по-новому постане роль місцевих органів влади у кожному конкретному регіоні;

2.  сформувати передумови для виходу прибутків підприємств і громадян із тіні й переходу до офіційного сектору економіки;

3.  збільшити витрати населення і підвищити платоспроможній попит;

4.  удосконалити механізм фіскального контролю;

5.  визначити реальну фінансову самостійність кожної одиниці господарства місцевих органів влади і таким чином упорядкувати видатки на них;

6.  дати змогу місцевим органам влади більшу увагу приділяти економічному зростанню.

Нова редакція Бюджетного кодексу створює передумови для підвищення якості управління бюджетними коштами, забезпечення результативності, ефективності і прозорості використання бюджетних коштів, удосконалення бюджетної системи на всіх рівнях, забезпечення її стабільності й інвестиційної привабливості, а також унормовує актуальні для державного й місцевих бюджетів питання, що накопичились із часу ухвалення Кодексу. Положення оновленого Бюджетного кодексу України містять новації щодо організації бюджетного процесу і взаємовідносин його учасників на всіх його стадіях.

Висновки. Отже, в Україні процес реформування міжбюджетних відносин зводився лише до відокремлення місцевих бюджетів від Державного і забезпечення самостійності первинних суб'єктів місцевого самоврядування. Досвід останніх років переконує, що реформування міжбюджетних відносин потрібно проводити на рівні чіткого визначення функціональних повноважень всіх суб'єктів міжбюджетних відносин, закріплення за ними рівня доходів у відповідності до їх повноважень.

Важливим напрямком вдосконалення міжбюджетних відносин, є розширення дохідної частини місцевих бюджетів шляхом реформування податкового законодавства, а також перекладанням певної частини видатків місцевих бюджетів на кінцевого користувача, що надасть змогу вивільнити значну частину бюджетних коштів для фінансування програм соціального та економічного розвитку регіонів. Зауважимо, що ми торкнулися і розкрили лише окремі аспекти реформування міжбюджетних відносин, вирішення яких вимагає подальших наукових дискусій.

Література

1. Гушта   О.В.    Шляхи    зміцнення    бюджетів    органів    місцевого самоврядування. //Фінанси України. - 2000. - №2. - С. 69-73.

3. Закон України „Про державний бюджет України на 2002 рік" від 20.12.2001р.

4. Каун.О.В. Концептуальні засади формування механізму міжбюджетних відносин в Україні. - Фінанси України , № 6, 2001

5. Кириленко   О.П.   Міжбюджетні    відносини:    Стан    і    проблеми удосконалення// Фінанси України.-2000,-№6

6.   Коваленко   Л.О.   Управління   бюджетними   ресурсами   регіону// Фінанси У країни.-№ 12,2002

7. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

8.  Кравченко    В.    Фінансові    проблеми    місцевих    органів    влади України.//Фінанси України. - 1995. - №1. - С.61-63.

9. Кузьменко Н.А. Удосконалення міжбюджетних відносин.// Фінанси України. - 1998. - №1. - С.26-27.

10. Кульчицький М.І. Місцеві бюджети і механізм їх формування// Фінанси України. - №9, 2001

11. Луніна І.  Місцеві  бюджети України:  пошук нових підходів до проведення реформ.// Економіка України. - 1998.-№3. - С.31-41.

12. Мельник С., Криниця С. Про формування місцевих бюджетів.// Економіка України. - 2000. - №2. - С. 17-23.