Економічні науки. Регіональна економіка

Огородник В.О.

Закарпатський державний університет, Україна

Стратегічний аналіз розвитку регіону

Стратегічне управління в сучасній Україні проходить етап становлення. Однак необхідно враховувати те, що українські регіони вже вступили в ту стадію розвитку, коли відсутність обґрунтованої стратегії розвитку є серйозною перешкодою для досягнення їх стабільного та сталого розвитку.
Одним із головних елементів процедури формування стратегії  розвитку регіону, ми вважаємо, стратегічний аналіз. По своїй суті стратегічний аналіз є етапом, на якому системно аналізуються фактори ресурсного потенціалу регіону для визначення «поточного стану справ».

Хоч сьогодні не існує єдиного підходу щодо трактування сутності стратегічного аналізу, проте в більшості випадків сучасна економічна література під цим поняттям визначає процес багаторівневого дослідження рівня розвитку.

Виходячи з того, що аналіз - це метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення), нами було виділено, на наш погляд, найактуальніші елементи. Хоч кожна із виділених частин аналізується окремо, але все ж знаходиться у межах єдиного цілого.

Отже, розділимо аналіз розвитку регіону на:

                                I.          аналіз економічного розвитку;

                             II.          аналіз соціального розвитку;

                          III.          аналіз промислового розвитку;

                          IV.          аналіз розвитку інших сфер.

І. Аналіз економічного розвитку регіону дозволяє оцінити привабливість регіонального ринку для роботи на ньому, інвестиційну привабливість ринку та рівень життя населення.

Оцінка рівня економічного розвитку регіону дозволяє зробити висновок про те, наскільки розвинене середовище для роботи бізнесу, сприятливі умови для розвитку бізнесу та  про ризики, з якими стикається бізнес при роботі в регіоні.

Рівень економічного розвитку регіону також впливає на рівень доходів населення, який у свою чергу визначає потреби населення. Тому ступінь економічного розвитку дозволяє встановити наявність платоспроможного попиту в регіоні та його характеристику.

На нашу думку, характеристику економічного розвитку регіону зручніше всього проводити за такими показниками:

1.                 промислове виробництво: індекс та обсяг промислового виробництва.

2.                 сільське господарство: обсяг та індекс сільськогосподарського виробництва.

3.                 інвестиції: обсяг і темп росту інвестицій в основний капітал, інвестиційний ризик, інвестиційний потенціал та інвестиційний клімат.

4.                 інфляція;

5.                 бюджет: доходи та бюджету регіону.

ІІ. Аналіз рівня соціального розвитку регіону дозволяє визначити наявність на території регіону платоспроможного попиту і дати характеристику цього попиту. Характеристика платоспроможного попиту показує, які потреби існують у населення даного регіону, за рахунок яких товарів і послуг цей попит можна задовольнити і які методи просування продукції використовувати.
Таким чином, аналіз соціального розвитку регіону дозволяє зробити висновок про те, які ринки у регіоні є найбільш перспективними, які будуть розвиватися швидше, які вже насичені і які ніші на насичених ринках можуть існувати.

Соціальний розвиток регіону характеризується станом людського капіталу регіону і станом ринку збуту продукції в регіоні. Для характеристики соціального розвитку регіону найзручніше користуватися наступними показниками:

1. Стан ринку збуту на території регіону: чисельність населення та безробіття (чисельність населення, рівень безробіття та динаміка рівня безробіття); рівень життя населення (рівень середньомісячної номінально нарахованої заробітної плати, величина і структура заборгованості по заробітній платі, динаміка величини реальних грошових доходів населення та структура витрат населення); розвиток роздрібної торгівлі; житлове будівництво і ринок платних послуг.

2. Характеристика людського капіталу: рівень освіти та інноваційна діяльність на території регіону.

ІІІ. Аналіз промислового (технологічного) розвитку регіону представляє собою аналіз конкурентного середовища на ринку регіону та наявність інфраструктури для забезпечення діяльності в регіоні.

Характеристика промислового розвитку регіону представляє собою характеристику умов конкуренції на ринку регіону. Аналіз розвитку промисловості дозволяє визначити, які галузі становлять найбільший інтерес з точки зору інвестора, ринки якої продукції найбільш перспективні, в які галузях існує незадоволений попит, а також можливості для розвитку суміжних галузей та перспективи розвитку регіону.

Також аналіз промислової специфіки регіону дозволяє визначити ризики, властиві економіці регіону в разі спеціалізації регіону у певних видах діяльності.

Характеристику промислового розвитку регіону зручніше всього проводити за такими показниками:

1.                 галузева спеціалізація регіону: галузева структура промислового виробництва регіону і динаміка зростання галузей та джерела розвитку галузей (наявність ресурсної бази та ринків збуту);

2.                 стан інфраструктури регіону : розвиток банківської сфери; розвиток транспортної інфраструктури; стан ЖКГ та розвиток іпотечного кредитування.

ІV. Аналіз розвитку інших сфер які впливають на розвиток регіону ми відокремили, лише тому, що нас ,перш за все, цікавить матеріально-виробнича основа регіону, при цьому вважаємо їх не менш важливими.

Аналізуючи політичну сферу, вважаємо за необхідне розділити її на:аналіз політичних відносини та аналіз політичних інститутів.
Розглядаючи екологічну сферу необхідно звернути увагу на комплекс станів, явищ і дій, що забезпечують екологічний баланс на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно і політично готове людство.
Духовну сферу, доречно було б розглядати в контексті функціонування суспільної свідомості, морально-етичних норм, традицій, вірувань, суспільної психології.

Але, при досліджені викладених вище елементів, необхідно не забувати про те, що інформація повинна збиратися і аналізуватися на різних стадіях процесу стратегічного менеджменту, і якщо цим знехтувати або виконувати недостатньо ретельно, можуть бути прийняті помилкові стратегічні рішення.

Література:

1.   Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. — 480 с.

2.   Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Гардарика, 1998. – 296 с.

3.   Володькина М.В. Стратегический менеджмент. – К.: Знання, 2002. – 149 с.

4.   Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі : навч. посібник. – 2-ге вид. [доповнене].– Львів : Вид-во "Новий Світ. – 2000", "Альтаїр. – 2002", 2003. – 272 с.

5.   Реймерс Н.Ф. Охрана природи й окружающей человека средьі: Словарь-справочник. — М.: Просвещение, 1992. — С. 20.

6.   Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління : навч. посібник. – К. : Вид-во КНЕУ, 1999. – 384 с.