Економіка / Фінансові відносини

 

Люльчак Л.О.

Науковий керівник Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Система внутрішнього контролю як показник підвищення ефективності діяльності підприємства

 

         Діяльність будь-якого підприємства залежить від різних факторів. Завданням керівника установи, організації є підвищення ефективності її діяльності, зростання економічних результатів, стабілізація фінансово-господарської діяльності. І одним із методів досягнення даних показників, які застосовує керівник, є організація системи внутрішнього контролю, під яким розуміється сукупність різних видів контролю, які у процесі своєї роботи застосовують різні методи, способи та заходи під час організації роботи, а також послідуючі прийоми, що сприяють ефективнішій та продуктивнішій роботі контрольованого об’єкта.

         Метою даної статті є визначення концептуальних засад внутрішнього контролю на підприємстві, його дії та впливу на фінансово-господарський стан підприємства.

         Значний внесок у дослідження проблем внутрішнього контролю зробили вітчизняні вчені та практики, зокрема: Білуха М.Т., Бородкін О.С., Бутинець Ф.Ф., Гайдуцький П.І., Дерій В.А., Дорош Н.І., Шатковська Л.С., Герасимович А.М., Гуцайлюк З.В., Завгородній В.П., Зубілевич С.Я., Кузьмінський А.М., Сухарєва Л.О., Мних Є.В., Нападовська Л.В., Шевчук В.О., Рудницький В.С. Дослідження різноманітних аспектів теорії і практики внутрішнього контролю провели зарубіжні вчені: Андрєєв В.Д., Аренс Е.А., Данилевський Ю.О., Крамаровський Л.М., Робертсон Дж., Соколов Я.В., Шеремет А.Д., Суйц В.П. та інші вчені. В той же час багато питань залишаються недостатньо розкритими, зокрема, питання методології, методики і організації внутрішнього контролю як підсистеми в системі управління підприємством [1].

         Якщо розглядати внутрішній контроль, як одну із складових елементів системи управління, то потрібно сказати, що він є досить вагомою і чи не найголовнішою функцією. Щодо мети, яку виконує даний контроль, то важливим аспектом є виконання управлінських цілей, що допоможуть забезпечити позитивні та максимальні результати ведення господарської діяльності, мінімізувати витрати, недоліки та помилки, протидіяти ризикам, а також забезпечити дотримання вимог діючого законодавства, інструкцій та положень, що діють в межах певного підприємства, установи чи організації.

         Структуру внутрішнього контролю складають різного роду підрозділи, які є складовими частинами підприємства, особи відповідної кваліфікації та з поставленими на них повноваженнями, обов’язків з контролю, а також співробітники, які беруть участь у процесі контролю та відповідне матеріально-технічне забезпечення.

         Власник організовуючи внутрішній контроль ставить, насамперед,  завдання перевірки стану відповідності використання ресурсів підприємства та їх раціональному використанні у процесі діяльності. До таких ресурсів можна віднести матеріальні, технічні, грошові і певною мірою трудові ресурси та інші, які також відображають при обліку собівартості продукції. Адже, саме від їх  ефективної організації залежать результативність більшості показників діяльності підприємства.

         Ще одним аспектом при організації системи контролю є визначення пріоритетних напрямків розвитку господарюючого суб’єкта, а як наслідок, впровадження відповідних заходів, щодо забезпечення розвитку привілейованих сторін. І як продовження попереднього потрібно сказати про підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності підприємства. Без стійкої  взаємодії та контролю за даними аспектами не буде вагомих, позитивних результатів діяльності організації чи установи загалом.

         При безпосередньому проведенні внутрішнього контролю на підприємстві потрібно виходити з мети та завдання контролю,тобто об’єкта, що контролюється, організаційної структури, структури виробничої діяльності та галузевих особливостей, адже між цими структурними одиницями управління завжди існуватиме тісний звязок.

         Система внутрішнього контролю буде ефективною та даватиме позитивні результати тоді, коли його організовуватимуть та проводитимуть лише висококваліфіковані спеціалісти даної справи. Потрібно зазначити, що найбільш доцільним було б створення та існування на підприємстві спеціалізована служба контролю, виділена в окремий структурний підрозділ. Такими можуть бути, окрім ревізійної комісії, відділ внутрішнього аудиту, група контролю, інвентаризаційне бюро. Їх відсутність створює певні незручності при організації контролю на підприємстві.

         Отже, система внутрішнього контролю є необхідним і досить позитивним явищем, адже саме вона певною мірою забезпечує стабільні результати діяльності, тобто фінансові результати, від яких залежить майже вся фінансово-господарська діяльність підприємства, та регулює процеси, що на ньому відбуваються. Функції керівника у цій складній схемі полягають, насамперед, у забезпеченні ефективного проведення контролю, нагляді за правильністю виконання контролерами своїх функцій, запобіганню зловживань їх повноважень та дотримання чинного законодавства. І лише тоді внутрішній контроль буде ефективним і приносити позитивні результати, коли не лише встановлюватимуться факти нестач, відхилень показників, причин та виявлення винуватців їх виникнення, а й виконуватимуться певні заходи щодо усунення на даний час та запобіганню даних ризиків у майбутньому. Це призведе до позитивного кінцевого результату діяльності даного підконтрольного підприємства.

Література

1.     Братчук Л.М. Напрями організації системи внутрішнього контролю в підприємницьких структурах // Економіка АПК. – 2007. - №7. – с.126.

2.     http://www.nbuv.gov.ua