Економічні науки / Облік і аудит

 

Гончар Г. І.

Науковий керівник Дзюба О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості обліку розрахунків із підзвітними особами при відрядженні закордон

 

Кожне велике підприємство у своїй діяльності використовує значний рух готівкових коштів, цей рух може здійснюватись різними шляхами і способами. Одним із способів є видача готівки під звіт, в окремих випадках, коли оплата витрат через касу або рахунків у банках затруднена або зовсім неможлива (службові відрядження, придбання дрібного інвентарю, канцелярських предметів тощо), - відбувається через підзвітних осіб.

Розгляду питання обліку розрахунків із підзвітними особами присвятили такі науковці як: Повірена Т., Автоничний О.П., Хамойдюк О., Бикова Т., Білова Н., Уварова О. та багато інших.

Процес видачі готівки під звіт неможливий без підзвітної особи - довіреної особи підприємства, якій підприємство надало такий статус. Статус підзвітної особи - сукупність прав і обов’язків фізичної особи, що перебуває в певних відносинах з підприємством - працівника цього підприємства, посадової особи, власника підприємства. У поняття статусу входять права і обов’язки особи, передбачені для учасника трудових, адміністративно-правових відносин [1].

Одним із основних випадків видачі готівки підзвіт – відрядження.

Відрядження – це виконання службових обов’язків. У відрядження може направлятися особа, яка перебуває у трудових відносинах з підприємством [2].

Визначення днів відрядження для виплати добових здійснюється з урахуванням дня вибуття і дня прибуття до місця постійної роботи, які зараховуються як 2 дні. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження, засвідченими печаткою. За відсутності у посвідченні відмітки про відрядження добові не виплачуються [3].

За наявності підтверджувальних документів підприємство відшкодовує особам, що перебували у відрядженні витрати. До таких витрат, окрім традиційних, належать ще добові. Понад встановлені норми компенсації витрат відшкодовуються також витрати на оплату ПДВ за придбані проїзні документи, відшкодовуються також витрати на службові телефонні розмови у розмірах, погоджених з керівником підприємства та інше, що визнаються розпорядженнями самого підприємства [3].

За час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати:

а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження;

б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Також відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд до вокзалу, аеропорту або пристані і з вокзалу, аеропорту або пристані (якщо ці пункти розташовані за межами міста) в місцях відправлення, призначення та пересадки, а також витрати на проїзд за місцем відрядження на міському транспорті (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо (крім таксі) за умови, що працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування.

У разі потреби пересування країною відрядження керівник підприємства може визначити відрядженому працівникові вид транспорту, яким він може користуватися. Якщо така пропозиція не надходить, працівник самостійно розв'язує питання про вибір виду транспорту.

Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства.

Не дозволяється відшкодування витрат на алкогольні напої, тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунка згідно із законами країни перебування.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства.

Таким чином можна зробити висновок, що облік розрахунків із підзвітними особами закордон є одним із невід’ємним видом діяльності для певних підприємств. Тому саме у їх інтересах є контроль за здійсненням і проведенням видачі готівки під звіт та повернення певних сум у касу підприємства.

 

Література:

1.                     www.dtkt.com.ua/show/3cid01024.html

2.                     Лишиленко О.В. «Бухгалтерський облік в бюджетних установах». Підручник - Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006, -632 с.

3.                     Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник – К.: Алерта, 2006. – 1080с.

4.                     www.grinchuk.lviv.ua/book/3/172.html