Економічні науки/Фінансові відносини

Лаготюк В.О.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці, Україна

Лізинг на сучасному етапі розвитку економіки України

Процес переходу до ринкових відносин зумовив пошук нових шляхів вирішення проблем, пов’язаних з перехідними етапами розвитку економіки.

У зв’язку з появою негативних явищ у національній економіці та масовим неповерненням кредитів, банками була переглянута кредитна політика в результаті чого підвищились вимоги до її організації та здійснення. Однак це суттєво звузило коло клієнтів і для виходу із нинішньої ситуації з кредитуванням банки почали застосовувати лізингові схеми, як такі, що мають понижений ступінь ризику[1].

На думку спеціалістів для прискорення поширення лізингу та фінансового забезпечення його програм повинен бути створений Національний фонд сприяння розвитку лізингу, що дозволило б підвищити ефективність лізингової діяльності в Україні.

Лізинг є особливо актуальним для України з огляду на такі обставини:

- українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних засобів.

- в Україні недостатньо розвинутий сектор малих і середніх підприємств, насамперед через ускладнений доступ до фінансування.

Проте в Україні до цього часу не повною мірою використовуються можливості цього фінансового інструменту, темпи розвитку лізингу є невисокі. Найбільшим попитом серед видів предмета лізингу в Україні користуються: автотранспорт, залізничний транспорт, сільськогосподарське устаткування, торгове устаткування, устаткування з переробки сільськогосподарської продукції, поліграфічне устаткування, комп’ютерна техніка, промислове устаткування[2].

Пріоритетними напрямами використання лізингу в Україні є:

1. Високотехнологічні наукоємні галузі: літакобудування, машинобудування, порошкова металургія, кераміка, електрозварювальне виробництво, енергозберігаючі технології, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс.

2. Видобувні і металургійні галузі, кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат.

3. Виробництво товару народного споживання.

4. Незавершене виробництво.

5. Малий бізнес[2].

На нашу думку ефективним буде розвиток в Україні лізингу в аграрній сфері, оскільки наша держава є аграрною державою і має значний потенціал для розвитку цієї галузі.

Позитивними моментами застосування лізингу в аграрній сфері є наступні:

1. При застосування лізингу орендатор може використовувати одразу значно більше техніки ніж при купівлі, а тимчасово вивільнені завдяки лізингу кошти він може використовувати на інші цілі.

2. Аграрному підприємству, яке співпрацює з лізинговою компанією, значно простіше отримати кредит в банку.

3. Українська лізингова компанія НАК «Украгролізинг» надає початковий внесок для придбання обладнання, який в середньому по областях складає 18% вартості техніки, що дає можливість сільськогосподарським виробникам раціональніше використовувати свої кошти.

4. Ще однією з переваг лізингу є можливість сплачувати лізингові платежі не лише грошима, а й частково чи повністю товарами чи послугами. Чим і користуються лізингоотримувачі[3].

Лізинг на даному етапі є досить поширеним у світі, проте він не набув належного поширення в Україні. Вважається, що лізинг як альтернативна банківському кредиту форма інвестицій, стримується в Україні через ряд об’єктивних причин, а саме законодавчу неузгодженість основних нормативно-правових документів, відсутність пільг для лізингодавців, недостатню захищеність прав інвестора, негативний досвід банківських структур у поверненні лізингових платежів.

Висока результативність лізингових операцій у багатьох країнах світу не може не підтвердитися і на українському ринку, якщо його, судячи з заяв уряду, мають намір інтегрувати у світовий ринок.

В даний час частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в Україні становить близько 3% (для порівняння - в розвинених країнах ця цифра становить 80%)[3]. Але позитивним моментом можна назвати ефективне функціонування в Україні більше 30 лізингових компаній, найбільшими з них є: ЗАТ «Укрдержлізинг», компанія «Лізинг-Техніка», компанія «Серго-гамма-лізинг», ЗАТ «Фінансово-лізинговий Дім банку Україна», НАК «Украгролізинг», компанія «Ханса Лізинг Україна», компанія «Укрексимлізинг», Українська фінансова лізингова компанія (УФЛК), компанія «Євро-Сиваш», лізингова компанія «АВАЛЬ-ЛІЗИНГ», які розвивають практику надання лізингових кредитів в Україні.

На сучасному етапі розвитку української економіки необхідно розвивати механізм лізингового кредитування, оскільки він дасть змогу підвищити ефективність діяльності вітчизняних підприємств. Для розвитку лізингових операцій в Україні необхідно перш за все створити сприятливу законодавчу базу, також необхідно створити певні державні гарантії для забезпечення даної форми кредитування і створити певні пільги для лізингоотримувачів на лізинг для пріоритетних галузей української економіки. Лізинг – досить актуальна на даний час форма кредитування підприємств, яка набула значної популярності в світі і поступово розвивається в Україні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кофф Н.І. Лізинг – переваги та недоліки/Н.І.Кофф//Фінанси і кредит. - №3. – 2008. – С. 56-60

2. Іванишин В.В. Фінансовий лізинг і його роль в матеріально-технічному забезпеченні АПК/В.В. Іванишин//Економіка АПК. - №2. – 2006. - С. 42-44

3. Томчук С.В. Державна підтримка лізингових технологій в аграрній сфері/С.В. Томчук//Економіка АПК. - №11. – 2009. – С.75-78